61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
18.03.2021 Справа № 905/1842/20
Позивач: Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, Приморський бульвар, 24, ідентифікаційний код НОМЕР_2 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-ЮГ» (місцезнаходження: 54025, Миколаївська область, місто Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, будинок 87-В, квартира 29, ідентифікаційний код 31096185)
про стягнення 264 000,00грн.
підстави позову: неналежне виконання умов договору поставки №217-19
судовий збір: 3 960,00грн. (сплачено 3 960,00грн.)
Суддя Матюхін В.І.
Секретар судового засідання Романцова О.О.
Представники:
позивача: Гарлінський О.Й.;
відповідача: Петровський Д.О. - адвокат.
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Магістраль-ЮГ” 264 000,00грн. штрафних санкцій.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.10.2020 позов Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху.
Військовій частині НОМЕР_1 надано строк протягом 10-ти (десяти) календарних днів, починаючи з наступного дня після отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення допущених при оформленні позовних матеріалів недоліків, а саме - зазначити відомості щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; подати (надіслати) суду документи на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі (доплатити 660,00грн. судового збору), або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення позивач отримав ухвалу від 26.10.2020 - 03.11.2020.
10.11.2020 до суду від позивача надійшов лист, в яким виявлені судом недоліки були усунуті. Тобто, позивачем виявлені недоліки усунуті у встановлений судом строк.
Ухвалою від 16.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.12.2020 року о 10:40 год.
Встановлено відповідачу строк для надання (суду і позивачеві) відзиву на позовну заяву, всіх письмових та електронних доказів, висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову - протягом (не пізніше) п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Із урахуванням вимог ст.ст.166, 167 ГПК України встановлено:
• позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 3-х робочих днів з дня отримання відзиву;
• відповідачу строк для подання заперечення на відповідь - протягом 3-х робочих днів з дня отримання відповіді.
Явка у перше засідання представників сторін (позивача, відповідача) визнана не обов'язковою.
Ухвалою від 14.12.2020 розгляд справи відкладено на 28 грудня 2020 року о 10:40 год.
Ухвалою від 28.12.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 15.02.2021 включно, відкладено розгляд справи на 14.01.2021 об 11:30 год.
Ухвалою від 14.01.2021 підготовче засідання відкладено на 28.01.2021 о 10:30 год.
Ухвалою від 28.01.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи призначено на 15.02.2021 року о 12:20 год.
Ухвалою від 15.02.2021 відкладено розгляд справи на 25.02.2021 року о 13:00 год.
У судовому засіданні 25.02.2021 оголошено перерву до 13:30 год. 18.03.2021.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами договору поставки №217-19, а саме - поставку продукції (холодильника ВХД-17) неналежної якості, що відповідно до умов п.7.2 договору є підставою для нарахування і стягнення заявлених штрафних санкцій.
Відповідач відзивом на позов вимоги позивача не визнав і зазначив, що:
- «додатковою угодою від 23.12.2019 №1-217 зобов'язання постачальника з поставки холодильника ВХД-17 1 шт. вартістю 1100000 грн. без ПДВ за домовленістю сторін було припинене»;
- з моменту укладення додаткової угоди господарське зобов'язання з поставки холодильника відсутнє;
- у випадку невиконання відсутнього зобов'язання відсутні підстави для господарсько-правової відповідальності.
На думку відповідача, припинення зобов'язання з поставки холодильника за обопільної згоди сторін є підставою для звільнення його від відповідальності за поставку продукції неналежної якості.
Також за твердженням відповідача він «не поставляв Замовнику холодильник ВХД-17, тому і приймання його за якістю здійснюватися не могло, оскільки встановлення якості можливе виключно при та після прийняття товару замовником. Замовник сам запропонував з невідомих для нас причин виключити зобов'язання з поставки холодильника з договору, а причиною вказати «невідповідність, яку не можливо усунути, частини товару технічним умовам та неможливістю поставки іншого товару». Саме така причина на думку Замовника відповідала приписам п.1 ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» та давала підстави зменшити обсяги закупівлі. Постачальник погодився на зміну обсягів поставки та укладення саме зазначеної вище редакції додаткової угоди до договору, втім фактично холодильник ВХД-17 не поставляв та відповідно встановлення невідповідності його за якістю не здійснювалось».
Додатковими поясненнями від 21.12.2020 відповідач підтвердив свою позицію, викладену у відзиві і зазначив, що «обставини, викладені у відзиві, підтверджуються також рахунком-фактурою №СФ-0000184 від 20.12.2019, видатковою накладною №РН- 0000184 від 20.12.2019 та актом приймання на відповідальне зберігання від 20.12.2019. Вказані документи складались значно раніше укладення додаткової угоди №1-217 від 23.12.2019 та складання позивачем листа №24/2498 від 21.12.2019, та в них відсутній холодильник ВХД-17, що свідчить про те, що холодильник на адресу замовника постачальником взагалі не поставлявся, отже замовник не міг встановити його невідповідність умовам договору. Якби ж постачальник поставив холодильник, він би був зазначений у видатковій накладній та про його неприймання у зв'язку із неналежною якістю у видатковій накладній містилось би відповідне застереження. Втім, такої накладної позивачем не надано».
Відповіддю на відзив позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, наголошуючи на наступному:
- пунктом 5.1 договору визначено, що поставка продукції повинна бути здійснена не пізніше 20 грудня 2019 року;
- 20.12.2019 відбулась поставка продукції;
- холодильник не відповідав вимогам якості, тому не був прийнятий частиною і з огляду на те, що недоліки неможливо було усунути, його поставка була виділена в окрему видаткову накладну, яка не підписувалась та не надавалась позивачу;
- поставка холодильника ВХД-17 неналежної якості стала підставою для написання листа від 21.12.2019 року №24/2498, який містить претензії та опис недоліків, виявлених під час приймання продукції;
- порушення зобов'язання було допущено в той час, коли зобов'язання відповідача з поставки холодильника ВХД-17 були дійсними;
- зі змісту додаткової угоди від 23.12.2019 випливає обопільна відмова від зобов'язання з поставки холодильника ВХД-17 саме у зв'язку з неможливістю його виконання, зокрема через «невідповідність яку можливо усунути…»;
- додатковою угодою було змінено специфікацію (додаток 1 до Договору) лише в частині виключення холодильника ВХД-17.
Причиною виникнення спору є різне викладення сторонами обставин виконання укладеного договору поставки: позивач наполягає, що відповідач здійснив поставку холодильника неналежної якості, що у подальшому і стало підставою для зміни специфікації, у той час як відповідач наголошує на тому, що холодильник ним не поставлявся взагалі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:
Між військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник) в особі командира та товариством з обмеженою відповідальністю «Магістраль-ЮГ» (Постачальник) в особі директора 04.12.2019 був укладений договір № 217-19.
Відповідно до п.1.1 договору постачальник взяв на себе зобов'язання поставити продукцію, а саме: змінно-запасні частини та холодильник ВХД-17 для дизельних двигунів типу М-504Б для потреб корабельно-катерного складу в/ч 1472 (спецпризначення) код ДК021:2015:35520000-5 «Частини військових суден», зокрема і Холодильник ВХД-17.
Укладений між сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфу 3 глави 54 Цивільного кодексу України, параграфу 1 глави 30 Господарського кодексу України.
Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За приписами ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст.656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Пунктом 1.2 договору сторони домовились, що найменування продукції, її кількість, вартість визначається у специфікації до даного договору, яка є його невід'ємною частиною.
Згідно п.3.1 договору його сума визначається згідно із специфікацією.
Відповідно до п. 3.2. договору загальна вартість товару за дійсним договором складає 1 904 520 грн 00 коп., в т.ч. ПДВ 317 420 грн 00 коп.
Згідно ст.267 Господарського кодексу України договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік. Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.
Як зазначено в п.10.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019.
Згідно приписів ст.180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З огляду на те, що сторони досягнули згоди щодо усіх істотних умов договору, він вважається укладеним у відповідності до вимог ст. ст.180 Господарського кодексу України та ст.638 Цивільного кодексу України.
Розділом 5 договору сторони домовились про строк і місце поставки, а саме:
- термін постачання продукції - протягом 20 (двадцять) календарних днів з дня підписання договору, але не пізніше 20.12.2019 (п.5.1 договору);
- місце поставки продукції - м. Маріуполь, б-р Приморський, 24 (п.5.3 договору).
Згідно ст.664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Відповідно до п.2.1. розділу 2 «Якість продукції. Гарантії» технічні, якісні, кількісні вимоги до продукції зазначені у додатку 2 до договору.
В додатку 2 до договору «Технічні, якісні вимоги до змінно-запасних частин та холодильників ВХД-17 для дизельних двигунів типу М-504Б» зокрема встановлено вимоги до холодильника ВХД-17, а саме, визначено що при прийманні проводяться гідравлічні випробування відповідно до ГОСТ 22161-76 на щільність трубної порожнини тиском: для трубної порожнини - 3,8 кгс/см2, для міжтрубної порожнини - 4,5 кгс/ см2. Тривалість випробувань - 10 хвилин. Падіння тиску при випробуванні не припускається.
Підпунктом 6.3.2 п.6.3 договору постачальник зобов'язувався «забезпечити кількість та якість поставленої Продукції відповідно до вимог, установлених розділом 2 цього Договору».
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На виконання умов укладеного між сторонами договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Магістраль-ЮГ» здійснило поставку замовленої позивачем продукції, у тому числі холодильника ВХД-17.
При прийманні продукції позивачем було організовано проведення розконсервації та випробувань, під час яких виявлено недоліки холодильника ВХД-17, зокрема останній не пройшов гідравлічні випробування на щільність трубної порожнини (міжтрубна порожнина знаходилась під тиском 4,0 кгс/см2 протягом 10 хвилин, падіння тиску склало 0,2 кгс/см2 та були виявлені краплі води на трубній дошці.
Листом від 21.12.2019 №24/2498 позивач повідомив відповідача про те, що при прийманні продукції було організовано проведення розконсервації та випробувань, під час яких виявлено недоліки холодильника ВХД-17, зокрема останній не пройшов гідравлічні випробування на щільність трубної порожнини (міжтрубна порожнина знаходилась під тиском 4,0 кгс/см2 протягом 10 хвилин, падіння тиску склало 0,2 кгс/см2 та були виявлені краплі води на трубній дошці). За технічними умовами падіння тиску не допускається.
У зв'язку з невідповідністю холодильника ВХД-17 якісним вимогам Військовою частиною 1472 було запропоновано відповідачеві укласти додаткову угоду до договору від 04.12.2019 №217-19.
За результатами розгляду відповідачем листа позивача від 21.12.2020 №24/2498, між сторонами 23.12.2019 було укладено додаткову угоду №1-217 до договору №217-19 від 04.12.2019, відповідно до якої Військова частина НОМЕР_1 та ТОВ «Магістраль-Юг» домовились:
1) у зв'язку з невідповідністю, яку неможливо усунути, частини товару технічним умовам додатку 2 «Технічні, якісні вимоги до змінно - запасних частин та холодильників ВХД-17 для дизельних двигунів типу М-504Б для потреб корабельно-катерного складу в/ч 1472 (спецпризначення)» виключити з специфікації на закупівлю змінно-запасних частин для дизельних двигунів типу М-504-Б для потреб корабельно-катерного складу в/ч 1472 (спецпризначення) холодильник ВХД-17 за ціною (без ПДВ) 1 100 000 грн.;
2) зменшити загальну суму договору на вартість виключеного з специфікації холодильника ВХД-17 (1 100 000 грн. + 220 000 (ПДВ)).
Таким чином, відповідач фактично визнав невідповідність поставленого ним холодильника ВХД-17 для дизельних двигунів типу М-504-Б умовам договору щодо якості.
В листі-претензії від 22.06.2020 № 24/1423, адресованому відповідачеві, Маріупольський загін морської охорони, адресою розташування якого є: м. Маріуполь, б-р Приморський, 24, тобто адреса, куди відповідач мав доставити продукцію, обумовлену в укладеному між сторонами договорі, зазначив наступне: « 10 грудня 2019 року при прийманні Продукції були виявлені порушення технічних, якісних вимог до змінно-запасних частин та холодильників ВХД-17 для дизельних двигунів типу М504Б, зокрема невідповідність, яку неможливо усунути, частини Продукції Технічним, якісним, кількісним вимогам до холодильника ВХД-17». На це твердження відповідач у своїй відповіді від 08.07.2020 №872 ніяк не відреагував.
Відповідно до п.7.2 договору «за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг)».
За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ч.2 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
Відповідно до умов договору договірна вартість неякісного холодильника ВХД-17 складає 1 100 000 грн. (ціна холодильника ВХД-17) + 20% ПДВ (220 000 грн.) = 1 320 000 грн. (один мільйон триста двадцять тисяч гривень).
Таким чином, у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору щодо якості товару розмір штрафних санкцій, який підлягає стягненню з відповідача складає 264 000 грн. (двісті шістдесят чотири тисячі гривень) із розрахунку: 1 320 000 (вартість холодильника ВХД-17) х 0,2 (20%).
З метою досудового урегулювання спору позивачем на адресу відповідача була направлена лист-претензія від 22.06.2020 № 24/1423. Відповіддю на зазначений лист-претензію відповідач вважає, що з підписанням додаткової угоди господарське зобов'язання щодо поставки товару припинилось, а у зв'язку з цим і зобов'язання щодо сплати штрафних санкцій за неприйнятті товар припинені.
На думку позивача, з чим погоджується і суд, це твердження виконавця є хибним, оскільки:
- обов'язок сплати штрафних санкцій виник у зв'язку з невідповідністю поставленої продукції вимогам договору щодо якості під час дії першої редакції договору, тобто до припинення зобов'язання щодо постачання холодильника ВХД-17 у зв'язку з його невідповідністю вимогам договору щодо якості;
- невідповідність продукції вимогам договору щодо якості, яку неможливо було усунути, стала підставою для відмови від закупівлі неякісного товару (холодильника ВХД-17) шляхом підписання додаткової угоди, якою зменшено обсяг закупівлі.
Тобто, враховуючи що зобов'язання щодо якості було порушено під час дії зобов'язання про поставку холодильника ВХД-17 та було порушено відповідачем, посилання останнього на припинення зобов'язання яке мало місце після порушення умов договору, є безпідставним.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами, а також показаннями свідків. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. (стаття 76 Кодексу).
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За зазначених обставин господарський суд вважає, що:
- виконавець порушив умови договору щодо якості товару (холодильник ВХД-17), за що відповідно до пункту 7.2 договору, яким передбачені штрафні санкції - сплата штрафу у розмірі двадцяти відсотків вартості товарів, має відповідати;
- позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Заперечення відповідача судом до уваги не взяті, так як причиною укладення додаткової угоди від 23.12.2019 №1-217 до договору №217-19 від 04.12.2019 була, як зазначено у самій угоді, невідповідність частини товару технічним умовам, яку неможливо усунути. Тобто, відповідач фактично визнав невідповідність поставленого ним холодильника ВХД-17 для дизельних двигунів типу М-504-Б умовам договору щодо якості.
Судові витрати в межах, встановлених законодавством, покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст.509, 526, 610, 611, 629, 712 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.193, ч.2 ст.231 Господарського кодексу України і керуючись ст.ст.210, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-ЮГ» (місцезнаходження: 54025, Миколаївська область, місто Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, будинок 87-В, квартира 29, ідентифікаційний код 31096185) на користь Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, Приморський бульвар, 24, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) 264 000,00грн. штрафних санкцій, 3 960,00грн. на відшкодування витрат з оплати судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, передбаченому п.17.5 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення (складення повного судового рішення).
Повний текст судового рішення складено 22.03.2021.
Суддя В.І. Матюхін