ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 34/14731.03.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Капітал»
доВідкритого акціонерного товариства «БМ Банк»
провизнання кредитного договору недійсним
СуддяСташків Р.Б.
Представники сторін:
від позивача -не з'явився;
від відповідача -Донченко Т.Г., представник за дов. 04/72 від 28.05.2009.
У лютому 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор Капітал»(далі -позивач, або Товариство) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «БМ Банк»(далі -відповідач, або Банк) про визнання недійсним договору №2008-70/DC-LC-1 від 24.07.2008 на відкриття та обслуговування акредитива (далі -Договір).
Позовні вимоги мотивовані тим, що у спірному договорі між сторонами не було досягнуто згоди з таких його істотних умов, як строк дії договору, що на думку позивача, у відповідності до ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) є підставою для визнання його недійсним.
Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що на думку останнього, твердження позивача про те, що в договорі №2008-70/DC (далі -Основний договір) не було погоджено строк його дії не доведено і не відповідає ані чинному законодавству, ані умовам укладених договорів.
Відтак, відповідач повністю відхилив вимоги позивача, оскільки вони є незаконними та необґрунтованими.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
23.07.2008 між відповідачем та позивачем було укладено Основний договір, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Банк зобов'язується надавати, а Позичальник зобов'язується отримувати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит в розмірі 14 460 162,75 доларів США, сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі та порядку, визначених цим договором.
Пунктом 1.2 Основного договору сторони погодили, що кредит надається у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з остаточним терміном повернення не пізніше 11 серпня 2009 року.
Надання кредиту в межах ліміту кредитування на умовах цього договору здійснюється після виконання усіх та кожної з умов, визначених в п.1.3 цього Договору, та після надання Банку письмового звернення Позичальника про надання кредиту та документів, що підтверджують потребу в кредитних коштах. Документи, що підтверджують потребу в кредитних коштах надаються Позичальником за 1 банківський день до запланованої дати здійснення платежу.
Кредит надається траншами з позичкового рахунку №206360430171 на поточний рахунок Позичальника в Банку в безготівковому порядку на перерахування коштів на рахунок покриття 2602 для забезпечення випуску акредитивів (далі -цільове призначення) в період з 23.07.2008 до 11.08.2009.
На виконання Основного договору між відповідачем та позивачем було укладено наступні договори:
Договір №2008-70/DC-LC-1 від 24.07.2008 на відкриття і обслуговування документарного акредитива на суму 4 930 296,75 доларів США;
Договір № 2008-70/DC-LC-2 від 19.09.2008 на відкриття і обслуговування документарного акредитива на суму 3 474 488,25 доларів США;
Договір № 2008-70/DC-LC-3 від 23.07.2008 на відкриття і обслуговування документарного акредитива на суму 6 055 377,75 доларів США,
та, згідно заяв на акредитив, підписаних позивачем:
- заява № 1 від 24.07.2008 на суму 4 930 296,75 доларів США за Договором № 1,
- заява № 2 від 19.09.2008 на суму 3 474 488,25 доларів США за Договором № 2,
- заява № 3 від 23.07.2008 на суму 6 055 377,75 доларів США за Договором № 3.
У пункті 1.1 Договору визначено, що Банк зобов'язується відкрити безвідкличний, підтверджений, документарний акредитив на суму 4 930 296,75 доларів США (сума Акредитиву) строком дії до 20 серпня 2008 року включно на користь Бенефіціара (ОР Eximenergo Limited», Кіпр), у забезпечення виконання зобов'язань Наказодавця перед Бенефіціаром за контрактом і згідно із заявою Наказодавця на відкриття Акредитива від 24.07.2008 №1.
Банк перерахував вказані кошти на рахунки позивача, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про рух коштів на рахунку за період з 23.07.2008 до 26.03.2010.
Позивач частково погашав заборгованість, що підтверджується платіжним дорученням № 17 від 22.10.2009 та меморіальним валютним ордером № 5 від 22.10.2009 на суму 3 719 500 доларів США.
Причиною виникнення спору у даній справі є те, що на думку позивача у оспорюваному договорі не визначена така істотна умова як строк його дії.
Проте, суд не може погодитись з даною позицією позивача з наступних підстав.
Договір є погоджена дія двох або більше сторін спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частини 1, 2, 4 статті 202 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно з частиною 2 статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Аналогічні положення закріплені й у частині 1 статті 638 ЦК України.
Відповідно до частини 3 статті 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору (частина 7 статті 180 ГК України).
Подібна норма міститься і в частині 1 статті 631 ЦК України, згідно з якою строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (частина 1 статті 251 ЦК України).
Враховуючи зазначене, строк дії господарського договору є його істотною умовою. Разом з тим слід мати на увазі, що строк дії договору, який сторони зобов'язані погодити, не обмежений будь-яким максимальним строком. Тому сторони можуть визначити, що договір діє до припинення прав та обов'язків, які з нього виникли.
Даний висновок підтверджується пунктом 32 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 за № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України».
Грошові кошти за оспорюваним договором надавалися на виконання Контракту, укладеного між Боржником та його закордонним контрагентом. Саме цим Контрактом визначені умови та строки (терміни) розрахунку, кошти на що і були видані позивачем в Банку та перераховані на покриття акредитиву за оспорюваним договором.
Як убачається з умов Договору, зокрема, його пункту 1.1 документарний акредитив відкривався строком до 20.08.2008.
У відповідності до п.5.1 Договору, цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання зобов'язань Наказодавця за цим Договором.
Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що Наказодавець зобов'язаний забезпечити на день відкриття Акредитива грошове покриття у сумі 4 930 296,75 доларів США на рахунку покриття №260260330171/840 в доларах США.
Згідно з п.п.2.5.1 п.2.5 Банк має право, а Наказодавець цим доручає Банку самостійно списувати грошові кошти в розмірі, необхідному для здійснення платежів на користь Бенефіціара з рахунку покриття №260260330171/840 повідомивши про це Наказодавця, як зазначено у п.2.3.5 договору.
Таким чином, виходячи зі змісту вказаних положень Договору, вбачається, що сторонами було погоджено, що при дотриманні умов цього Договору строк його дії закінчується 20.08.2008 (включно).
Разом з тим, у випадку прострочення перерахування Наказодавцем сум комісійної винагороди та/або сум відшкодування витрат, передбачених п.3.1 та п.3.2 цього договору, та неможливості списання таких сум Банком самостійно з рахунків Наказодавця, то зазначений договір продовжує діяти до моменту повного виконання Наказодавцем своїх обов'язків.
Відтак, судом встановлено, що при укладені оспорюваного Договору сторонами було досягнуто згоду з такої його істотної умови, як строк дії договору.
Отже, усі вище наведені вимоги статті 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, були дотримані сторонами під час укладання Кредитного договору.
При цьому, судом враховано, що оспорюваний договір від імені Товариства був укладений Генеральним директором Ковальською О.М., яка лише після ознайомлення з ним підписала кожну його сторінку та скріпила печаткою Товариства.
Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільного права може бути зокрема, визнання правочину недійсним. Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України. Недійсним також є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Позивач не довів суду належними доказами своїх вимог. Таким чином, господарський суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.
Судові витрати відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються на позивача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
У позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
СуддяСташків Р.Б.
Повний текст рішення підписано 26.04.2010