16 березня 2021 року м. Дніпросправа № 280/5090/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.10.2020р. у справі №280/5090/20
за позовом:ОСОБА_1
до: про:Головного управління ДПС у Запорізькій області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
27.07.2020р. ОСОБА_1 звернувся за допомогою поштового зв'язку до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень / а.с. 1-4,18/.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.12.2019р. за вищезазначеним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №280/5090/20 та справу призначено до судового розгляду /а.с. 20/.
Позивач у адміністративному позові, з яким звернувся до суду, просив скасувати прийняті податкове повідомлення рішення:
- №0050909-5605-0832 від 26.06.020р. в сумі 21581,30грн. за формою «Ф» за податковий період 2019р.;
- №0050908-5605-0832 від 26.06.020р. в сумі 3369,09грн. за формою «Ф» за податковий період 2019р.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.10.2020р. у справі №280/5090/20 адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовані: податкові повідомлення-рішення № №0050909-5605-0832, № 0050908-5605-0832 від 26.06.2020р. (суддя Конишева О.В.) / а.с. 60-62/.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції від 06.10.2020р. подав апеляційну скаргу /а.с. 67-70/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають суттєве значення для її рішення, та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 06.10.2020р. у даній справі та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Адміністративна справа № 280/5090/20 разом з вищезазначеною апеляційною скаргою, надійшли до суду апеляційної інстанції 24.11.2020р. / а.с. 66/.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.11.2020р. у справі № 280/5090/20 апеляційна скарга ГУ ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.10.2020р. у справі № 280/5090/20 залишена без руху та заявнику апеляційної скарги надано строк для усунення зазначених судом недоліків апеляційної скарги / а.с. 77/.
Відповідачем зазначені в ухвалі суду апеляційної інстанції недоліки були усунуті /а.с. 80,81/ та ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021р. у справі №280/5090/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.10.2020р. у справі №280/5090/20 / а.с. 83/ та справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження на 16.03.2021р. /а.с. 84/, про що судом у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та строки було повідомлено учасників справи, відповідача повідомлено засобами електронного зв'язку /а.с. 87,88/.
Головне управління ДПС у Запорізькій області, яке є правонаступником відповідача у цій справі, подало до суду клопотання про здійснення процесуального правонаступництва /а.с. 89/.
Вирішуючи заявлене клопотання щодо здійснення процесуального правонаступництва відповідача у справі, колегія суддів ознайомившись з матеріалами справи вважає за необхідне відповідно до положень ст. 52 КАС України клопотання задовольнити, здійснити у справі процесуальне правонаступництво та замінити відповідача у справі - Головне управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945), правонаступником - Головним управлінням ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 44118663) .
Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований як фізична особа-підприємець, і.к. НОМЕР_1 , вид господарської (економічної) діяльності, який здійснюється позивачем у справі за КВЕД: 28.15 - виробництво підшипників, зубчастих передач, елементів механічних передач і приводів ; 25.62 - механічне оброблення металевих виробів (основний); 45.31 - оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.18 -діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 33.11 - ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів; 33.12 -ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення.
Під час розгляду цієї адміністративної справи судом першої інстанції встановлено, та підтверджено апеляційним судом, що посадовими особами відповідача на підставі центральної бази даних ДПС України (ІТС Податковий блок) та відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності - ОСОБА_1 станом до 02.12.2019р. перебував нежитловий комплекс загальною площею 1880,60 м.кв. (частка володіння 1/2), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та з 02.12.2019р. зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на нежитловий комплекс загальною площею 1615,10 м.кв., який розташований за адресою : АДРЕСА_1 .
Рішенням Мелітопольської міської ради Запорізької області від 25.06.2018 року №4/1 встановлено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості на території м. Мелітополя на 2019 рік. Рішенням Мелітопольської міської ради Запорізької області визначено ставку податку на 2019 рік у розмірі 0,6 % від мінімальної заробітної плати за 1 м.кв.
У автоматичному режимі засобами ІС «Податковий блок» було сформовані податкові повідомлення-рішення:
-№ 0050909-5605-0832 форма «Ф» від 26.06.2020р. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік на суму 21 581,30 грн.;
-№ 0050908-5605-0832 форма «Ф» від 26.06.2020р. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік на суму 3 369,91 грн.
І саме вищезазначені податкові повідомлення-рішення, які винесені відповідачем, є предметом оскарження у цій справі, оскільки позивач вважає їх протиправними.
Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.
Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (підпункт 266.1.1 пункт 266.1 статті 261 Податкового кодексу України).
Відповідно до пп. 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Згідно до пп. 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до пп. 14.1.129-1. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: будівлі промислові та склади (підпункт «ґ»).
Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000р. № 507, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» група 125 «Будівлі промислові та склади» клас 1251 «Будівлі промисловості».
До будівель промисловості відносяться об'єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу 1251 «Будівлі промисловості», який в свою чергу включає підкласи: 1251.1 - «Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості», 1251.2 - «Будівлі підприємств чорної металургії», 1251.3 - «Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості», 1251.4 - «Будівлі підприємств легкої промисловості», 1251.5 - «Будівлі підприємств харчової промисловості», 1251.6 - «Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості», 1251.7 - «Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості», 1251.8 - «Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості», 1251.9 - «Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне».
З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з ДК 018-200.
Позивачем, надано технічний паспорт на виробничі будинки з господарськими (будівлями та спорудами ), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 за своїм призначенням є коваль-термічним цехом /а.с. 47-57/, які належать позивачу на праві власності.
Щодо доводів відповідача у апеляційній скарзі про те, що об'єкти нерухомості ОСОБА_1 а саме: нежитловий комплекс на праві власності належить позивачу, фізичній особі, не може підпадати під дію пункту «є» пп.266.2.2 п.266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, колегія суддів вважає за необхідним зазначити наступне.
З матеріалів справи, вбачається що посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2018 р. за результатами якої складено акт № 121/08-01-33-05/ НОМЕР_1 від 26.11.2019р., у якому відповідачем за результатами перевірки зроблено висновки про порушення позивачем низки вимог чинного податкового законодавства .
Позивачем, який не погодився із зазначеними у акті висновками податкового органу за результатами проведеної ними перевірки, були подані заперечення до акту перевірки № 121/08-01-33-05/ НОМЕР_1 від 26.11.2019р та відповідачем у період з 23.01.2020р. по 29.01.2020р. було проведено позапланову виїзну перевірку позивача за результатами якої було складено акт № 30/08-01-33-05/ НОМЕР_1 від 05.02.2020 р. ( далі - акт перевірки).
Наданий до матеріалів справи акт перевірки, підтверджує факт здійснення позивачем в господарської діяльності: виробництво підшипників, зубчастих передач, елементів механічних передач і приводів, к комплексі споруд за адресою: АДРЕСА_1 .
В даному випадку системний аналіз законодавства дає підстави для висновку, що застосування пп. «є» пп.266.2.2 п.266.2 ст. 266 Податкового кодексу України можливе у разі якщо власниками об'єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови використання таких об'єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).
Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом та висловлено ним у постанові від 17.02.2020р. у справі № 820/3556/17.
Приймаючи до уваги вищенаведені фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, які регулюють спірні відносини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок, що дії відповідача щодо винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є протиправним та обґрунтовано задоволено позовні вимоги.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом під час розгляду цієї справи у їх сукупності, та враховуючи норми чинного законодавства, яке регулює спірні відносини , що виникли між сторонами у цій справі, колегія суддів вважає, що відповідачем у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не було доведено факт обґрунтованості та належних підстав під час прийняття податкових повідомлень-рішень № 0050909-5605-0832 та 0050908-5605-0832 від 26.06.2020р., що є підставою для визнання протиправним та скасування таких рішень суб'єкта владних повноважень.
З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок щодо обґрунтованості заявлених позивачем у справі позовних вимог, та постановлено правильне рішення про задоволення таких позовних вимог у повному обсязі і визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача -№ 0050909-5605-0832 форма «Ф» від 26.06.2020р. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік на суму 21 581,30 грн.; - № 0050908-5605-0832 форма «Ф» від 26.06.2020р. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік на суму 3 369,91 грн.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення заявлених позивачем вимог, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 06.10.2020р. у цій адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - залишити без задоволення, з огляду на те, що доводи, які наведені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 310,315,316,321,322 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.10.2020р. у справі №280/5090/20 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст. 329,331 КАС України.
Повний текст виготовлено та підписано - 16.03.2021р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя О.М. Панченко
суддя В.Є. Чередниченко