Справа № 161/634/21
Провадження № 2-а/161/93/21
22 березня 2021 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого - судді Кирилюк В.Ф., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про скасування постанови,
05 січня 2021 року (згідно відмітки на конверті, в якому надійшов позов) позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.53-1 КУпАП, а також відсутність у відповідачів доказів, що підтверджують вчинення позивачем цих правопорушень.
Також посилається на ряд процесуальних порушень, які, на його думку, були допущені відповідачем, оскільки він не був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а відповідач не відреагував належним чином на його клопотання про відкладення розгляду справи.
Просить суд скасувати постанову відповідача від 18 грудня 2020 року №921-ДК/0149/По/08/01-20, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У письмовому відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
Частиною першою та другою статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Суд зауважує, що вказаний перелік порядків, за якими здійснюється судочинство в адміністративних справах, є вичерпним.
Оскільки вказана справа є незначної складності і для неї пріоритетним є швидке вирішення, суд розглянув її в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, які визначені у ст.ст. 268, 269, 271, 286 КАС України. В свою чергу вищенаведені положення КАС України не містять у собі заборони або обмежень на застосування правил, передбачених для спрощеного позовного провадження у ч.5 ст.262 КАС України, а саме щодо можливості розгляду справи без повідомлення сторін за наявними матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на вищевикладене, а також відсутність від сторін клопотань про розгляд справи у судовому засіданні, суд здійснює розгляд у порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
З матеріалів справи слідує, що 18 грудня 2020 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земельну Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Новіком Юрієм Федоровичем винесена постанова №921-ДК/0149/По/08/01-20, якою встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1, 10 грудня 2020 року порушив вимоги ст.ст.126, 126 Земельного кодексу України, а саме шляхом встановлення воріт із замком самовільно зайняв частину земельної ділянки орієнтовною площею 0,02 га., що знаходиться біля будинку АДРЕСА_1 , яка використовується як проїзд до гаража, який стоїть на балансі Дубечненської сільської ради Старовижівського району Волинської області та розмежовує землекористування громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що унеможливлюють використовувати дану земельну ділянку як проїзд до зазначеного гаража та земельних ділянок інших землекористувачів. З цих підстав ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП а накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн (а.с.8-10).
Позивач цю постанову отримав поштою 25 грудня 2020 року, що підтверджується відповідними відомостями АТ «Укрпошта» та сторонами не оспрюється.
Частиною другою статті 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Отже, чинне процесуальне законодавство пов'язує початок відліку строку на оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності (окрім справ у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) не з моменту вручення його позивачу, а з моменту винесення такого рішення.
Тобто позивачем у даному випадку пропущений строк звернення до суду, який передбачений ч.2 ст.286 КАС України, оскільки спірне рішення винесено 18 грудня 2020 року, а оскаржено ним лише 05 січня 2021 року.
Проте, ч.1 ст.121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В розглядуваному випадку, як слідує з матеріалів справи, позивач подав письмову заяву про поновлення процесуального строку звернення до суду, яку мотивує тим, що оскаржив спірне рішення до суду в короткий проміжок часу з дня їх фактичного отримання поштою.
На переконання суду, оскільки позивач має похилий вік, проживає у віддаленій сільській місцевості, враховуючи, що він оскаржив спірне рішення в короткий проміжок часу від дня отримання його поштою, строк звернення до суду ним пропущений з поважних причин, а тому суд його поновлює.
Надаючи правову оцінку спірній постанові по суті, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, відповідач, Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, підтверджуючи правомірність свого рішення про притягнення позивача до відповідальності, повинен був надати суду всі наявні у нього докази, що свідчать про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Переглянувши надані відповідачем докази, суд дійшов висновку, що в діях позивача дійсно наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП у вигляді самовільного зайняття земельної ділянки, що підтверджується:
1) актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об'єкту - земельної ділянки від 10 грудня 2020 року №921-ДК/751/АП/09/01-20, який складений державним інспектором ГУ Держгеокадастру у Волинській області Новіком Ю.Ф., в присутності спеціаліста сільської ради Гаврилюк Н.А., сільського голови ОСОБА_3 , громадянина ОСОБА_1 (останній відмовився від підпису). В акті наведена чітка план-схема земельної ділянки, яка була самовільно зайнята;
2) актом обстеження земельної ділянки від 10 грудня 2020 року №921-ДК/751/АП/09/01-20, який складений державним інспектором ГУ Держгеокадастру у Волинській області Новіком Ю.Ф., в присутності спеціаліста сільської ради Гаврилюк Н.А., сільського голови ОСОБА_3 , громадянина ОСОБА_1 (останній відмовився від підпису);
3) протоколом про адміністративне правопорушення від 10 грудня 2020 року.
Доводи позивача про те, що у нього із сільською радою та іншими землекористувачами є спори стосовно землі, не надаються йому право самовільно розпоряджатися нею, зокрема огороджувати та встановлювати замок.
Також недоведеними є посилання позивача на те, що на спірній земельній ділянці не стоять ворота із замком, оскільки ці обставини були встановлені державним інспектором відповідача в присутності двох інших осіб, які підписали акт, а на спростовування цих обставин, зокрема відповідних фотоматеріалів, позивач жодних доказів не надав.
Суд зауважує, що хоча обов'язок доведення правомірності свого рішення лежить саме на відповідачеві, позивач, заперечують версію та докази відповідача у вигляді відповідних актів огляду та перевірки земельної ділянки, складених за участю третіх осіб, також повинен надати суду докази на спростування зафіксованих обставин, які, зважаючи на проживання позивача на місці спірної земельної ділянки, безперешкодно могли бути надані ним у вигляді відповідних фотографій.
З наведених мотивів суд дійшов висновку, що в діях позивача дійсно був наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, а відповідач правомірно та обгрунтовано притягнув його до адміністративної відповідальності за це правопорушення.
При цьому суд відхиляє доводи позивача про порушення його процесуальних прав у вигляді невчасного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки 11 грудня 2020 року за вих.№921-ДК/0006 відповідач направив позивачу повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення, в якому вказав, що вона буде розглядатися 18 грудня 2020 року о 11 год. 00 хв. за адресою м. Луцьк, вул. Винниченка, 63, третій поверх, кабінет Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Волинській області. Вказане повідомлення було того ж дня направлено рекомендованим поштовим відправленням №4440101194889 за адресою позивача, і згідно даних трекінгу АТ «Укрпошта», вручено йому особисто 14 грудня 2020 року, тобто за 4 дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Наявна у матеріалах справи довідка від 30 грудня 2020 року про вручення листа 17 грудня 2020 року складена не на офіційному бланку АТ «Укрпошта», підписана посадовою особою, службове становище якої не вказане, а також не розшифрований її підпис (прізвище, ініціали). Тому таку довідку суд не приймає як належний та допустимий доказ про дату вручення поштового відправлення (а.с.14). Зважаючи на це, а також дані офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта», суд дійшов висновку, що саме 14, а не 17, грудня 2020 року позивачу було вручене повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.
До того ж, як зазначає у позові сам позивач, він був присутній під час складання посадовою особою відповідача адміністративних матеріалів, актів огляду та перевірки земельної ділянки, та відмовився їх підписувати, а тому йому достовірно повинно було відомо, що про дату, час і місце розгляду справи, а також суть правопорушення, яке йому інкримінували.
Наданий позивачем лист від 24 грудня 2020 року про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд до уваги не бере, оскільки, він датований вже після розгляду справи про адміністративне правопорушення (18 грудня 2020 року), а будь-яких доказів його направлення відповідачу позивач суду не надав.
З цих мотивів суд дійшов висновку, що відповідачем позивачу були забезпечені всі належні процесуальні гарантії під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема повідомлено про суть інкримінованого правопорушення, дату, час і місце розгляду справи, а позивач мав достатньо часу надати свої доводи стосовно них, як на місці складання протоколу про адміністративне правопорушення, так і у проміжок часу від дня, коли він отримав поштою повідомлення про розгляд справи (14 грудня 2020 року), до дня її фактичного розгляду (18 грудня 2020 року).
До того ж, позивач скористався своїм правом на надання пояснень по суті правопорушення на стадії судового перегляду прийнятого відповідачем рішення, яким суд надав свою правову оцінку, а тому його право на захист було забезпечено повністю.
Що стосується доводів позивача про те, що відповідач приймаючи спірне рішення не врахував приписи ст.ст.33, 34 КУпАП, зокрема його похилий вік та віддаленість місця проживання, суд зазначає, що вказані обставини враховуються лише при визначенні виду та розміру адміністративного стягнення. В даному випадку, на позивача накладено мінімальне можливе стягнення, яке передбачено санкцією ст.53-1 КУпАП, а тому дані про характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, були повністю враховані відповідачем.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оскільки відповідачем належними та допустимими доказами доведений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, а в ході судового розгляду суд не знайшов будь-яких істотних процесуальних порушень під час розгляду відповідачем справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що слід залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Керуючись ст.286 КАС України, суд, -
Постанову державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земельну Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Новіка Юрія Федоровича від 18 грудня 2020 року №921-ДК/0149/По/08/01-20 залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 - без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Позивачем у справі є ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідачем у справі є Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, м. Луцьк, вул. Винниченка, 67, код ЄДРПОУ 39767861.
Повне судове рішення складено та підписано 22 березня 2021 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Ф. Кирилюк