Справа № 2-2451/2010
21 квітня 2010 року Ізмаїльській міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,
при секретарі - Осадчій В.В.,
за участю сторін: представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, -
Позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду з позовними вимогами, які уточнювались та доповнювались і просить встановити факт прийняття нею спадщини після смерті ОСОБА_5 та визнати за нею, як спадкоємицею за заповітом, право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, мотивуючи тим, що нотаріальною конторою їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з тим, що їй необхідно було протягом шести місяців із дня смерті спадкодавця подати заяву про прийняття спадщини.
Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, та наполягає на їх задоволенні.
Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, про день, місце, час слухання справи сповіщена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України, ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення проводиться в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вислухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних долях, що підтверджено свідоцтвом про право особистої власності на житло від 18.10.1993 року за № 3645 та довідкою КП «Ізмаїльське МБТІ» від 23.12.2009 року за № 5022.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1, виданого відділом РАГС виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, Одеської області, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
За загальним правило дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 роз'яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.
Після смерті ОСОБА_5 відповідно до ст. 525 ЦК УРСР 1963 року відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до заповіту, посвідченого державним нотаріусом 11-ї Харківської державної нотаріальної контори Трощій І.В. 02.09.1994 року, ОСОБА_5 заповідала усе належне їй на день смерті майно - ОСОБА_3.
Відповідно ст. 549 ЦК УРСР 1963 року - спадкоємець, який фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, вважається таким, що прийняв спадщину.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_3 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_5, тобто вважається такою, яка фактично прийняла спадщину.
Осіб, які мають право на обов'язкову долю в спадщину, незалежно від змісту заповіту відповідно до ст. 535 ЦК УРСР 1963 року немає.
Письмовою відповіддю Ізмаїльської державної нотаріальної контори № 3596/01-14 від 18.12.2009 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з тим, що їй необхідно було протягом шести місяців із дня смерті спадкодавця подати заяву про прийняття спадщини.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач визнав позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 61 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,213-215,256,259 ЦПК України, ст.ст. 525, 534, 549 ЦК УРСР (1963 року), суд, -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Встановити факт прийняття ОСОБА_3 спадщини після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати право власності за ОСОБА_3 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.
Припинити право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 - за померлою ОСОБА_5.
На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Одеської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя