Провадження № 3/760/3159/21
Справа № 760/5005/21
17 березня 2021 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Макуха А.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Служби безпеки України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній, працює В/Ч НОМЕР_1 - старшим офіцером відділ проведення службових розслідувань у сфері цивільно - правових відносин управління проведення службових розслідувань, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за фактом вчинення правопорушення передбаченого ч.4 ст.212-6 КУпАП,-
Відповідно до складеного протоколу, 08.02.2021 в службовому приміщенні №427 В/Ч НОМЕР_1 , військового містечка № НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), в ході огляду службової ПЕОМ (інв. №45/3/154), відповідальним за експлуатацію якої визначено ОСОБА_1 , виявлено факт несанкціонованого копіювання останнім службової документації з грифом обмеження доступу «Для службового користування», а саме 24.12.2020 в порушення встановленого порядку без відповідної санкції керівництва здійснив копіювання електронних файлів документів з грифом обмеження доступу «Для службового користування (файли: «Про призначення службового розслідування; на виконання вимог наказу МОУ від 03.09.2019 №313 «Про призначення службового розслідування»; відомості щодо службового розслідування подій які відбувалися в смузі 35 ОБМП в районі ООС на території Донецької та Луганської областей), які зберігалися на службовій ПЕОМ 4 категорії №MQ01ABF050-ЖМД-№51/367/дск, яка атестована для обробки інформації з грифом обмеження доступу «Для службового користування». В подальшому ОСОБА_1 , з метою використання в службовій діяльності, здійснив копіювання указаних файлів на особисту службову ПЕОМ інв.. №45/3/154, яка не атестована встановленим порядком для обробки такого роду відомостей, чим порушив вимоги законодавства України ва сфері захисту інформації з обмеженим доступом (ЗУ «Про захист інформації в інформаційно - телекомунікаційних системах», «Правила забезпечення захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно - телекомунікаційних системах», затверджених постановою КИУ від 29.03.2006 №373, «Типові інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію» затвердженої постановою КМУ від 19.10.2016 №736) та створив передумови до витоку службових відомостей в сфері оборони технічними каналами. Фактів витоку (розголошення) інформації з обмеженим доступом в наслідок дій ОСОБА_1 чи її витоку технічними каналами не виявлено. таким чином, ОСОБА_1 своїми діями свідомо здійснив порушення вимог законодавства України в сфері захисту інформації з обмеженим доступом, а саме здійснив незаконне копіювання інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах Головного управління в електронній формі на службову ПЕОМ, яка не атестована встановленим порядком для обробки такого роду відомостей чим вчинив правопорушення, передбачене ч.4 ст.212-6 КУпАП.
В судовому засіданні адвокат особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 вину у вчиненні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не визнав, пояснив, що що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення не міститься жодного доказу того, що ПЕОМ 4 є атестованим для обробки інформації з грифом обмеження доступу «Для службового користування», а також нема жодного доказу того, що особиста службова ПЕОМ ОСОБА_1 не атестована встановленим порядком. Звернув увагу суду, що інвентарний номер №45/3/154, котрий зазначено в протоколі та ніби-то є присвоєним службовому ПЕОМ ОСОБА_1 насправді є інвентарним номером флеш накопичувача, котрий особисто ОСОБА_1 було надано для огляду в судовому засіданні 03.03.2021 року, а отже жодного копіювання на службовий ПЕОМ ОСОБА_1 не відбулося, що виключає в його діях склад адміністративного правопорушення, що передбачене ч.4 ст. 212-6 КУпАП. Також адвокат наголошував, що важливим та обов'язковим доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, є акт огляду об'єкта на котрий було скопійовано інформацію з обмеженим доступом, проте жодного акту огляду службового ПЕОМ останнього при виявлені правопорушення не складалося, та в матеріалах справи не міститься. Крім того вказував, що також в матеріалах справи не надано жодного доказу того, яким чином при складанні протоколу 16.02.2021 року особа котра його складала встановила, що саме 24.12.2012 року ОСОБА_1 вчинив копіювання інформації з обмеженим доступом.
ОСОБА_1 в попередньому судовому засіданні також вини своєї не визнав.
Вислухавши пояснення захисника Гладкого Р.В., дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-6 КУпАП з огляду на наступне.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Обов'язок щодо належного складання протоколупро адміністративне правопорушення, який в порядку ст.251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення,та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Доказування не може грунтуватись на припущеннях.
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.212-6 КУпАП виражається в дії, а саме у незаконному копіюванні інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, у паперовій чи електронній формі. Сам факт зберігання такої інформації в автоматизованій системі не створює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.212-6 КУпАП. Суб'єктивна сторона визначається у ставленні до наслідків і характеризується наявністю вини тільки у формі прямого умислу.
В даному випадку особа, яка склала протокол має довести, що особа вчинила дії щодо незаконного копіювання інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, у паперовій чи електронній формі.
На підтвердження наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.212-6 КУпАП надані наступні документи.
Функціональні обов'язки старшого офіцера відділу проведення службових розслідувань у сфері цивільно - правових відносин управління проведення службових розслідувань ГУ Військової служби правопорядку ЗСУ (№2).
Службова характеристика на ім'я ОСОБА_1 від 23.02.2021. Довідка про доходи на ім'я ОСОБА_1 від 22.02.2021 року.
Витяг з наказу начальника Військової служби правопорядку у ЗСУ начальника Головного управління Військової служби правопорядку ЗСУ від 03.08.2020 №155 про призначення підполковника ОСОБА_1 , призначеного наказом МОУ (по особовому складу) №261 від 18.06.2020 р. на посаду старшого офіцера відділу проведення службових розслідувань у сфері цивільно - правових відносин управління проведення службових розслідувань ГУ Військової служби правопорядку ЗСУ.
Спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею від 29.02.2016 №ДОДТЛІ-2016-29 та пояснення ОСОБА_1 .
В ході судового розгляду на підставі досліджених доказів не встановлено, що саме ОСОБА_1 здійснив незаконне копіювання інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах. Також в матеріалах справи відсутній акт огляду об'єкта на котрий було скопійовано інформацію з обмеженим доступом. А тому, що саме ОСОБА_1 здійснив копіювання зазначених документів є припущенням, на якому не може грунтуватись рішення суду, а знаходження зазначених документів на ПЕОМ, що закріплений за ОСОБА_1 не може свідчити про автоматичне визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.212-6 КУпАП.
Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» "зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу правопорушення.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 212-6 КУпАП слід закрити, за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.212-6 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя : А.А. Макуха