Постанова від 22.03.2021 по справі 200/576/21-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року справа №200/576/21-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі № 200/576/21-а (головуючий І інстанції Льговська Ю.М., повний текст складений у м. Слов'янську Донецької області) за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до виконавчого комітету Дружківської міської ради про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Дружківської міської ради про скасування рішення від 01.07.200 року № 581.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21.01.2021 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі згідно п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України (а.с. 27-28).

Позивач не погодився з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом норм процесуального права та просив скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування доводів посилався на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 2 жовтня 2020 року у справі № 340/458/19, вважає, що зазначений позов поданий без порушення правил юрисдикції (а.с. 31-38).

Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, дійшов висновку, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суд апеляційної інстанції вивчив матеріали справи за доводами апеляційної скарги та встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послу (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Згідно ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на дату прийняття відповідачем спірного рішення) від 24 червня 2004 року № 1875-IV (далі - Закон № 1875) до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить: 1) затвердження та реалізація місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, участь у розробленні та реалізації відповідних державних і регіональних програм; 2) встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; 3) затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних послуг, контроль за їх дотриманням; 4) визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства; 5) управління об'єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації; 6) забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідних рівня та якості; 7) встановлення зручного для населення режиму роботи виробників та виконавців; 8) інформування населення відповідно до законодавства про реалізацію місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, а також щодо відповідності якості житлово-комунальних послуг нормативам, нормам, стандартам та правилам; 9) укладання договорів з підприємствами різних форм власності на вироблення та/або виконання житлово-комунальних послуг; 10) здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг; 11) проведення моніторингу виконання місцевих програм розвитку житлово-комунального господарства; 12) вирішення інших питань у сфері житлово-комунальних послуг відповідно до законів.

Згідно ст. 13 Закону України від 02.06.2005 року № 2633-IV «Про теплопостачання» (далі - Закон № 2633, в редакції станом на дату прийняття відповідачем спірного рішення) до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать: регулювання діяльності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання в межах, віднесених до відання відповідних рад; затвердження місцевих програм розвитку у сфері теплопостачання, участь у розробці та впровадженні державних і регіональних програм у цій сфері; затвердження з урахуванням вимог законодавства у сфері теплопостачання проектів містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, схем теплопостачання та іншої містобудівної документації; здійснення контролю за забезпеченням споживачів тепловою енергією відповідно до нормативних вимог; погодження на розміщення в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці нових або реконструкцію діючих об'єктів теплопостачання та сприяння розвитку систем теплопостачання на відповідній території; встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.

Згідно ч. 2 ст. 8 закону № 1875 Стандарти, нормативи, норми, порядки (481-2005-п) і правила (630-2005-п) у сфері житлово-комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації, центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 (далі - Правила № 630), відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

На виконання вищевказаного пункту Правил № 630, наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005 року затверджено Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання (далі - Порядок № 4 в редакції чинній на дату прийняття спірного рішення відповідачем).

Згідно п. 1.2 Порядку № 4 для реалізації права споживачів на відмову від отримання

послуг ЦО і ГВП орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП (далі - Комісія), призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про роботу комісії (склад комісії наведено в додатку 1).

За змістом пункту 2.2 Порядку № 4 Комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї. Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. Рішення Комісії оформляється протоколом, витяг з якого у десятиденний строк надається заявникові.

Згідно пп. 1 п. «а» ст. 30 Закону України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР, в редакції чинній на дату прийняття спірного рішення відповідачем) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Спірним рішенням виконкому ОСОБА_1 надано дозвіл на відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону № 1875 суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

Отже, орган місцевого самоврядування (виконавчий орган відповідної ради в особі постійно діючої Комісії), приймаючи рішення щодо відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання (далі - ЦО і ГВП), діє як суб'єкт владних повноважень та реалізує у такому випадку надані йому законами повноваження у сферах житлово-комунальних послуг і теплопостачання, тобто здійснює публічно-владні управлінські функції.

При цьому, рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП жодним чином не зачіпає питань володіння, користування або розпорядження житлом, не змінює обсягу права власності, не припиняє його і не впливає на правовідносини, пов'язані з реалізацією особами такого права.

Порушення своїх прав позивач обґрунтовує тим, що він є виконавцем послуг з теплопостачання й відключення від мереж ЦО і ГВП громадянина згідно з спірним рішенням вплине на обсяг нарахувань оплати за такі послуги.

Отже, спір у цій справі виник у сфері публічно - правових відносин, а його предмет стосується законності рішення суб'єкта владних повноважень, прийнятого на виконання ним власних публічно - владних управлінських функцій за наслідками розгляду відповідного звернення громадянина стосовно відключення квартири від мереж ЦО і ГВП.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин судом апеляційної інстанції враховано висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 2 жовтня 2020 року у справі № 340/458/19.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Отже, через невірне застосування норм процесуального закону, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії відкриття провадження у адміністративній справі.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 250, 287, 311, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» - задовольнити.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 р. у справі № 200/576/21-а за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Виконавчого комітету Дружківської міської ради про скасування рішення - скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Повний текст постанови складений 22 березня 2021 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає.

Колегія суддів: І.В. Геращенко

Е.Г. Казначеєв

Г.М. Міронова

Попередній документ
95680018
Наступний документ
95680020
Інформація про рішення:
№ рішення: 95680019
№ справи: 200/576/21-а
Дата рішення: 22.03.2021
Дата публікації: 24.03.2021
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Перший апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі у сфері; житлово-комунального господарства; теплопостачання; питного водопостачання
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (14.06.2021)
Дата надходження: 01.04.2021
Предмет позову: про скасування рішення № 581 від 01.07.2009р
Розклад засідань:
22.03.2021 12:30 Перший апеляційний адміністративний суд