Справа № 559/1008/20 Провадження №11-кп/802/327/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:ч.2, ч.3 ст.185 КК України Доповідач: ОСОБА_2
18 березня 2021 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12020180040000291 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 на вирок Демидівського районного суду Рівненської області від 24 листопада 2020 року про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2, ч.3 ст.185 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Дубно, Рівненської області, зареєстрований та житель АДРЕСА_1 , громадянин України, із професійно - технічною освітою, раніше судимий вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 27 травня 2015 року за ч. 1 ст.309, ч.2 ст.185, ч.3 ст185, ч.1 ст.187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, з врахуванням ч.1 ст.70 КК України, покарання відбув повністю, засуджений за:
-за ч. 2 ст.185 КК України до покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі;
-за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_8 визначено рахувати з дня його затримання - з 21.04.2020 року.
Вироком вирішено питання речових доказів.
Стягнуто з ОСОБА_8 в користь Державного бюджету України процесуальні витрати пов'язані із залученням експерта в розмірі 8172 (вісім тисяч сто сімдесят дві) грн. 14 (чотирнадцять) коп.
Застосовано до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано ОСОБА_8 в строк відбування покарання термін попереднього ув'язнення з 21.04.2020р. по 24.11.2020р. включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Згідно з вироком суду ОСОБА_8 визнаний винним у тому, що він 04 квітня 2020 року, близько 06 год 00 хв, керуючись корисливим мотивом, таємно з магазину «Економ», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , повторно, викрав грошові кошти в сумі 30 988 гривень 00 копійок, які належали ОСОБА_9 .
Своїми діями ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у приміщення, вчинена повторно.
Крім того, ОСОБА_8 , 13 квітня 2020 року, близько 01 години ночі, керуючись корисливим мотивом, таємно з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , викрав грошові кошти в сумі 150 грн 00 коп та шоколадних батончиків загальною вартістю 309 грн 00 коп, чим спричинив потерпілому ОСОБА_10 майнову шкоду на загальну суму 459 грн 00 коп.
Своїми діями ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у приміщення, вчинена повторно.
Крім цього, ОСОБА_8 , 20 квітня 2020 року, близько 23 год 30 хв, з корисливих спонукань, таємно, повторно викрав велосипед марки «Merida Kalahari 550», що знаходився за адресою: АДРЕСА_4 вартістю 4350 грн 00 коп, чим спричинив потерпілому ОСОБА_11 майнову шкоду на вказану суму.
Своїми діями ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Крім того, ОСОБА_8 , 21 квітня 2020 року, близько 04 години ночі, керуючись корисливим мотивом, таємно з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , повторно здійснив крадіжку двох пляшок пива «Тетерів», об'ємом 1, 2 літра вартістю 89 гривень 00 копійок та інших продовольчих товарів на загальну суму 2007 грн 87 коп, спричинивши потерпілій ОСОБА_12 , майнової шкоди на вказану суму.
Своїми діями ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у приміщення, вчинена повторно.
Крім цього, ОСОБА_8 , 21 квітня 2020 року, близько 04 год 30 хв , керуючись корисливим мотивом, таємно з магазину «Економ», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , таємно повторно викрав грошові кошти в сумі 320 грн 00 коп, чим спричинив потерпілій ОСОБА_9 майнову шкоду на вказану суму.
Своїми діями ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у приміщення, вчинена повторно.
У своїй апеляційній скарзі обвинувачений просить призначити більш м'яке покарання, із застосуванням ст.69 КК України, оскільки призначаючи покарання ОСОБА_8 , суд першої інстанції неналежно врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, пом'якшуючі покарання обставини - щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину, відсутність обтяжуючих покарання обставин. Просить врахувати відсутність скарг за місцем реєстрації та проживання, його незадовільний стан здоров'я, який суттєво погіршився під час перебування в слідчому ізоляторі.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 просить вирок суду першої інстанції змінити, у зв'язку з невідповідністю призначеного ОСОБА_8 покарання, ступеню тяжкості вчинених злочинів та застосувати інститут звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Зазначає, що ОСОБА_8 свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому. У відповідності до ч.2 ст.66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що пом'якшують і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті. Зокрема, з виписки із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_8 за час перебування його в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» в нього зареєстровано ряд захворювань.
Призначаючи покарання ОСОБА_8 місцевий суд не врахував тяжкість вчиненого злочину, а також обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому, зокрема, щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також молодий вік обвинуваченого, наявність в нього тяжких захворювань та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
На думку захисника, посилання прокурора про наявність в обвинуваченого непогашеної судимості, не є перешкодою для застосування щодо ОСОБА_8 ст.75 КК України.
Прокурор Дубенської місцевої прокуратури ОСОБА_13 03 березня 2021 року подав до апеляційного суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 . Вимоги прокурора мотивовані тим, що обставини, які стали підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час не змінились, а тому з метою запобігання наявним ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України та забезпечення належної поведінки обвинуваченого просить продовжити застосування запобіжного заходу строком на 60 днів.
Заслухавши доповідача, який виклав зміст оскаржуваного вироку суду першої інстанції, основні доводи апеляційних скарг, які обвинувачений та його захисник підтримали і просили змінити вирок суду та пом'якшити покарання, а клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою залишити без задоволення, думку прокурора, яка заперечила апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника та просила залишити вирок суду без змін, а клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 та ч.3 ст.185 КК України, підтверджуються зібраними в кримінальному провадженні доказами і ніким не оскаржуються.
Діям ОСОБА_8 дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оспорюється.
Провадження розглянуто судом першої інстанції у відповідності з вимогами ч.3 ст.349 КПК України.
Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Як убачається із вироку суду, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, суд першої інстанції врахував характер і ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, дані про його особу, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що судом правильно віднесено до обставин, що пом'якшують покарання. Також враховано ту обставину, що потерпілі не наполягали на призначенні ОСОБА_8 суворого покарання, а також відсутність обтяжуючих покарання обставин.
Однак ОСОБА_8 раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, під час не знятої та не погашеної судимості, вчинив нові злочини через незначний проміжок часу з моменту звільнення з місць позбавлення волі, не працює, не має постійного джерела доходу, збитків не відшкодував, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.
Врахувавши усі обставини у кримінальному провадженні, в тому числі й ті, на які посилається в своїй апеляційній скарзі обвинувачений та його захисник, суд, реалізувавши принципи законності, справедливості та обґрунтованості, призначив ОСОБА_8 покарання в межах санкції статей, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, призначив остаточне покарання за сукупністю злочинів застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання, більш суворим.
Доводи обвинуваченого та його захисника, які наведені в апеляційних скаргах, фактично враховані і оцінені судом першої інстанції при постановленні вироку та при призначенні покарання.
За таких обставин колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_8 покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів, підстав для призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, як про це просить в своїй апеляційній скарзі обвинувачений, апеляційний суд не вбачає.
З урахуванням наведеного, підстав для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75,76 КК України з мотивів, викладених в апеляційній скарзі захисника, апеляційний суд не знаходить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність судом першої інстанції, які б тягнули за собою безумовне скасування судового рішення, у кримінальному провадженні не встановлено.
Оскільки оскаржуване судове рішення апеляційним судом залишено без зміни, клопотання прокурора слід залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 404, 405, 407 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Демидівського районного суду Рівненської області від 24 листопада 2020 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення її апеляційним судом, а засудженим, який тримається під вартою, в той же строк з часу отримання копії ухвали.
Головуючий
Судді