СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/1386/21
ун. № 759/14809/20
18 березня 2021 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Войтенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Семененко В.С.,
представника позивача адвоката Єфремова В.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14.09.2020 провадження по справі було відкрито, розгляд справи постановлено проводити в порядку позовного (загального) провадження.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києвавід 14.09.2020 задоволено заяву ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Єфремовим Вадимом Валерійовичем про забезпечення позову, накладено арешт на Ѕ частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222482400:03:006:0434, реєстраційний номер 918230732224, а також, накладено арешт на Ѕ частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 1526759032108.
В лютому 2021 від представника позивача до суду надійшла заява про відмову від позову.
В судовому засіданні, представник позивача подану заяву підтримав, просив прийняти відмову від позову, провадження у цивільній справі закрити, вжиті у справі заходи забезпечення позову скасувати. Повідомив, що причиною такого рішення стало погодження спірних питань між сторонами в позасудовому порядку.
У судове засідання відповідач не з'явився, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином. Від представника відповідача надійшла заява з проханням проводити розгляд справи за його відсутності, при цьому, ним було повідомлено, що сторонами добровільно врегульовано спір, проти задоволення заяви позивача про відмову від позову їм відомо, проти її задоволення не заперечують.
В судовому засідання роз'яснено наслідки прийняття судом відмови від позову та закриття провадження по справі, у зв'язку з їх відмовою.
Вислухавши думку представника позивача щодо заявленого клопотання про відмову від позову та закриття провадження у справі, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 3 ст. 206 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
До суду надано письмову заяву позивача про відмову від позову, наслідки прийняття судом відмови від позову зрозумілі.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що відмова позивача від позову прав позивача та інших осіб не порушує і вважає можливим прийняти відмову від позову і закрити провадження по справі.
Судом встановлено, що 11.09.2020 представником позивача було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на Ѕ частину земельної ділянки кадастровий номер3222482400:03:006:0434 за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві часткової власності ОСОБА_2 , а також, накладення арешту на Ѕ частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві часткової власності ОСОБА_2 . В обґрунтування поданої заяви заявник зазначав, що між сторонами було укладено договір позики згідно з якого, ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 у власність 29500 Євро, що станом на день подання позовної заяви становить 970 255,00 грн строком до 30.09.2019. Проте, у вказаний строк грошові кошти не були повернуті, у зв'язку з чим, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. З огляду на те, що сума позову складає 1023379,58 грн, ОСОБА_1 , враховуючи що він неодноразово звертався до ОСОБА_2 з проханням повернути грошові кошти, вважає, що небажання повертати ці кошти буде в подальшому унеможливлювати виконання судового рішення, тому просить вжити заходи забезпечення позову. Тому, враховуючи ціну позову, з урахуванням того, що період прострочення повернення позики становить 336 днів, враховуючи, що ОСОБА_2 уникає будь-якого спілкування з ОСОБА_1 , а також, що у ОСОБА_2 відсутнє будь-яке інше майно, яке здатне забезпечити вимоги позову, що свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, заяву просив задовольнити та накласти арешт на майно, належне ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 14.09.2020 задоволено заяву ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Єфремовим Вадимом Валерійовичем про забезпечення позову, накладено арешт на Ѕ частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222482400:03:006:0434, реєстраційний номер 918230732224, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , а також, накладено арешт на Ѕ частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 1526759032108, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .
Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, наданих представником позивача, вказані арешти були зареєстровані за номерами обтяжень: 38313276, 38321427.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 149 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Частиною 1 статті 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Відповідно до ч. 11 ст. 158 ЦПК України примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
З врахуванням наведеного, а також тієї обставини, що судом прийнято відмову позивача від позову та закрито провадження у справі, будь-яких заперечень з приводу скасування вказаних заходів з боку сторін не надходило, суд приходить до висновку, що передбачені законом підстави для забезпечення позову на даний час відпали, а тому вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14.09.2020 по вказаній справі.
Керуючись ст.ст. 13, 49, 158, 206, 255, 256, 260-261, 352-354 ЦПК України, суд, -
Прийняти відмову позивача ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - закрити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті згідно з ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14.09.2020, якою накладено арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 , а саме:
Ѕ частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222482400:03:006:0434, реєстраційний номер 918230732224 (номер запису про обтяження: 38313276);
Ѕ частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 1526759032108 (номер запису про обтяження: 38321427).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали складено 22.03.2021.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ; ІПН НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 ).
Суддя Ю.В. Войтенко