08.12.17
Провадження №2/200/4720/17 Справа №200/21317/17
08 грудня 2017 року м.Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськ Яковлев Д.О., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
До Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськ надійшла зазначена вище позовна ОСОБА_3 , в якій вона просить суд визнати за нею право власності на Ѕ частину нежитлового приміщення №8, яке знаходиться в будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 92,7 кв.м.
Згідно ч.1 ст.122 ЦПК України, суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.
Вимоги до форми і змісту позовної заяви закріплені в ст.119 ЦПК України.
Відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Порядок сплати та ставки судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як роз'яснено у п.16 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбаченихчастиною п'ятоюстатті 216,статтею 1212ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістомстатті 80,пункту 4частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно зчастиною п'ятоюстатті 216 ЦК).
Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (частина другастатті 80 ЦПК). Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язання довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Оскільки позивачем до позовної заяви не додано квитанцію про сплату судового збору, приймаючи до уваги відсутність належного доказу щодо вартості майна на день звернення до суду з даним позовом, позовна заява є такою, що не відповідає вимогам ч.5 ст.119 ЦПК України.
Посилання позивача, на норми Сімейного Кодексу України та Цивільного Кодексу України щодо визначення вартості спільного майна за погодженням між подружжям,щодорівнює 200 000 грн., не може бути прийнятим до уваги, оскільки до позовної заяви не додано такої згоди, та крім того вказана вартість є меншою за вартість майна станом на 2007 рік, яка згідно договору купівлі-продажу від 27 березня 2007 року за погодженням сторін становила 739 825 грн.
Згідно ч.1 ст.121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Виходячи з вищевикладеного, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням часу для усунення визначених в ухвалі суду недоліків.
Керуючись ст.ст.3, 57-58, 119-121, 208-210 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя- залишити без руху.
Запропонувати позивачу у триденний строк (три календарні дні) з дня отримання копії ухвали про залишення позову без руху подати до канцелярії суду квитанцію про сплату судового збору (реквізити: отримувач коштів - УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37989274; банк отримувача - ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області; код банку отримувача (МФО) - 805012; рахунок отримувача - 31210206700004, код класифікації доходів бюджету - 22030101) у розмірі визначеному відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» виходячи з вартості спірного майна на день звернення до суду з позовом; на підтвердження правильності розрахованої та сплаченої суми судового збору надати належні докази щодо вартості спірного майна на день звернення до суду.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.О.Яковлев