Справа № 199/65/21
(2/199/1496/21)
Іменем України
(заочне)
18 березня 2021 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі головуючого - судді Авраменка А.М.,
при секретарі судового засідання - Завродській Т.М.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
11 січня 2021 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернулась позивач із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого послалась на те, що 27 вересня 2020 року о 18 годині 15 хвилин в районі будинку 4/1 по вул. Марії Лисиченко в м. Дніпро з вини відповідача, який керував автомобілем ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 , сталася ДТП, внаслідок якої пошкоджено автомобіль позивача - «Peugeot 2008» д.н.з. НОМЕР_2 . За результатами проведеного експертного дослідження розмір завданої позивачу матеріальної шкоди внаслідок пошкодження її авто, яке вважається фізично знищеним, становить 344437,3 гривень, з яких 130000 гривень відшкодовано позивачу МТСБУ, оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача перед третіми особами, як власника транспортного засобу, не була застрахована. З огляду на викладені обставини позивач просила стягнути з відповідача на її користь 131762,45 гривень, а також судові витрати у вигляді судового збору, а також 2500 гривень витрат, сплачених за проведення експертного дослідження.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні з викладених вище підстав, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечував.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзив не подав.
За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст.ст.211, 223, 240, 280 ЦПК України здійснити розгляд даної цивільної справи за відсутності відповідача в заочному порядку відповідно до Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України.
Вислухавши представника позивача та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
В ході розгляду справи судом встановлено, що 27 вересня 2020 року мала місце ДТП. Так, відповідач у вказаний день о 18 годині 15 хвилин, керуючи автомобілем «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. М. Лисиченко, 411 в м. Дніпро, в порушення вимог п.п.11.3, 11.4, 12.1 Правил дорожнього руху не врахував дорожньої обстановки на слизькій ділянці руху, не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем «Peugeot 2008» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку. Автомобілям спричинено механічні пошкодження. Викладені фактичні обставини ДТП, а також вина відповідача в її скоєнні встановлені постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2020 року, якою відповідач був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Оскільки дана постанова суду набрала законної сили ще 03 листопада 2020 року, викладені в ній фактичні обставини спричинення майнової шкоди та вина відповідача у її спричиненні відповідно до ст.82 ч.6 ЦПК України є преюдиційно встановленими та не підлягають доказуванню. (а.с.63)
На момент вищевказаної ДТП і до теперішнього часу автомобіль «Peugeot 2008» д.н.з. НОМЕР_2 належить позивачу, що підтверджується копією відповідного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.9).
Судом також встановлено, що на час вищевказаної ДТП транспортний засіб «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 не є забезпеченим транспортним засобом, і відповідно договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким вказаний автомобіль значиться як забезпечений транспортний засіб, а відповідач як страхувальник чи особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на момент ДТП був відсутній (не укладався). Дані обставини підтверджуються інформацією з централізованої бази даних МТСБУ, відомості якої є загальнодоступними ( ІНФОРМАЦІЯ_1 а також матеріалами цивільної справи (а.с.60).
Як слідує з наданого стороною позивача висновку експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, №107/20 від 19 жовтня 2020 року, ринкова вартість автомобіля позивача на момент ДТП становила 344437,3 гривень, вартість відновлювального ремонту - 438236,13 гривень, ринкова вартість пошкодженого автомобіля позивача після ДТП склала 82674,85 гривень, а відтак вартість завданого позивачу матеріального збитку становить 344437,3 гривень. (а.с.11-43)
17 листопада 2020 року позивачу на її картковий банківський рахунок МТСБУ на відшкодування завданої позивачу в ДТП матеріальної шкоди здійснило регламентну виплату в розмірі 130000 гривень, що підтверджується випискою по рахунку позивача (а.с.62).
Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 09 липня 2010 року №566 (далі - Розпорядження).
Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норм ст.ст.11, 629 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договір, який є обов'язковим для виконання, акти цивільного законодавства, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
Нормою ст.1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є в тому числі діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності тощо) володіє транспортним засобом, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Положеннями ст.1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником майна або відповідальності перед іншими особами.
Відповідно до ст.21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Положеннями ст.ст.3, 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.979, 980 ЦК України передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників (страхувальників) наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
За змістом ст.17 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.981 ЦК України договір обов'язкового страхування, яким особа страхує свою цивільно-правову відповідальність, укладається у письмові формі, зокрема, шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва - поліса.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. Розміри страхових сум переглядаються Уповноваженим органом відповідно до рівня інфляції та індексу споживчих цін.
Пунктом 1 Розпорядження встановлено, що розміри страхових сум за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеними після набрання чинності цим розпорядженням (після 21 вересня 2019 року) за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 130000 гривень на одного потерпілого.
За змістом ст.ст.12, 22, 28, 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Різновидом шкоди, завданої майну, є шкода, пов'язана фізичним знищенням транспортного засобу. Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно ст.ст.35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (подається причетним до ДТП водієм в письмовій формі невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП) подає страховику (у випадках, передбачених ст.41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування та долучає до неї визначені законом документи. В свою чергу, страховик (МТСБУ), за умови настання страхового випадку, подання йому повного пакету документів та повідомлення про ДТП із дотриманням вимогу закону, протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.
Згідно ст.41 п.41.1 пп.«а» Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п.1.7 ст.1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Положеннями ст.16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Аналізуючи встановлені судом фактичні обставини в контексті викладених норм законодавства, суд приходить до на ступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Так, наведене вище судом чинне на час виникнення та існування спірних правовідносин сторін цивільне законодавство визначає порядок, підстави та розміри відшкодування винною особою збитків (шкоди), завданих потерпілій особі. При цьому, законом передбачена певна особливість врегулювання тих деліктних правовідносин, за якими шкода майну потерпілої особи завдана внаслідок ДТП транспортним засобом (джерелом підвищеної небезпеки). Така особливість полягає, зокрема, в участі у врегулюванні правовідносин третьої сторони - страховика (страхові організації, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) власника транспортного засобу, винного у заподіянні майнової шкоди (пошкодженні транспортного засобу) потерпілої особи. Такий страховик, за умови обов'язкового за законом попереднього укладення з винним у ДТП власником авто (страхувальником) договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, здійснює відшкодування в межах ліміту своєї відповідальності (страхової суми) завданої страхувальником майнової шкоди потерпілій особі (власнику іншого транспортного засобу, пошкодженого з вини страхувальника). Якщо ж винний в ДТП власник (володілець/користувач) транспортного засобу в порушення вимог закону не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, обов'язки страховика в такому випадку виконує МТСБУ, виплачуючи потерпілій особі регламентну виплату в межах встановленої законодавством страхової суми, чинної на момент ДТП. За таких обставин, згідно положень закону покладення на винну в ДТП особу, навіть ту, яка не застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, обов'язку з відшкодування потерпілому шкоди можливе лише у випадку обґрунтованої, законної відмови страховика (МТСБУ) здійснити таке відшкодування або у випадку, якщо виплачене страховиком (МТСБУ) страхове відшкодування (страхова/регламентна виплата) є меншим від розміру фактично завданої шкоди. В останньому випадку власником/володільцем транспортного засобу, який спричинив ДТП, сплачується потерпілій особі різниця між фактично завданою шкодою та розміром виплаченого страхового відшкодування (регламентної виплати).
Наведений вище правовий висновок узгоджується із правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 04 липня 2018 року по справі №755/18006/15-ц, від 03 жовтня 2018 року по справі №760/15471/15-ц, у постановах Верховного Суду 06 березня 2019 року по справі №369/11306/16-ц, від 13 березня 2019 року по справі №227/2552/17, від 13 березня 2019 року по справі №727/1881/16-ц, від 20 березня 2019 року по справі №522/438/18, від 20 березня 2019 року по справі №695/882/15-ц, від 22 липня 2019 року по справі №185/5812/16-ц, від 16 вересня 2020 року по справі №715/1138/18.
Щодо обставин даної цивільної справи, то в ході її судового розгляду знайшли своє повне і належне підтвердження заявлені позивачем факти, обов'язкові для встановлення і доведення з метою з'ясування наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення (делікту), а саме: настання 27 вересня 2020 року об 18 годині 15 хвилин вул. М. Лисиченко, 411 в м. Дніпро ДТП, внаслідок якої автомобілю позивача «Peugeot 2008» д.н.з. НОМЕР_2 завдано механічних пошкоджень, а позивачу - майнової шкоди в заявленому позивачем розмірі; вказана ДТП сталася з вини відповідача внаслідок порушення останнім вимог Правил дорожнього руху. Разом з тим, цивільно-правова відповідальність відповідача перед третіми особами, а отже і перед позивачем, на час вищевказаної ДТП не була застрахована в порушення вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в зв'язку із чим саме МТСБУ на виконання своїх зобов'язань, передбачених тим же законом, здійснило сплату позивачу регламентної виплати в межах ліміту своєї відповідальності - 130000 гривень, однак така виплата не покрила всього розміру матеріальної шкоди, завданої позивачу фізичним знищенням в ДТП її автомобіля. Тому, саме відповідачем має бути компенсована різниця між розміром фактично завданої позивачу майнової шкоди (344437,3 гривень - 82674,85 гривень = 261762,65 гривень) та розміром сплаченої МТСБУ регламентної виплати (130000 гривень), а саме 131762,45 гривень.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених позовних вимог, а отже про можливість задоволення позову в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, керуючись положеннями ст.ст.133, 139, 141 ЦПК України, враховуючи результат розгляду справи, характер спірних правовідносин та предмет позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений позивачем при звернення до суду судовий збір в розмірі 1317,62 гривень, а також витрати на підготовку експертного висновку на замовлення позивача в розмірі 2500 гривень (а.с.8, 45).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 15, 16, 22, 979-981, 999, 1166, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст.ст.3, 5, 9, 12, 17, 21, 22, 28, 30, 35, 36, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п.1 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 09 липня 2010 року №566, ст.ст.2, 5, 12, 13, 76-82, 89, 95, 133, 137, 141, 223, 240, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 27 вересня 2020 року, 131762,45 гривень.
В порядку розподілу судових витрат по справі стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 1317,62 гривень, а також в рахунок відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення позивача 2500 гривень, а всього 3817,62 гривень.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 22 березня 2021 року.
Суддя А.М. Авраменко