номер провадження справи 15/57/20
16.03.2021 Справа № 908/776/20
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснабресурс ХХІ", м. Запоріжжя про визнання такими, що не підлягають виконанню наказів господарського суду від 12.01.2021 по справі № 908/776/20
за позовом Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Черноморнафтогаз", 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 26, оф. 505
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснабресурс ХХІ", 69083, м. Запоріжжя, вул. Складська, 8
про стягнення коштів та розірвання договору
заінтересована особа:
Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), 69104, м. Запоріжжя, вул. Європейська, 16
за участю секретаря судового засідання Крохмаль А.С.
за участю представників сторін та учасників процесу:
від заявника: Додонов П.О., довіреність б/н від 22.04.2020;
від позивача: Варданян А.А, довіреність № 54 від 07.12.2020;
від ВДВС: не з'явився.
Суть спору
23.02.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснабресурс ХХІ", м. Запоріжжя про визнання такими, що не підлягає виконанню наказів господарського суду від 12.01.2021 по справі № 908/776/20.
Протоколом передачі судової справи раніш визначеному складу суду від 23.02.2021, справу № 908/776/20 для розгляду заяви, передано судді Горохову І.С.
25.02.2021 ухвалою суду прийнято до розгляду заяву, судове засідання призначено на 09.03.2021.
Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснабресурс ХХІ" про визнання вказаних наказів такими, що не підлягають виконанню мотивована тим, що накази видані у справі № 908/776/20 перебувають на виконанні в Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). 17.12.2020 заявник направив на адресу ПАТ «ДАТ Чорноморнафтогаз» заяву про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 245 339,59 грн. Будь яких зауважень, щодо взаєморозрахунків, або позову щодо визнання правочину недійсним на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснабресурс ХХІ" станом на 19.02.2021 не надходило. Будь якого позову, щодо визнання правочину зарахуванням однорідних вимог до суду не направлялось, тому, на думку заявника, правочин зарахування вимог є дійсним. Таким чином, будь якого боргу станом на момент відкриття виконавчого провадження не існує, та як наслідок виконавчий документ на підставі якого відкрито виконавче провадження не підлягає виконанню.
Представник відповідача (заявника) присутній у судовому засіданні підтримав вимоги заяви у повному обсязі.
Представник позивача (стягувача) просив заяву залишити без задоволення з підстав зазначених у заяві б/н від 12.03.2021. В обґрунтування зазначив, що рішення Господарського суду м. Києва від 29.09.2014 у справі № 910/17941/14 не створили альтернативного зобов'язання, на заміну зобов'язання за недійсним договором позики від 11.10.2013 № 924 та за недійсною угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 19.12.2013 № 1102. За наслідками недійсності договору позики від 11.10.2013 № 924 перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Промснабресурс ХХІ" може існувати не грошове зобов'язання, а зобов'язання із повернення товарно-матеріальних цінностей (фарби WG-Weleflex 10 л; розчинник Jotun Thinner № 10; змивка АРS-8 за ціною 423 955,76 грн). Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.02.2021 у справі № 910/12959/20 підтверджено нереальність навіть зобов'язання із передачі фарби WG-Weleflex 10 л; розчинник Jotun Thinner № 10; змивка АРS-8 за ціною 423 955,76 грн. Крім того, кошти у сумі 7038,81 грн (413,81 грн інфляційних втрат, 1116,33 грн 3% річних та 3509,10 грн судового збору), що визначені рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 у справі № 910/17941/14, не мають безспірного характеру оскільки ґрунтуються на підставі недійсного договору позики від 11.10.2013 № 924, недійсної угоди від 19.12.2013 № 1102 та є предметом судового спору у рамках справи № 908/1589/20. Вимога ТОВ «Промснабресурс XXI» про повернення ДАТ «Чорноморнафтогаз» товару (фарбу WG-Weleflex 10 л; розчинник Jotun Thinner № 10; змивка АРS-8 за ціною 423 955,76 грн) не є однорідною у розумінні їх матеріального змісту із вимогою ДАТ «Чорноморнафтогаз» про повернення ТОВ «Промснабресурс XXI» попередньої оплати за реальним та дійсним договором поставки від 03.12.2013 № 1041 у сумі 235 857,72 грн, яке підтверджено рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.08.2020 у справі № 908/776/20. Вимога ТОВ «Промснабресурс XXI» про сплату ДАТ «Чорноморнафтогаз» 2 413,81 грн інфляційних втрат та 1116,33 грн 3 % річних, що незаконно нараховані на підставі недійсних договорів позики та угоди про зарахування вимог, немає характеру безспірної, оскільки провадження у справі № 908/1589/20 триває. Заява ТОВ «Промснабресурс XXI» від 17.12.2020 № 1712 юр/20 про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 245 339,59 грн, які включають кошти у сумі 2413,81 грн інфляційних втрат та 1116,33 грн 3 % річних, які не мають безспірного характеру, а їх правовий статус вирішується у рамках справи № 908/1589/20, не може створювати жодних юридичних наслідків для ДАТ «Чорноморнафтогаз». Сум судових зборів, що визначені судовими рішеннями у справі № 908/776/20, № 910/17941/14, № 911/3348/14, відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 602 Цивільного кодексу України не можуть бути предметом зарахування зустрічних вимог за цивільними або господарськими зобов'язаннями. Заява ТОВ «Промснабресурс XXI» від 17.12.2020 № 1712 юр/20 про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 245 339,59 грн, які включають сум судових зборів, що визначені судовими рішеннями у справі № 908/776/20, № 910/17941/14, № 911/3348/14, не може створювати жодних юридичних наслідків для ДАТ «Чорноморнафтогаз».
Представник заінтересованої особи - Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) до судового засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Розгляд заяви здійснювався в режимі відеоконференції та відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався звукозапис судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «Акорд».
У судовому засіданні 16.03.2021 господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснабресурс ХХІ", заслухавши пояснення представників сторін, суд установив.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.08.2020 позовні вимоги Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" задоволено частково.
Розірвано Договір поставки від 03.12.2013 № 1041 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промснабресурс ХХІ", як постачальником та Публічним акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Черноморнафтогаз", яке в подальшому перейменоване у Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Черноморнафтогаз".
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснабресурс ХХІ" на користь Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Черноморнафтогаз" суму попередньої оплати в розмірі 235 857,72 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснабресурс ХХІ" на користь Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Черноморнафтогаз" судовий збір в розмірі 5639,87 грн.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Черноморнафтогаз" в дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі 20 869,84 грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2020 у справі № 908/776/20, рішення Господарського суду Запорізької області від 18.08.2020 у справі № 908/776/20 в частині розірвання договору поставки - скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 18.08.2020 у справі № 908/776/20, залишено без змін. Стягнуто з Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснабресурс ХХІ" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3153,00 грн.
12.01.2021 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 18.08.2020 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2020 у справі № 908/776/20, видано відповідні накази.
08.02.2021 головним державним виконавцем Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 64339327 та ВП № 64339628 з виконання наказів Господарського суду Запорізької області від 12.01.2021.
23.02.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснабресурс ХХІ", м. Запоріжжя про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу господарського суду від 12.01.2021 по справі № 908/776/20. Оскільки, на думку заявника, станом на 02.01.2021 будь якої заборгованості у ТОВ «Промснабресурс XXI» перед Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» не існує.
Відповідно до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Частиною 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч. 2 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України).
Наказ підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню повністю або частково: якщо його було видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
Підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред'явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього наказу до виконання.
В межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду м. Києва від 29.09.2014 по справі № 910/17941/14, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2015, що набрало законної сили 12.05.2015 з ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» постановлено стягнути на користь ТОВ «Промснабресурс XXI» 171 924,42 грн основного боргу (дана сума не врахована в розрахунок зарахування рішенням суду по справі 908/776/20), де 2413,81 грн - інфляційних втрат, 1116,33 грн - 3% річних та 3509,10 грн судового збору за подання позовної заяви. Всього борг у розмірі 7038,81 грн.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 20.11.2014 по справі № 911/3348/14, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.03.2015, що набрало законної сили 04.03.2015 з ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» постановлено стягнути на користь ТОВ «Промснабресурс XXI» 245 258,12 грн основного боргу, 17036,76 грн - інфляційних втрат, 3% річних в розмірі 10 300,84 грн та 5452,00 грн судового збору за подання позовної заяви. Всього борг у розмірі 27 8047,72 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.09.2019 по справі 910/820/19 стягнуто з ТОВ «Промснабресурс XXI» на користь ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3842,00 грн (ВП № 62705002 від 25.08.2020).
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.08.2020 по справі 908/776/20 стягнуто з ТОВ «Промснабресурс XXI» на користь ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» витрати по сплаті судового збору у розмірі 5639,87 грн та суму оплати за недійсним договором у розмірі 235 857,72 грн (з урахуванням несплаченої суми за договором поставки 171 924,42 грн - в розрахунку не врахована).
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2020 по справі 908/776/20 рішення змінено та постановлено стягнути з ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» на користь ТОВ «Промснабресурс XXI» 3153,00 грн судового збору.
Загальний борг ТОВ «Промснабресурс ХХІ» перед ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» станом на 17.12.2020 складає 245 339,59 грн.
Загальний борг ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» перед ТОВ «Промснабресурс ХХІ» станом на 17.12.2020 складає 288 239,53 грн.
17.12.2020 ТОВ «Промснабресурс ХХІ» направлено на адресу ПАТ «ДАТ Чорноморнафтогаз» заяву № 1712 юр/20 про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 245 339,59 грн. Заяву позивачем отримано 22.12.2020.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із частиною 1 статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 601 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Аналогічні приписи містяться в ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України.
Зарахування зустрічних однорідних вимог є особливим способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).
Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог, як односторонній правочин, є волевиявленням суб'єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин.
За змістом ст. 601 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 202 Господарського кодексу України вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Разом з тим, ще однією важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов'язань. За відсутності безспірності вимог відповідний спір має бути вирішений у судовому порядку з дотриманням вимог процесуального закону.
Припинення зобов'язання зарахуванням можливе не тільки за умов однорідності та зустрічності вимог сторін, строк виконання яких настав, але й за обов'язкової їх безспірності. Адже, за відсутності безспірності вимог спір по боргу за договором повинен бути вирішений в порядку позовного провадження, а до цього спірна сума не може бути прийнята судом як зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки вказане зарахування не підтверджується належними до допустимими доказами.
З огляду на викладене, суд вважає, що в цьому випадку зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 235 857,72 грн є можливим, оскільки наявні умови для зарахування зустрічних однорідних вимог, передбачені ст. 601 Цивільного кодексу України, та відсутні випадки недопустимості зарахування зустрічних вимог, передбачені ст. 602 Цивільного кодексу України, що є підставною припинення зобов'язань та враховуючи те, що сторонами досягнуто згоди щодо припинення зобов'язання, яке ґрунтується на судових рішеннях № 908/776/20, № 910/17941/14, № 911/3348/14, суд приходить до висновку, що заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі № 908/776/20 підлягає частковому задоволенню.
Стосовно суми судового збору, що присуджена до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промснабресурс ХХІ» на користь Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.08.2020 по справі № 908/776/20 на виконання якого видано наказ про примусове стягнення 12.01.2021, суд зазначає наступне.
Заява ТОВ «Промснабресурс XXI» від 17.12.2020 № 1712 юр/20 обґрунтовується тим, що зарахування зустрічних однорідних вимог здійснюється з урахуванням сум судових зборів, що визначені судовими рішеннями у справі № 908/776/20, № 910/17941/14, № 911/3348/14.
Обов'язок сплатити судовий збір за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів, не є за своє суттю цивільним чи господарським зобов'язанням, і включається до складу судових витрат, а не до предмету і ціни позову (саме які виникають з цивільних та господарських правовідносин), і, відповідно, його процесуальний розподіл судом за результатами вирішення господарського спору між сторонами процесу в межах «позивач-відновідач» не є виникненням саме господарського чи цивільного зобов'язання в межах «кредитор-боржник».
Згідно із ст. 601 Книги 5 «Зобов'язальне право» Цивільного кодексу України передбачає припинення зобов'язань у цивільному або господарському зобов'язанні.
Припинення зобов'язання, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, в тому числі, щодо стягнення/відшкодування судового збору, характеру цивільно-правових не мають.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу.
Таким чином, Закон України «Про судовий збір» та Господарський процесуальний кодекс України не є актами саме цивільного чи господарського законодавства.
Обов'язок сплатити судовий збір за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів, не є за своє суттю цивільним чи господарським зобов'язанням, і включається до складу судових витрат, а не до предмету і ціни позову (саме які виникають з цивільних та господарських правовідносин), і відповідно, його процесуальний розподіл судом за результатами вирішення господарського спору між сторонами процесу в межах «позивач-відповідач» не є виникненням саме господарського чи цивільного зобов'язання в межах «кредитор-боржник».
Враховуючи викладене, сума судових зборів у розмірі 5639,87 грн, що визначена судовим рішенням у справі № 908/776/20 відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 602 Цивільного кодексу України не можуть бути предметом зарахування зустрічних вимог за цивільними або господарськими зобов'язаннями. У задоволенні вимог в частині заяви про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу господарського суду від 12.01.2021 по справі № 908/776/20 на суму 5639,87 грн, суд відмовляє.
Заперечення позивача щодо задоволення заяви суд вважає безпідставними, оскільки допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо). Крім того, односторонній правочин оформлений заявою про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 17.12.2020 № 1712 юр/20 в судовому порядку не оскаржено та недійсним не визнано. Судові рішення на підставі яких видано накази про стягнення коштів як з позивача так і з відповідача на взаємну користь, набрали законної сили та є безспірними.
Керуючись ст. ст. 234, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснабресурс ХХІ", м. Запоріжжя про визнання виконавчого документу від 12.01.2021 по справі № 908/776/20 таким, що не підлягає виконанню, задовольнити частково.
Визнати виконавчий документ - судовий наказ Господарського суду Запорізької області від 12.01.2021 по справі № 908/776/20 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснабресурс ХХІ" на користь Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Черноморнафтогаз" суму попередньої оплати в розмірі 235 857,72 грн таким, що не підлягає виконанню повністю.
У задоволенні заяви іншої частини заяви, відмовити.
Копію ухвали направити на адресу учасників справи.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили (ст. ст. 235, 255, 256 ГПК України). Згідно з ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст ухвали складено 22.03.2021.
Суддя І. С. Горохов