Справа № 524/1569/21
Провадження 1-в/524/73/21
18.03.2021 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області
у складі: головуючого судді: ОСОБА_1
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
представника ДУ «Кременчуцької колонії» - ОСОБА_4
засудженого - ОСОБА_5 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременчука клопотання начальника ДУ «Кременчуцька виховна колонія» про приведення у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощеного досудового розслідування окремих кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року № 2617- VІІІ вироку Приморського районного суду Запорізької області від 23.04.2018 року стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Урвенна Здолбунівського району Рівненської області, українця, громадянина України, не одруженого, проживаючого по АДРЕСА_1 раніше судимого:
1) 18.09.2019 року Здолбунівським районним судом Рівненської області за ст. 185 ч.1, 75, 76 п.1,2 ч.І, 104 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік.
2) 21.10.2019 року Здолбунівським районним судом Рівненської області за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч.4 КК України поглинути покарання за вироком Здолбунівського районного суду від 18.09.2019 року та остаточно призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 75, 104, 76 КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 2 місяці.
Засуджений: 22.07.2020 року Здолбунівським районним судом Рівненської області за ст. 185 ч. 3, 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі-,
01.03.2021 року у провадження Автозаводського районного суду м. Кременчука надійшло клопотання начальника ДУ «Кременчуцька виховна колонія» про приведення у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощеного досудового розслідування окремих кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року № 2617- VІІІ стосовно ОСОБА_5 .
З подання та доданих до останнього матеріалів вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засуджений вироком Здолбунівського районного суду Рівненьської області за ч.3 ст. 185, ст.. 71 КК України.
Вирок набрав законної сили 25.08.2020 року. На даний час ОСОБА_5 відбуває покарання в ДУ «Кременчуцька виховна колонія», Початок строку - 18.11.2020 року. Кінець строку - 18.01.2024 року.
01.07.2020 року набрав чинності Закон України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII. ( далі - Закон).
Вказаним Законом внесені зміни до ч. 1 ст. 185 КК України, якими встановлено, що таємне викрадення чужого майна (крадіжка) карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. Виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 5 Кримінального кодексу України , закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимості. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Водночас п.13 ч.1 статті 537 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання в тому числі: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. 2 і 3 ст. 74 Кримінального кодексу України (усунення караності діяння, за яке особа засуджена; призначення особі покарання, що перевищує санкцію нового закону знижується до максимальної межі покарання, встановленою санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими ч. 1 ст. 72 цього Кодексу).
Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) по вирішенню питання, пов'язаного із виконанням вироку суду, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктом 13 частини 1 статті 537 цього Кодексу.
Зважаючи на викладене, начальник ДУ «Кременчуцька виховна колонія» звернувся до суду з клопотанням про приведення у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощеного досудового розслідування окремих кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року № 2617- VІІІ вироку Здолбунівського районного суду Рівненської області від 22.07.2020 року стосовно ОСОБА_5 .
Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання начальника ДУ «Кременчуцька виховна колонія» не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст.539 ч.1 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
У частині 5 ст. 539 КПК України зазначено , що у судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час та місце розгляду клопотання (подання) повідомляються орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого; лікарська комісія, що дала висновок стосовно питань застосування до засудженого примусового лікування або його припинення, у випадку розгляду відповідних питань; спостережна комісія, служба у справах дітей, якщо розглядається погоджене з ними клопотання; цивільний позивач і цивільний відповідач, якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, інші особи у разі необхідності.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.5КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння , пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб ,які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб , які відбувають покарання або відбули покарання , але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Згідно з ч.3 ст. 74 КК України призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Із вироку Здолбунівського районного суду Рівненської області від 22.07.2020 року, який набрав законної сили 25.08.2020 року вбачається, що ОСОБА_5 було засуджено за ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 71 КК України до покарання у вигляді 3 років 2 місяців позбавлення волі.
Тобто, вирок Здолбунівського районного суду Рівненської області від 21.10.2019 року було враховано судом при ухваленні вироку Здолбунівського районного суду Рівненської області від 22.07.2020 року. При цьому , призначена ОСОБА_5 за вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 22.07.2020 року міра покарання не перевищує максимальної межі покарання, встановленої санкцією ч.3 ст.185 КК України у новій редакції.
На підставі викладеного, клопотання начальника ДУ «Кременчуцька виховна колонія» про приведення вироку у відповідність до нового закону, який звільняє від покарання або пом'якшує його, відносно ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.74 КК України, ст.537, ст.539 КПК України,-
У задоволенні клопотання начальника ДУ «Кременчуцька виховна колонія» ОСОБА_6 про приведення вироку відповідність до нового закону відносно ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду , через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя: