Ухвала від 20.04.2010 по справі 2-2456/2010

Справа № 2-2456/10

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2010 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Бурнусус О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним договору довічного утримання, визнання права власності на будівлю, визнання права власності на спадкове майно та встановлення порядку користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами щодо визнання частково недійсним договору довічного утримання від 27.01.2007р., укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, визнання за ним права власності на будівлі: літня кухня літ. «Г», сарай літ. «Д» та визнання права користування та право власності як на спадкове майно на земельну ділянку площею 300 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Державним нотаріусом йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу у зв'язку з пропуском шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22.03.2010 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху у зв'язку з недотриманням вимог ст.ст.119,120 ЦПК України при пред'явленні зазначеного позову.

Так, відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.08 р № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої ст. 1272 ЦК України.

В свою чергу, відповідно до вимог п.п. 1,3 ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Згідно п.1 ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Разом з тим, позивачем не викладені обставини та не зазначені докази, а саме, не вказано яким чином ним прийнята спадщина після смерті спадкодавця, у який спосіб, передбачений чинним Цивільним Кодексом України.

Крім цього, позивачем не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і не зазначені докази, що підтверджують кожну обставину визнання частково недійсним договору довічного утримання від 27.01.2007р., укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

В свою чергу, відповідно до вимог ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Позивач, звертаючись з вимогами щодо визнання за ним права власності на будівлі: літня кухня літ. «Г», сарай літ. «Д», розташованих за адресою: АДРЕСА_1, не зазначив в контексті ст. 15 ЦПК України щодо захисту яких порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів він звернувся.

Відповідно до п.п.3,5,6 ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Пункт 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.09 р № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» вказує, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

16.04.2010 року у встановлений ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22.03.2010 року строк позивач недоліки позову усунув частково: зазначено спосіб прийняття спадщини після смерті спадкодавця (шляхом проживання разом зі спадкодавцем на момент смерті) та докази у підтвердження факту проживання разом зі спадкодавцем на момент смерті (показання свідків); зазначено про звернення до суду за захистом права цивільного, оскільки предмет спору стосується права власності.

Проте у порушення вимог п.п.5,6 ч.2 ст.119 ЦПК України позивачем не зазначено обставини з посиланням на відповідні засоби доказування щодо визнання частково недійсним договору довічного утримання від 27.01.2007 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а саме: позивачем не вказано при яких обставинах йому була надана згода батьків на будівництво літньої кухні літ. «Г» та сараю літ. «Д» та не зазначено докази у підтвердження згоди батьків на будівництво зазначених будівель та здійснення позивачем їх будівництва за свої власні кошти.

Крім того, у позовній заяві позивач просив визнати частково недійсним договір довічного утримання від 27.01.2007р. та право власності на збудовані ним літню кухню літ. «Г» та сарай літ. «Д», проте одночасно зазначив, що він є спадкоємцем за законом після смерті батьків. Таким чином, позивач остаточно не визначив, в якому порядку за ним необхідно визнати право власності на зазначені будівлі.

Відповідно до ч.2 ст.121 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені статтями 119 та 120 ЦПК України, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

Враховуючи, що недоліки пред'явленого позову, визначені ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09.03.2010 року, в повному обсязі не усунуто, позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню позивачу.

Суд відповідно до ч.5 ст.121 ЦПК України роз'яснює наслідки повернення позовної заяви щодо можливості повторного звернення із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.121 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним договору довічного утримання, визнання права власності на будівлю, визнання права власності на спадкове майно та встановлення порядку користування земельною ділянкою - визнати неподаною та повернути позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

На ухвалу суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом 5 днів з дня її проголошення та апеляційну скаргу до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ст.195 ч.4 ЦПК України.

Суддя

Попередній документ
9569536
Наступний документ
9569539
Інформація про рішення:
№ рішення: 9569538
№ справи: 2-2456/2010
Дата рішення: 20.04.2010
Дата публікації: 15.02.2011
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Категорія справи: