Справа №932/13811/20
Провадження № 2-з/932/37/21
22 березня 2021 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Лукінової К.С.,
за участю секретаря Іванової А.Є.,
розглянувши заяву представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СЕРГІЯ ЄФРЕМОВА 21 К» - адвоката Зарвій Руслана Леонідовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СЕРГІЯ ЄФРЕМОВА 21 К» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СЕРГІЯ ЄФРЕМОВА 21 К» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
До канцелярії суду надійшла від представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СЕРГІЯ ЄФРЕМОВА 21 К» - адвоката Зарвій Р.Л. надійшла заява про забезпечення позову в якій просив накласти арешт, у вигляді заборони розпорядження майном, на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 479338012101, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . В обґрунтування заяви, що забезпечення позову в даному випадку є захист матеріально-правових інтересів позивача. Невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду про стягнення заборгованості розміром 110 575,87 грн., а також судових витрат. Вважає, що існує загроза того, що відповідач може вчинити умисно або по необережності дії по пошкодженню автомобіля, який є предметом спору, або приховати спірний автомобіль, знищити та розібрати його на запчастини, що може утруднити виконання у майбутньому судового рішення.
Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, її обґрунтування, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, встановив наступне.
Питання забезпечення позову врегульовано у Главі 10 Розділу І ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається:1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Пунктом 1, 2, 6 частини 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Згідно із положеннями ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) зазначено, що: «Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.»
Так, представником ОСББ «СЕРГІЯ ЄФРЕМОВА 21К» у своїй заяві не наведено достатнього обґрунтування, що відповідач ОСОБА_1 вчиняє або може вчиняти будь-які дії, спрямовані на утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог.
Аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки доводів наданих позивачем щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності і обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Позивачем не доведено та судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, заявником належним чином не обґрунтовано свої вимоги щодо необхідності забезпечення позову, не доведено та не надано жодного доказу, що відповідачі мають намір або вживають якісь заходи та дії щодо відчуження спірного майна.
Заява про забезпечення позову є недостатньо обґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.
Враховуючи зазначене, у задоволенні заяви слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149, 151-153 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СЕРГІЯ ЄФРЕМОВА 21 К» - адвоката Зарвій Руслана Леонідовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СЕРГІЯ ЄФРЕМОВА 21 К» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя К.С. Лукінова