Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"16" березня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1548/20
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Давидюка В.К.,
секретаря судового засідання Зоренка О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Докиль Н.Б. - довіреність №3 від 17.02.2021;
від відповідача 1: Пасічник Д.О. - наказ 1/2 від 14.01.2020;
від відповідача 2: Пасічник Д.О. - наказ 162/3 від 24.12.2019;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за правилами загального позовного провадження справу за позовом Житомирського міського центру зайнятості
до 1. Головного територіального управління юстиції у Житомирській області
2. Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Хмельницький)
про стягнення 50123,60 грн
Житомирський міський центр зайнятості звернувся з позовом до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області та Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про стягнення 50123,60 грн виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 .
Ухвалою від 04.01.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 25.01.2021 призначено підготовче засідання на 23.02.2021 о 10:00.
В судовому засіданні 23.02.2021 представники сторін надали згоду про початок розгляду справи по суті.
З метою дотримання порядку з'ясування обставин справи та дослідження доказів, суд відклав розгляд справи по суті на 16.03.2021 о 10:00.
Представник позивача під час розгляду позовних вимог вказала, що до Житомирського міського центру зайнятості звернулася ОСОБА_1, яка працювала на посаді головного спеціаліста відділу з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Житомирській області з 07.05.2015 по 20.01.2020, з заявою про надання статусу безробітного. 05.08.2020 ОСОБА_1 поновлено на посаді, відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 у справі №240/1622/20. На підставі ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" до відповідачів пред'явлено позов про стягнення 50123,60 грн виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 .
Представник ліквідаційної комісії ГТУЮ у Житомирській області зазначила про необґрунтованість позовних вимог, оскільки сума отриманих працівником коштів по безробіттю не була вирахувана із розрахунку оплати за час вимушеного прогулу.
Представник Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) посилалася, що міжрегіональне управління не може бути співвідповідачем у вказаній справі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд
ОСОБА_1 звернулася до Житомирського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні з заявою про надання статусу безробітного від 23.01.2020 (а.с. 30).
Згідно з персональною карткою ОСОБА_1 , останнім місцем роботи вказано Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області, професія / посада особи - спеціаліст державної служби, дата припинення виду зайнятості - 20.01.2020, причина припинення - п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (а.с. 3).
30.01.2020 ОСОБА_1 розпочато виплату допомоги по безробіттю.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 у справі №240/1622/20 поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Житомирській області з 20 січня 2020 року (а.с. 6-9).
Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області видало наказ №21/03 від 05.08.2020, яким поновило ОСОБА_1 на посаді, відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 у справі №240/1622/20 (а.с. 4).
Згідно з довідкою центру зайнятості, ОСОБА_1 отримала допомогу з 23.01.2020 по 05.08.2020 по безробіттю у сумі 50123, 60 грн (а.с. 12, 30-32).
З метою досудового врегулювання спору Житомирський міський центр зайнятості надіслав до Ліквідаційної комісії з ліквідації Головного територіального управління юстиції у Житомирській області претензію від 14.08.2020 з вимогою сплатити кошти в сумі 50123,60 грн, виплачені ОСОБА_1 у вигляді допомоги по безробіттю (а.с. 14).
У відповідь на вказану претензію Ліквідаційна комісія з ліквідації Головного територіального управління юстиції у Житомирській області надіслала лист від 09.09.2020, в якому повідомила, що 21.08.2020 управління подало апеляційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 у справі №240/1622/20 до Сьомого апеляційного адміністративного суду (а.с. 15).
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Ліквідаційної комісії з ліквідації Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), Ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання незаконними та скасування наказів, зобов'язання поновити на посаді, стягнення середньомісячного заробітку та моральної шкоди (а.с. 10-11).
Ухвалою від 22.12.2020 Касаційний адміністративний суд відкрив касаційне провадження за скаргою Ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020 у справі за позовом ОСОБА_1 до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), Ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання незаконними та скасування наказів, зобов'язання поновити на посаді, стягнення середньомісячного заробітку та моральної шкоди.
На час розгляду справи №906/1548/20, у Єдиному державному реєстрі судових рішень немає відомостей щодо розгляду касаційної скарги Ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020 у справі №240/1622/20.
Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення", статус безробітного може набути, зокрема, особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою (у тому числі поданою засобами електронної ідентифікації) у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (ч. 2 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення").
Процедуру реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, філією центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласного, Київського та Севастопольського міського центру зайнятості, а також міським, районним, міськрайонним центром зайнятості державної служби зайнятості визначено постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 792 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу" (у редакції від 19.09.2018).
Згідно з п. 3 Порядку, реєстрація безробітних, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні (далі - реєстрація), проводиться центром зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування. Обробка персональних даних осіб, які шукають роботу, здійснюється центром зайнятості відповідно до закону.
Рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше сьомого календарного дня з дня подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного (п. 22 Порядку).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" до роботодавців, зокрема, належать установи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, та які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Як передбачено ст. 44 Закону України "Про зайнятість населення", зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.
Нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено право застрахованих осіб на матеріальне забезпечення на випадок безробіття, види забезпечення, зокрема, допомогу по безробіттю,
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону, допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 у справі №240/1622/20 поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Житомирській області з 20.01.2020, яке набрало законної сили в порядку, визначеному законодавством, а саме 03.09.2020.
Як передбачено ч.4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У пункті 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" зазначено, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
Поновлення безробітного на роботі за рішенням суду, відповідно до пункту 2 ч.1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", є підставою для припинення виплати допомоги по безробіттю.
Фонд має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу (абзац 6 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").
Частиною 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що із роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.
Розмір шкоди у справі визначений сумою, яка виплачена як допомога по безробіттю ОСОБА_1 за період перебування на обліку в Житомирському міському центрі зайнятості, та становить 50123,60 грн.
Враховуючи, що ОСОБА_1 поновлено на роботі за судовим рішенням, виплачена їй за період незаконного звільнення допомога по безробіттю, підлягає відшкодуванню за рахунок роботодавця.
За ознаками використання праці та оформлення трудових відносин Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області є роботодавцем у розумінні Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а тому в силу ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" зобов'язане нести матеріальну відповідальність (грошове зобов'язання).
Отже, обов'язок працедавця відшкодувати фонду соціального страхування суму виплат по безробіттю та наданих соціальних послуг виникає за наслідком прийняття судового рішення про поновлення працівника на роботі (постанова Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 921/220/17-г/16).
За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області перебуває у стані припинення, виконання управління функцій управління покладено на ліквідаційну комісію ГТУЮ у Житомирській області (а.с. 93- 96).
Проаналізувавши матеріали справи, суд не приймає доводити представника Ліквідаційної комісії з ліквідації Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо подвійної відповідальності у випадку задоволення позовних вимог, оскільки сума соціальної допомоги по безробіттю, яку виплатив Житомирський міський центр зайнятості ОСОБА_1 за час перебування на обліку як безробітній, і стягнення якої є предметом позову у справі №906/1548/20, підлягає відшкодуванню в порядку, встановленому ст. ст. 34, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а виплати за рішенням суду у справі №240/1622/20 стягнуті на користь ОСОБА_1 як середній заробіток за час вимушеного прогулу, на підставі ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України. Вказані суми мають різну правову природу.
Отже, стягнення 50123,60 грн допомоги по безробіттю, яка виплачена ОСОБА_1 , не суперечить приписам ст. 61 Конституції України.
Беручи до уваги викладене, вимоги Житомирського міського центру зайнятості про стягнення з Головного територіального управління юстиції у Житомирській області в особі ліквідаційної комісії 50123,60 грн виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 суд визнає обґрунтованими.
Водночас суд відмовляє в задоволенні позовних вимог до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) з огляду на те, що ОСОБА_1 не мала трудових відносин з міжрегіональним управлінням, тому вказана установа не є роботодавцем та не повинно виконувати зобов'язання стосовно перерахування коштів, сплачених Житомирським міським центром зайнятості у вигляді допомоги по безробіттю.
За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 ГПК України).
На підставі ст. 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 2102,00 грн покладається на Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області в особі ліквідаційної комісії.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов Житомирського міського центру зайнятості до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області в особі ліквідаційної комісії задовольнити.
2. Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Житомирській області в особі ліквідаційної комісії (10014, м. Житомир, майдан Соборний, 1, ідентифікаційний код 34900660)
на користь Житомирського міського центру зайнятості (10009, м. Житомир, пл. Польова, 6-А, ідентифікаційний код 13561251)
- 50123,60 грн виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 ;
- 2102,00 грн судового збору.
3. У позові Житомирського міського центру зайнятості до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено:
Суддя Давидюк В.К.
Віддрукувати:
1- в справу;
2,3,4 - сторонам (рек.)