Справа № 712/12312/20
Провадження № 2/712/890/21
15 березня 2021 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Романенко В.А.
за участю секретаря Назаренко М.О.
розглянувши в спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -
Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, посилаючись на те, що на ПАТ «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» покладено обов'язок забезпечення тепловою енергією населення, організацій та підприємств всіх форм власності у м. Черкаси.
Надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання в будинку АДРЕСА_1 здійснюється ПрАТ «Черкаське хімволокно» ВП «Черкаська ТЕЦ».
Оскільки у вказаному будинку встановлений будинковий лічильник загального обліку теплопостачання, то відповідно до п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири.
В квартирі АДРЕСА_1 встановлено лічильник обліку гарячого водопостачання, тому згідно з. п. 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
З 01.06.2020 року у зв'язку з тим, що відповідачем не було надано належних документів про проведення повірки лічильника по гарячому водопостачанню нарахування за зазначену послугу по квартирі АДРЕСА_1 було переведено на норму; в подальшому нарахування за послугу здійснювалися згідно п. 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630, а саме у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання на одну зареєстровану особу.
Згідно наданої Управлінням з питань державної реєстрації Черкаської міської ради, згідно інформації із адресної картки за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований відповідач ОСОБА_1 .
Зі споживачем послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання по квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_1 08.10.2013 року було підписано договір №1618/7 про надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води. Згідно п. 31 даного договору договір набирає чинності з дня його укладення. Зазначений договір укладено на 1 рік. Договір вважається щороку продовженим, якщо не пізніше ніж за один місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду. Таких заяв сторонами не подавалось, тому договір № 1618/7 є дійсним на сьогоднішній день.
Крім того, відповідачем 24.09.2019 року з позивачем було укладено договір про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги № 639 у сумі 12529,71 грн., що утворилася станом на 01.09.2019 року, за умовами якого відповідач зобов'язався погасити вказану заборгованість до 24.09.2020 року шляхом сплати щомісячно по 1044,14 грн. боргу + поточні нарахування.
Підписання вказаного договору свідчить про визнання відповідачем ОСОБА_1 боргу за надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Вказаний договір відповідачем не виконаний, про свідчить збільшення заборгованості.
Відповідач своєчасно у повному обсязі з січня 2013 не вносив плату за отримані послуги з централізованого опалення , гарячого водопостачання, а також не здійснював внески за встановлення, обслуговування та зміну вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води згідно ст. 17 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та згідно рішення Черкаського міськвиконкому № 1021 від 17.09.2019, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.11.2020 року складає 20307,59 грн., що підтверджується листом-розрахунком по о/р № 70287033.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нарахована інфляційна складова яка становить 9998,33 грн. та 3% річних у розмірі 2974,73 грн.
Просять стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання та внески у розмірі 20307,59 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 9998,33 грн., 3% річних у розмірі 2974,73 грн., всього 33280,65 грн., а також судовий збір у розмірі 2102 грн.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.01.2021 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, скерував до суду заяву, в якій просив справу розглядати в його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити, а також проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач до судового засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Подав до суду відзив, в якому просив застосувати наслідки спливу позовної давності в зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду з даним позовом. Відмовити в позові ПрАТ «Черкаське хімволокно» ВП «Черкаська ТЕЦ» до нього в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою сторін фіксація технічними засобами не здійснювалась.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В судовому засіданні встановлено, що на ПАТ «Черкаське хімволокно», в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», покладений обов'язок із забезпечення тепловою енергією населення, організацій та підприємств всіх форм власності.
Статями 67, 68 ЖК України та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затвердженими постановою кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 встановлено, що плата за використання теплової енергії власниками квартир (будинків), наймачами, орендарями вноситься за затвердженими у встановленому порядку тарифами та строки.
Відповідно до п.п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
З моменту надання позивачем споживачам послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» між сторонами виникли правовідносини, які полягають у виконанні споживачем зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати спожитих послуг.
В судовому засіданні встановлено, що надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання в будинку АДРЕСА_1 здійснюється ПрАТ «Черкаське хімволокно» ВП «Черкаська ТЕЦ».
Оскільки у вказаному будинку встановлений будинковий лічильник загального обліку теплопостачання, то відповідно до п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири.
В квартирі АДРЕСА_1 встановлено лічильник обліку гарячого водопостачання, тому згідно з. п. 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
З 01.06.2020 року у зв'язку з тим, що відповідачем не було надано належних документів про проведення повірки лічильника по гарячому водопостачанню нарахування за зазначену послугу по квартирі АДРЕСА_1 було переведено на норму; в подальшому нарахування за послугу здійснювалися згідно п. 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630, а саме у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання на одну зареєстровану особу.
Згідно наданої Управлінням з питань державної реєстрації Черкаської міської ради, згідно інформації із адресної картки за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований відповідач ОСОБА_1 . Даний факт також підтверджується інформаційною довідкою з Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради від 29.12.2020, відповідно до якої відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 10.04.1992 року.
Зі споживачем послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання по квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_1 08.10.2013 року було підписано договір №1618/7 про надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води. Згідно п. 31 даного договору договір набирає чинності з дня його укладення. Зазначений договір укладено на 1 рік. Договір вважається щороку продовженим, якщо не пізніше ніж за один місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду. Таких заяв сторонами не подавалось, тому договір № 1618/7 є дійсним на сьогоднішній день в силу п. 31 договору.
Предметом договору відповідно до п.1 договору є обов'язок виконавця надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води, та відповідний обов'язок споживача своєчасно оплачувати вказані послуги.
Відповідно до п.16 вказаного договору споживач має право на зменшення розміру плати в разі ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів споживання (п.п. 4) усунення виконавцем виявлених недоліків у наданні послуг протягом установленого Кабінетом Міністрів України строку (п.п.5); звільнення від плати за послуги у разі їх ненадання та отримання компенсації за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт (п.п.13).
Зазначеним правам споживача кореспондують обов'язки виконавця, передбачені в п.19 договору та встановлена відповідальність сторін за невиконання обов'язків (п.20-21).
24.09.2019 року відповідачем з позивачем було укладено договір про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги № 639 у сумі 12529,71 грн., що утворилася станом на 01.09.2019 року, за умовами якого відповідач зобов'язався погасити вказану заборгованість до 24.09.2020 року шляхом сплати щомісячно по 1044,14 грн. боргу + поточні нарахування.
Підписання вказаного договору свідчить про визнання відповідачем ОСОБА_1 боргу за надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Вказаний договір відповідачем не виконаний, про свідчить збільшення заборгованості.
Відповідач своєчасно у повному обсязі з січня 2013 не вносив плату за отримані послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання, а також не здійснював внески за встановлення, обслуговування та зміну вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води згідно ст. 17 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та згідно рішення Черкаського міськвиконкому № 1021 від 17.09.2019, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.11.2020 року складає 20307,59 грн., що підтверджується листом-розрахунком по о/р № 70287033.
Правовідносини між постачальником теплової енергії і споживачами регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Постановою КМУ № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживачем комунальних послуг являється фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком споживача - є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Обов'язок споживача укласти договір про надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630. Таким чином, обов'язок укласти договір законодавець покладає саме на споживача, який отримує житлово-комунальні послуги.
Згідно з ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов'язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.
Відповідач був споживачем комунальних послуг (з централізованого опалення та гарячого водопостачання) в період з 01.01.2013 року по 01.11.2020 року, які надаються позивачем. У зв'язку із зазначеним суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ЗУ «Про теплопостачання», та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ України № 630 від 21.07.2005.
Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до змісту ст.13, 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»,централізоване опалення віднесено до житлово-комунальних послуг. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, в порядку визначеному КМУ.
При цьому, розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Відповідно до ст. ст. 156, 162 ЖК України плата за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить на праві приватної власності, здійснюється з затвердженими в установленому порядку тарифами. Власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України.
Згідно з ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Борг відповідачів внаслідок інфляції зріс на 9998,33 грн., 3% річних з простроченої суми становить 2974,73 грн., які підлягають до стягнення з відповідачів на користь позивача.
Також, підлягають до стягнення з відповідачів на користь позивача судові витрати в сумі 2102 грн., що відповідає вимогам ст. 141 ЦПК України.
У своєму відзиві та заяві від 15.02.202 року відповідач просив суд застосувати строк позовної давності та повністю відмовити у задоволенні позову. Вирішуючи питання щодо застосування строку позовної давності суд виходить з наступного.
У додатках до позовної заяви позивачем було додано належним чином завірену копію договору про реструктуризацію заборгованості №1516 від 24.09.2019 року.
Як видно з листа-розрахунку по ОР 70287033, відповідач своєчасно та у повному обсязі не вносив плату, передбачену договору про реструктуризацію заборгованості, а саме 1044,14 грн. щомісячно + поточні нарахування. Крім того, відповідач у період з лютого 2020 року взагалі не вносив плату за послуги по опаленню та гарячому водопостачанню.
Відповідно до п. 7 договору про реструктуризацію заборгованості у випадку невиконання умов, викладених у п. 4 даного договору більше шести місяців, договір вважається розірваним, сума заборгованості і пеня стягується в судовому порядку без додаткового попередження боржника. Окрім того, згідно з п. 8 договору про реструктуризацію заборгованості в разі несплати в поточному місяці щомісячного нарахування та визначеної суми боргу, згідно договору до 30 числа кожного місяця, договір буде вважатися розірваним в односторонньому порядку. Борг, який залишився на момент розірвання договору підлягає до сплати в 10-денний період.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
За загальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.
Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу частини третьої статті 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом у справі № 916/2403/18 від 10.09.2019 року до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 911/3685/17.
Підписання договору про реструктуризацію заборгованості № 1516 від 24.09.2019 року свідчить про визнання відповідачем ОСОБА_1 боргу за надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та є вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку відповідно до частини третьої першої 264 ЦК України. Більше того, підписавши даний договір, відповідач визнав всю суму боргу, станом на 01.09.2019 року та взяв на себе зобов'язання погасити у встановлений договором спосіб.
Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у Постанові від 07.06.2018 року у справі № 668/8830/15-ц правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Виходячи з наведеного, колегія суддів погодилася із висновком суду апеляційної інстанції про вчинення відповідачем дій, які, відповідно до положень статті 264 ЦК України, свідчать про переривання строку позовної давності. Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у справі № 437/2726/13-ц від 22.01.2019 року, Верховним Судом України у справі № 6-43цс17 від 22.03.2017 року.
З листа-розрахунку по О/Р 70287033 вбачається, що у травні 2017 року відповідачем було здійснено оплату за послуги по централізованому опаленню по О/Р у сумі 14158,70 грн. що не є перерахунком а зазначенням сум оплат за відповідну послугу, відображену у відповідній колонці листа-розрахунку.
Таким чином, оплата за послугу по централізованому опаленню у сумі 14158,70 грн. у травні 2017 року перекрила практично весь борг, який існував станом на 01.04.2017 р. а отже, відповідачем було сплачено власне 334,27 грн. за квітень місяць 2017 року, а решта 13 824,43 грн. за минулі місяці в рахунок погашення боргу за постачання теплової енергії.
Аналогічний принцип розрахунку часткової сплати заборгованості було застосовано Апеляційним судом Луганської області, з яким погодився Верховний Суд у складі колегії. суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі 437/2726/13-ц від 22.01.2019 року.
Таким чином, з листа-розрахунку по О/Р 70287033 вбачається, що оплата відповідачем за послугу по централізованому опаленню у сумі 14158,70 грн. у травні 2017 є частковою сплатою боргу та свідченням про визнання боргу або іншого обов'язку. Будь-яких доказів, які б підтверджували або спростовували той факт, що оплати були здійснені іншою особою, відповідачем надано не було. Окрім того, до відзиву на позов відповідачем не було додано оригінали, належним чином завірені копії квитанцій, які б свідчили про інше призначення платежу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування строку позовної давності.
Керуючись ст.ст. 6,12, 13, 18, 256, 261, 263, 264, 265, 268, 279, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 67, 68 ЖК України, ст.ст.11, 526, 530, 541, 625 ЦК України, суд,
Позов Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (18036, м. Черкаси, пр-т Хіміків, 76, Код ЄДРПОУ 00204033, р/р НОМЕР_2 , Філія - Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 354507) заборгованість за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання та внески у розмірі 20307,59 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 9998,33 грн., 3% річних у розмірі 2974,73 грн., а всього 33280,65 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (18036, м. Черкаси, пр-т Хіміків, 76, р/р НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ ВП 33282969, код банку 300346, АТ «Альфа-Банк» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2102 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Головуючий:
Повний текст рішення буде виготовлено 22 березня 2021 року.