Справа № 211/471/21
Провадження № 3/211/619/21
22 березня 2021 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Гіда О.С., розглянувши справу, що надійшла з полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 130 КУпАП, -
до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшли протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 23.12.2020 серії ДПР18 № 415975, 23.12.2020 року о 02 год. 55 хв. Дніпропетровська область, в м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, вул. Дніпровське шосе, 30, гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Мерседес бенс S500 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота). На вимогу поліцейського пройти медогляд у мед закладі КП « КБЛПД» ДОР або на місці зупинки т.з. у встановленому законом порядку, з метою встановлення ступеню алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків. Скоєно повторно протягом року.
У суд ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши письмові матеріали протоколу про адміністративне правопорушення, переглянувши відео, суд дійшов таких висновків.
Положення закону, який застосовує суд.
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Верховною Радою України 22 листопада 2018 року прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон № 2617-VIII), яким визначено поняття кримінального правопорушення, кримінального проступку та визначено особливості початку досудового розслідування у формі дізнання. Закон набув чинності 01 липня 2020 року.
Підпунктом 4 пункту 1 Розділу І Закону № 2617-VIII статтю 130 КУпАІІ викладено у новій редакції. Одночасно, підпунктом 171 пункту 2 Розділу 1 внесено зміни до Кримінального кодексу України та введено новий склад кримінального проступку у статті 286-1 КК України у такій редакції: "Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", об'єктивна сторона якого включає відповідальність як за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само: передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,; вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого медичного освідування.
Законом України від 17.06.2020 № 720-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень (на підставі статті 8 Конституції України набув чинності в порядку частини 5 статті 94 Конституції України з дня опублікування в офіційному друкованому виданні Верховної Рада України Голос України - 03.07.2020) виключені норми Закону № 2617-VIII а саме: підпункт 4 пункту 1 Розділу І, яким положення статті 130 КУпАП викладено у новій редакції та підпунктом 171 пункту 2 Розділу 1, яким введено в дію положення статті 286-1 КК України.
Згідно з частиною 5 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 720-ІХ до приведення у відповідність із цим Законом законодавчі та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Оскільки Законом № 720-ІХ такі зміни виключені, суд керується положеннями статті 8 КУпАП.
Статтею 8 КУпАП визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Тобто, до набрання чинності Закону № 2617-VIII (до 01.07.2020), КУпАП передбачав у статті 130 адміністративну відповідальність за керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: з 01.07.2020 року і до 03.07.2020 року такі діянні криміналізовано шляхом доповнення КК України статтею 286-1; а з 04 липня 2020 року такі діяння знову віднесенні до статті 130 КУпАП.
Оскільки ОСОБА_1 вчинив дії, які охоплюються складом адміністративного правопорушення за частиною 2 статті 130 КУпАП після 03.07.2020 року, а саме 23 грудня 2020 року, а зміни, введені підпунктом 4 пункту 1 Розділу І (яким положення статті 130 КУпАП викладено у новій редакції) та підпунктом 171 пункту 2 Розділу 1 (яким введено в дію положення статті 286-1 КК України) Закону № 2617-VIII виключені Законом № 720-ІХ, тобто положення статті 130 КУпАП на момент розгляду справи діє в редакції Закону від 07 липня 2016 року за № 1446-VIII, має бути застосований закон, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Позиція суду за наслідками розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, підтверджується сукупністю доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема:
- даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 23.12.2020 серії ДПР18 № 415975;
- поясненнями свідків, відповідно до яких в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану сп'яніння;
- даними відеозапису, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 в присутності свідків відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння;
- адмінпрактикою, відповідно до якої встановлений факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, як особою, яка протягом року вже піддавалася адміністративному стягненню за порушення, передбаченою частиною першою ст.130 КУпАП.
Згідно частини 1 статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до частини 2 статті 130 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті 130 КУпАП - тягне за собою накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005, № 14, судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Частиною 3 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція) визначено, що направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами).
Згідно з п. п. 2, 3, 4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами) (далі-Порядок) огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до п. 3 Порядку огляд проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;
- лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
При розгляді справи по суті було встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у присутності двох свідків.
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 251 КУпАП суду надані об'єктивні та інші безперечні докази провини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, що дозволяє суду визнати останнього винним.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Суд при накладенні адміністративного стягнення враховує особу ОСОБА_1 , при цьому не встановлені обставини, які пом'якшують або обтяжують його відповідальність.
З метою виховання особи, запобігання новим проступкам, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.
Керуючись ст. 40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, стягнути з нього судовий збір на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 30, 33, 283, 284 КУпАП, суддя -
визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП із застосуванням відносно нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1 200 (одна тисяча двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Стягнути з ОСОБА_1 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу в десятиденний строк з дня винесення постанови.
Суддя: О. С. Гіда