ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.03.2021Справа № 910/66/21
За позовомФізичної особи-підприємця Сергієнка Володимира Івановича
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Сервіс Солюшнс»
простягнення 343265,27 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Без виклику учасників справи
Фізична особа-підприємець Сергієнко Володимир Іванович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Сервіс Солюшнс» 343265,27 грн, з яких: 289620,81 грн основного боргу, 16305,79 грн 3% річних, 18930,08 грн пені та 18408,59 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами Договору поставки №01/03 від 01.03.2019 в частині оплати поставленого товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/66/21, визнано дану справу малозначною, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі №910/66/21 отримана відповідачем 27.01.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105477079381.
Однак, відповідач відзив на позов не надав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва
01.03.2019 між Фізичною особою-підприємцем Сергієнком Володимиром Івановичем (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фуд Сервіс Солюшнс» (покупець) було укладено договір поставки №01/03 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар в порядку та на умовах, визначених цим договором, а покупець - прийняти і своєчасно оплатити суму, вказану у видатковій накладній на товар у термін, передбачений договором.
Згідно з п. 1.2 Договору найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення визначається накладною на кожну окрему партію.
Пунктами 2.1, 2.4 Договору встановлено, що вартість і кількість товару визначається у видаткових накладних. Загальна сума договору складає сума товару, отриманого по всім товарним накладним.
Відповідно до п. 4.4 Договору датою поставки товару вважається дата фактичного отримання товару, що підтверджується підписанням видаткової накладної уповноваженими представниками сторін.
Згідно з п.п. 4.5, 4.7 Договору прийняття товару від постачальника здійснюється покупцем з перевіркою асортименту, кількості і ціни поставленої продукції. Після підписання видаткових накладних претензії щодо асортименту, кількості і ціни поставленої продукції не приймаються. Повернення товару при дотриманні вимог по якості та асортименту товару не відбувається.
Відповідно до п.п. 8.1, 8.4 Договору цей договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2019 або до повного виконання зобов'язань по договору. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається пролонгованим на один календарний рік.
За правовою природою укладений між сторонами Договір №01/03 від 01.03.2019 є договором поставки.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктами 2.2, 2.3 Договору встановлено, що покупець зобов'язаний провести розрахунок за поставлений товар з відтермінуванням платежу у 14 календарних днів, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, зараховується на рахунок постачальника.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в період з 01.03.2019 по 20.09.2019 позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 1614966,52 грн, що підтверджується підписаними представниками обох сторін видатковими накладними №ФПД:011185 від 01.03.2019 на суму 35345,74 грн, №ФПД:013862 від 12.03.2019 на суму 91029,79 грн, №ФПД:014730 від 14.03.2019 на суму 43786,00 грн, №ФПД:017518 від 27.03.2019 на суму 18926,56 грн, №ФПД:018967 від 02.04.2019, №ФПД:020299 від 09.04.2019 на суму 73253,24 грн, №ФПД:024503 від 23.04.2019 на суму 86739,30 грн, №ФПД:025494 від 01.05.2019 на суму 108120,92 грн, №ФПД:039519 від 24.06.2019 на суму 112425,31 грн, №ФПД:041710 від 08.07.2019 на суму 113503,86 грн, №ФПД:043188 від 17.07.2019 на суму 70749,29 грн, №ФПД:045357 від 01.08.2019 на суму 50467,43 грн, №ФПД:046087 від 06.08.2019 на суму 56228,94 грн, №ФПД:048326 від 21.08.2019 на суму 164581,63 грн, №ФПД:050402 від 30.08.2019 на суму 196006,91 грн, №ФПД:051515 від 05.09.2019 на суму 136229,30 грн, №ФПД:053943 від 13.09.2019 на суму 123868,25 грн, №ФПД:055953 від 20.09.2019 на суму 59049,76 грн.
З урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та приписів п. 2.2 Договору строк виконання грошового зобов'язання по сплаті вартості поставленого товару на момент розгляду справи настав.
Однак, як свідчать обставини справи, відповідач своїх зобов'язань з оплати поставленого товару належним чином не виконував, допускав прострочення виконання відповідного грошового зобов'язання та, в підсумку, здійснив лише часткову оплату товару - у сумі 1325345,71 грн.
Решта вартості поставленого товару оплачена Товариством з обмеженою відповідальністю «Фуд Сервіс Солюшнс» не була, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 289620,81 грн.
При цьому, як пояснив позивач у позовній заяві, в частині платіжних доручень помилково вказаний один і той самий рахунок, а в інших в призначенні платежу зазначений лише номер і дата договору, тому здійснені відповідачем оплати зараховані в порядку черговості.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Фуд Сервіс Солюшнс» заперечень проти позову не наведено, обставин, повідомлених позивачем не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 289620,81 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 16305,79 грн, інфляційні втрати у розмірі 18408,59 грн та пеню у розмірі 18930,08 грн.
Судом встановлено, що відповідач свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст.230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Пунктом 5.2 Договору встановлено, що у випадку порушення строків оплати поставленого товару, покупець сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь строк затримки платежу, а також пеню, що нараховується на несплачену суму за весь час прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 16305,79 грн, інфляційних втрат у розмірі 18408,59 грн та пені у розмірі 18930,08 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.
Розрахунок здійснено позивачем станом на 28.12.2020 в розрізі кожної видаткової накладної окремо із врахуванням здійснених відповідачем проплат.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Сервіс Солюшнс» (Україна, 01014, місто Київ, вулиця Звіринецька, будинок 63, ідентифікаційний код 38960455) на користь Фізичної особи-підприємця Сергієнка Володимира Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) основний борг у розмірі 289620 (двісті вісімдесят дев'ять тисяч шістсот двадцять) грн 81 коп., 3% річних у розмірі 16305 (шістнадцять тисяч триста п'ять) грн 79 коп., інфляційних втрат у розмірі 18408 (вісімнадцять тисяч чотириста вісім) грн 59 коп., пеню у розмірі 18930 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот тридцять) грн 08 коп. та судовий збір у розмірі 5148 (п'ять тисяч сто сорок вісім) грн 98 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257, п.п.17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.М. Смирнова