16 березня 2021 року м. Дніпросправа № 199/960/20 (2-а/199/37/20)
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
перевіривши на відповідність нормам КАС України апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2020 року у справі № 199/960/20 (2-а/199/37/20) за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти № 4 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Антонової Тамари Олександрівни, третя особа: Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.03.2020 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Інспектора роти № 4 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Антонової Т.О., третя особа: Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Департаменту патрульної поліції не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подав 28.01.2021 року до суду, апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подана до суду 28.01.2021 року. Рішення проголошене у день винесення 04.03.2020 року, саме з моменту проголошення рішення обчислюється десяти денний строк для оскарження рішення.
Для встановлення поважності підстав пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, залишено апеляційну скаргу без руху та зобов'язано надати до суду апеляційної інстанції докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків у строк десять днів з дня отримання ухвали, протягом якого заявник може надати подання апеляційної скарги та докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою. Також ухвалою суду заявника зобов'язано надати до суду уточнену апеляційну скаргу.
Заявнику апеляційної скарги повідомлено про можливість продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги на час запровадженого в Україні карантину, відповідно до п. 3 розділу VI КАС України, у разі подання відповідної заяви.
Відповідно до поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала отримана 23.02.2021 року.
Судом звернуто увагу заявника апеляційної скарги, що перебіг строку для подання апеляційної скарги починається з моменту проголошення судового рішення або складання повного тексту рішення, будь-яких винятків нормами КАС України не передбачено.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду, справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Для поновлення строків на апеляційне оскарження повинні існувати об'єктивні, непереборні підстави.
Як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Передбачено, що учасник справи може розраховувати на поновлення пропущеного строку у разі коли апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду, у цьому випадку має бути подана заява разом з доказами.
Суд вказує, що згідно ч.2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до матеріалів справи, підтверджується, що рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.03.2020 року отримане представником Департаменту патрульної поліції 26.05.2020 року, згідно поштового повідомлення про вручення відправлення (а.с. 49).
Департаментом патрульної поліції була подана апеляційна скарга на рішення суду. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.05.2020 року апеляційна скарга повернута. Постановою Верховного Суду від 29.07.2020 року ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 05.05.2020 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.09.2020 року апеляційна скарга Департаменту патрульної поліції повернута. Ухвала від 28.09.2020 року, згідно копії супровідного листа, долученого Департаментом патрульної поліції, отримана 20.01.2020 року.
Поряд з тим, ухвала про повернення апеляційної скарги від 28.09.2020 року була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 01.10.2020 року (надіслана судом 30.09.2020 року). Департамент патрульної поліції міг цікавитись ходом розгляду його апеляційної скарги, бути обізнаним про повернення апеляційної скарги ухвалою від 28.09.2020 року.
Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу 28.01.2021 року. Апеляційна скарга подана через три місяці після повернення апеляційної скарги.
У якості усунення недоліків апеляційної скарги, 02.03.2021 року від Департаменту патрульної поліції надійшло клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги, вказано, що строк порушено через відсутність належного фінансування та неможливість сплатити вчасно судовий збір. Також вказує, що вже звертався до суду з апеляційною скаргою, яка ухвалою суду від 26.09.2020 року була повернута, після отримання ухвали про повернення першої апеляційної скарги, одразу, без зволікання, апеляційну скаргу було подано повторно. Як на підставу для поновлення строку вказує запроваджений в Україні карантин, який завадив подати апеляційну скаргу у відведений строк.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження. Учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, п. 2 ч. 3 ст. 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Повертаючись до огляду питання про поновлення строків подання апеляційної скарги з причини відсутності коштів, суд зазначає, що відсутність коштів, призначених для сплати судового збору не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
Суд вказує, що для поновлення строків на апеляційне оскарження повинні існувати об'єктивні, непереборні підстави. Відсутність коштів, призначених для сплати судового збору не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку. Обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, місцевого бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є об'єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.
У рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесена зміни до п. 3 розділу VI КАС України та окремо передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Згідно п. 3 розділу VI КАС України (у редакції з 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює строки, встановлені у статтях 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 258, 261, 295, 298, 304, 309, 329, 332, 338, 342, 363, а також продовжує процесуальні строки, які встановлені законом чи судом, на строк дії карантину. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Заявник апеляційної скарги має право на поновлення строку у разі подання відповідної заяви та у разі надання доказів неможливості вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк через впровадження карантину. Департамент патрульної поліції не надає докази, як карантинні заходи, запровадженні в України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), вплинули на можливість та строки подання ним апеляційних скарг, не вказано які непереборні обставини через запровадження карантинних заходів завадили звернутись до суду з апеляційною скаргою у межах відведеного строку.
11.03.2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», на підставі якої з 12 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року запровадив на території України карантин, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).
Постановою Кабінету Міністрів України №215 від 16 березня 2020 року, внесено зміни до постанови № 211, заборонивши, серед іншого, проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 10 осіб; перевезення пасажирів автомобільним транспортом; регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні; роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв'язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту; тощо.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 392 від 20.05.2020 року «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», яким запроваджено адаптивний карантин на території України, відповідно до якого регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньо обласному та міжнародному сполученні, а також перевезення пасажирів метрополітенами відновлено.
Таким чином зі змісту постанов Кабінету Міністрів України щодо обмежувальних заходів встановлено, що заборони встановлені з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 не поширювалися на роботу органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Державний орган, у тому числі Департамент патрульної поліції не може вказувати підставу для поновлення строку своєчасного подання апеляційної скарги карантинні заходи, адже зупинення роботи через адаптивний карантин чи інші заходи, запроваджені з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, не вплинули на діяльність державних органів. Подібної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема в ухвалі від 12.03.2021 року у справі № 280/5045/19.
В ухвалі від 18.09.2020 року у справі № 11-119сап20 Велика Палата Верховного Суду вказує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Повертаючись до практики Європейського Суду з прав людини, варто вказати, що суд неодноразово вказував, що право на доступ до судочинства, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21.12.2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», пункту 53 рішення ЄСПЛ від 08.04.2010 року у справі «Меньшакова проти України»). За висновком, викладеним в рішенні від 18.10.2005 року у справі «МПП «Голуб» проти України», право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними меж.
В ухвалі від 12.03.2021 року у справі № 280/5045/19 Верховний Суд робить висновок про те, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Заявник апеляційної скарги не надає докази які підстави завадили звернутись до суду з апеляційною скаргою у відведений строк.
Суд звертає увагу, що рішення суду першої інстанції ухвалене 04.03.2020 року, апеляційна скарга подана до суду 28.01.2021 року, тобто із плином значного часу після ухвалення рішення та його отримання. Поновлення строку подання апеляційної скарги у такому випадку є недопустимим з огляду на обов'язковість судового рішення, набрання ним законної сили та часу його виконання.
Судовий збір за подання апеляційної скарги був сплачений 01.10.2020 року, що підтверджується платіжним дорученням № 13892 від 01.10.2020 року. Проте, одразу після сплати судового збору, апеляційна скарга не була подана до суду.
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 3 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
У зв'язку з пропуском заявником строку на апеляційне оскарження та відсутністю підстав для поновлення такого строку, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне застосувати положення пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України та відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Варто зважати на усунення недоліку апеляційної скарги, подано уточнену апеляційну скаргу.
При поданні апеляційної скарги Департамент патрульної поліції сплатило судовий збір, що підтверджується платіжним дорученням від 01.10.2020 року № 13892 на суму 1261,20 грн.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 1, ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зокрема, відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Нормами Закону України «Про судовий збір» передбачено повернення судового збору у разі відмови у відкритті апеляційного провадження.
Сума судового збору, сплачена заявником апеляційної скарги складає 1261,20 грн., згідно платіжного доручення № 13892 від 01.10.2020 року. З огляду на відмову у відкритті апеляційного провадження та сплату судового збору, такий судовий збір можливо повернути.
Керуючись ст. 298, ст. 299 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2020 року у справі № 199/960/20 (2-а/199/37/20) та визнати неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказані Департаментом патрульної поліції.
Відмовити Департаменту патрульної поліції у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2020 року у справі № 199/960/20 (2-а/199/37/20).
Повернути Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) судовий збір у сумі 1261,20 грн. (тисяча двісті шістдесят одна гривня 20 копійок), сплачений згідно платіжного доручення № 13892 від 01.10.2020 року.
Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ст., ст. 328- 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова