Справа № 559/539/21
Провадження № 1-кс/559/121/2021
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
19 березня 2021 року місто Дубно Рівненська область
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
з участю:
прокурора ОСОБА_3
захисника адвоката ОСОБА_4
слідчого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно клопотання заступника начальника СВ Дубенського РВП ГУНП України в Рівненській області ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором Дубенської окружної прокуратури ОСОБА_6 за матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020180040000692 від 08 жовтня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дубно, Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, раніше судимого, - запобіжного заходу у виді тримання під вартою,-
Клопотання обґрунтовується наступними доводами. ОСОБА_7 , діючи всупереч ст.ст. 6, 12, Закону України від 15 лютого 1995 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та ст. 12 Закону України від 15 лютого 1995 року «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх прекурсорів та зловживанню ними», переслідуючи корисливі мотиви, маючи умисел на незаконне придбання та збут наркотичного засобу, у невстановлений для слідства час,придбав наркотичний засіб, який потім незаконно зберігав за місцем свого проживання, та в подальшому 19.02.2021, близько 11 години 40 хвилин, знаходячись за місце свого проживання по АДРЕСА_1 , повторно, незаконно збув речовину кристалічного походження білого кольору за грошові кошти в сумі 500 гривень ОСОБА_8 , який діяв у відповідності до ст.5 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів та зловживання ними» від 15 лютого 1995 року, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/118-21/1813-НЗПРАП від 11.03.2021, містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, масою 0,0524 грам.
Крім того, ОСОБА_7 , діючи всупереч ст.ст. 6, 12, Закону України від 15 лютого 1995 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та ст. 12 Закону України від 15 лютого 1995 року «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх прекурсорів та зловживанню ними», переслідуючи корисливі мотиви, маючи умисел на незаконне придбання та збут наркотичного засобу, у невстановлений для слідства час,придбав наркотичний засіб, який потім незаконно зберігав за місцем свого проживання, та в подальшому 17.03.2021, близько 12 години 10 хвилин, знаходячись за місце свого проживання по АДРЕСА_1 , повторно, незаконно збув речовину кристалічного походження білого кольору за грошові кошти в сумі 500 гривень ОСОБА_8 , який діяв у відповідності до ст.5 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів та зловживання ними» від 15 лютого 1995 року.
Таким чином, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропної речовини.
17.03.2021, ОСОБА_7 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та 18.03.2021, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.307 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 , інкримінованому йому кримінальному правопорушенні повністю підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме:
1.протоколом огляду та помітки грошових коштів від 19.02.2021;
2.протоколом огляду покупця від 19.02.2021;
3.протоколом вилучення у покупця речовини кристалічного походження білого кольору від 19.02.2021;
4.протоколом за результатами проведення контролю за вчиненням злочину від 20.02.2021.
5.висновком експерта № СЕ-19/118-21/1813-НЗПРАП від 11.03.2021, за результати проведення судової експертизи наркотичних засобів психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів за результатами проведення якої, речовина кристалічного походження білого кольору яка була вилучена під час проведення оперативної закупки являється психотропною речовиною обіг якого обмежено - метамфетамін, масою 0,0524 г.
6.протоколом огляду та помітки грошових коштів від 17.03.2021;
7.протоколом огляду покупця від 17.03.2021;
8.протоколом вилучення у покупця речовини кристалічного походження білого кольору від 17.03.2021;
9.протоколом затримання особи ОСОБА_7 , підозрюваної у вчиненні злочину відповідно до ст.208 КПК України;
10.протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , від 17.03.2021 під час якого було виявлено і вилучено паперові згортки з речовиною кристалічного походження білого кольору, мобільний телефон «Apple» із абонентським номером НОМЕР_1 яким користується ОСОБА_7 , грошові купюри, а саме: дві купюри по 100 гривень, серійні № УФ 3820547, БР 2940963; чотири купюри по 50 гривень, серійні № ФИ 2083432, ТД 6906806, СС 6346099, УЕ 0557821, чотири купюри по 20 гривень, серійні № ЮД 7138350, ЧБ 2602085, ЧА 2801785, ЮБ 1412095, дві купюри по 10 гривень, серійні № ЮЄ 9413743, ЮЄ 8378882, які використовувались для проведення оперативної закупки скляні колби із залишками речовини кристалічного походження білого кольору, електрону вагу із залишками речовини кристалічного походження білого кольору, поліетиленові пакети з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, пристрій для куріння кустарного виробництва із залишками речовини темно-коричневого кольору, скляні трубки для куріння із залишками речовини кристалічного походження білого кольору;
11.протоколом допиту свідка ОСОБА_9 який розповів про обставини продажу йому психотропних речовин ОСОБА_7 на протязі тривалого часу від 17.03.2021.
Санкція ч.2 ст.307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, а тому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_7 може бути застосований.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання ОСОБА_7 процесуальних обов'язків та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
1. Незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), що підтверджується тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання лише у виді позбавлення волі, а тому, наявні підстави вважати, що ОСОБА_7 зможе впливати, шляхом погроз чи залякування на свідків (понятих які були присутніми при проведенні слідчих дій), а також, на особу, яка проводила у останнього оперативну закупку, з метою зміни ними показів у якості свідка, при їх допиті судом першої інстанції, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
2. Вчинити інше кримінальне правопорушення (передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), що підтверджується тим, що ОСОБА_7 , 24.09.2020, був засуджений Рівненським міським судом Рівненської області за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу 850 гривень, 23.02.2021, був засуджений Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст.396 КК України до покарання у виді одного року обмеження волі з встановленням іспитового терміну строком на один рік, однак не зважаючи на це ОСОБА_7 на шлях виправлення не став та в той час коли відповідно до вимог ст. ст. 88, 89 та ст. 90 КК України судимість не була погашена або знята у встановленому законом порядку, вчинив новий злочин пов'язаний із незаконним обігом наркотичних засобів психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, а саме, 17.03.2021, ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.307 КК України, що може свідчити про те, що ОСОБА_7 не бажає ставати на шлях виправлення та вчиняє нові кримінальні правопорушення аналогічного характеру. Крім того, встановлено, що ОСОБА_7 ніде офіційно не працює, не має постійного джерела прибутку, що є однією із причин спонукання останнього до вчинення нових кримінальних правопорушень, з метою отримання грошових коштів.
Таким чином, з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам вчинення іншого кримінального правопорушення, впливу на свідків у кримінальному провадженню, необхідно застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З врахуванням всіх встановлених у кримінальному провадженні обставин, є всі підстави стверджувати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, а також належним чином гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього обов'язків, з урахуванням тяжкості інкримінованого злочину, обставин вчинення злочину та особи підозрюваного.
Беручи до уваги те, що встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити нове кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також, докази обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий просить обрати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При призначенні розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, слідчий вважає за доцільне визначити заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В судовому засіданні прокурор вважає, що клопотання є обґрунтованим та просить його задоволити.
Підозрюваний ОСОБА_7 в судовому засіданні причетність до вчинення кримінальних правопорушень визнав частково, пояснив, що збутом наркотичних засобів не займався, використовував їх лише для власних потреб та для допомоги таким як він, просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Захисник підозрюваного просила обрати відносно ОСОБА_7 запобіжний захид не пов'язаний із триманням під вартою, врахувати, що в її підзахисного доглядає хворих батьків, зокрема матір у якої хвороба Паркінсона.
Вислухавши підозрюваного та його захисника, доводи прокурора, ознайомившись з матеріалами клопотання і кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. Крім цього, положення ст.5 Конвенції передбачають, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання. Разом з тим, суд вважає за необхідне відзначити, що достатніх гарантій з цього приводу суду не надано та не здобуто таких гарантій в ході розгляду справи.
За змістом ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Відповідно до змісту ч.3 ст.176 КПК України такий запобіжний захід як тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом і застосовується лише тоді, коли прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів передбачених частиною першою цієї статі не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Також, Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При розгляді клопотання встановлено, що слідчим відділенням Дубенського ВП ГУНП України в Рівненській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12020180040000692 від 08 жовтня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.
Відповідно до протоколу затримання, 17.03.2021 о 13 год. 30 хв. ОСОБА_7 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 18.03.2021 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.307 КК України.
Слідчий суддя переконався, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України за вчинення яких передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років.
Досліджені додані до клопотання матеріали вказують на наявність вагомих фактів, які стали причиною виникнення підозри ОСОБА_7 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Не вдаючись в оцінку даних доказів, та інших, зібраних на досудовому слідстві, слідчий суддя в той же час враховує об'єктивний характер встановлених фактів і приходить до висновку, що підозра підтверджується доказами, які є достатніми на даному етапі досудового розслідування.
При розгляді клопотання про взяття під варту слідчий суддя не вправі досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини підозрюваного, розглядати і вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінальної справи по суті.
Серед ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України та які знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, є:
1. Незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), що підтверджується тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання лише у виді позбавлення волі, а тому наявні підстави вважати, що ОСОБА_7 зможе впливати, шляхом погроз чи залякування на свідків (понятих які були присутніми при проведенні слідчих дій), а також на особу яка проводила у останнього оперативну закупку з метою зміни ними показів у якості свідка при їх допиті судом першої інстанції з метою уникнення кримінальної відповідальності.
2. Вчинити інше кримінальне правопорушення (передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), що підтверджується тим, що ОСОБА_7 , 24.09.2020, був засуджений Рівненським міським судом Рівненської області за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу 850 гривень, 23.02.2021, був засуджений Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст.396 КК України до покарання у виді одного року обмеження волі з встановленням іспитового терміну строком на один рік, однак не зважаючи на це ОСОБА_7 на шлях виправлення не став та в той час коли відповідно до вимог ст. ст. 88, 89 та ст. 90 КК України судимість не була погашена або знята у встановленому законом порядку, вчинив новий злочин пов'язаний із незаконним обігом наркотичних засобів психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, що може свідчити про те, що ОСОБА_7 не бажає ставати на шлях виправлення та вчиняє нові кримінальні правопорушення аналогічного характеру.
Окрім того, відповідно до ст. 178 КПК України судом оцінені в сукупності та враховуються наступні обставини. ОСОБА_7 , який будучи раніше судимим, розуміючи наслідки вчинених ним протиправних діянь (можливе з позбавленням волі), все таки пішов на вчинення кримінального правопорушення. ОСОБА_7 офіційно ніде не працює, не має постійного джерела прибутку, що є однією із причин спонуканням його, для отримання грошових коштів та іншого майна, необхідного в побуті, до вчинення нових корисливих кримінальних правопорушень. Це підтверджує те, що ОСОБА_7 не зважаючи на надані йому можливості і заходи стати на шлях виправлення, належних висновків не зробив та продовжив вчиняти нові корисливі кримінальні правопорушення і це дає підстави вважати, що з метою попередження подальшого вчинення ним злочинів та завдання шкоди іншим громадянам, останній потребує ізоляції від суспільства.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Санкція ч.2 ст.307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, а тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_7 може бути застосований.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. На думку суду, лише запобіжний захід - взяття під варту забезпечить у подальшому виконання підозрюваним процесуальних рішень та унеможливить спроби останнього вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Хайредінов проти України», ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин. Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто, суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.
У судовому засідання доведено, що інший запобіжний захід не може бути застосований до підозрюваного,оскільки не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні та встановленим у судовому засіданні, а також, належним чином гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього обов'язків, з урахуванням тяжкості інкримінованих злочинів, обставин вчинення злочинів та особи підозрюваного.
Будь-якої інформації, що свідчить про наявність в обвинуваченого ОСОБА_7 хвороб, які б перешкоджали його перебуванню в умовах ізоляції від суспільства у суду немає.
За таких обставин, вважаю, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, а тому, є необхідність в обранні щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначається, які обов'язки з передбачених ст. 194 цього Кодексу, будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.
Зважаючи на встановлені границі розміру застави, для такої категорії кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , визначаю розмір застави в 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання клопотання заступника начальника СВ Дубенського РВП ГУНП України в Рівненській області ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором Дубенської окружної прокуратури ОСОБА_6 за матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020180040000692 від 08 жовтня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 , - запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дубно, Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, раніше судимого, - запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання - 17.03.2021 з 13:30 год.
Строк дії ухвали - до 13:30 год. 16.05.2021.
Встановити заставу у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90800 (дев'яносто тисяч вісімсот) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду за наступними реквізитами: Отримувач ТУ ДСА України в Рівненській області, IBAN №UA048201720355229002000010559, ЄДРПОУ 26259988 Призначення платежу: застава за ... (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від … (дата ухвали) по справі № …, кримінальне провадження № …, внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_7 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, свій паспорт для виїзду за кордон, та у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
- утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 16.05.2021.
Згідно з частиною 6 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора у порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 202 Кримінального процесуального кодексу України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Рівненський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_7 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого суддю Дубенського міськрайонного суду Рівненської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали направити для виконання начальнику Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області та начальнику ДУ «Рівненського слідчого ізолятора».
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні №12020180040000692.
Ухвала про застосування запобіжного заходу - взяття під варту оголошена підозрюваному ОСОБА_7 .
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення під розписку.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Дубенського міськрайонного суду
Рівненської області ОСОБА_1