Справа № 747/569/20 Головуючий у 1 інстанції Циганко М. О.
Провадження № 33/4823/124/21
Категорія -
19 березня 2021 року місто Чернігів
Суддя судової палати в кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду Акуленко С.О., за участю захисника-адвоката Сало О.П., прокурора Максиміхіна Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Сало О.П. на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 лютого 2021 року,
Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 лютого 2021 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , присяжного Талалаївського районного суду Чернігівської області,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу на користь держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Також постановлено стягнути з нього на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , будучи залученим у 2019 році до виконання обов'язків присяжного Талалаївського районного суду Чернігівської області, у відповідності до пп. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VIІ від 14 жовтня 2014 року є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч.1 ст.45 даного Закону та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», несвоєчасно без поважних причин подав шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік, а саме, подав таку декларацію 31.07.2020 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.
В апеляційних скаргах, які є аналогічними за змістом, ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Сало О.П. просили постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційних скарг зазначають, що департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України не відноситься до суб'єктів, які наділені правом перевірки декларацій, такими повноваженнями наділені виключно працівники структурного підрозділу апарату НАЗК, діяльність яких пов'язана зі здійсненням такої функції, що визначено Законом України «Про запобігання корупції», який є спеціальним законом. В даному випадку, органи Національної поліції позбавлені контролюючої функції.
Проте, суд 1 інстанції проігнорував вимоги закону та не звернув увагу, що контроль та перевірка декларації проведена не в межах повноважень, не на підставі та не у спосіб, передбачений законом, а тому зібрані докази є неналежними і недопустимими.
Звертає увагу, що службовими особами національної поліції при складанні протоколу відносно ОСОБА_1 було допущено порушення його права на захист, так як йому не було роз'яснено його права, передбачені Конституцією України, КУпАП, зокрема, право на професійну правничу допомогу.
Також було допущено порушення права на захист і судом 1 інстанції, так як ОСОБА_1 не направлялись повістки, що підтверджується матеріалами справи. Натомість, його виклик здійснювався у не процесуальний спосіб, через працівника поліції, яка складала протокол.
Зазначає, що особа, яка склала протокол ОСОБА_2 є близькою особою секретаря Прилуцького міськрайонного суду Кобець Н.П., що свідчить про необ'єктивність, упередженість суду та вплинуло на результат розгляду справи.
Твердження в протоколі про те, що він на підставі рішення Талалаївської районної ради від 24.09.2019 року виконував повноваження присяжного є неспроможними, оскільки він здійснював функцію присяжного лише один раз 14.08.2019 року, на підставі іншого рішення, яке не встановлено судом.
Проте, суд самостійно змінив формулювання правопорушення, викладене у протоколі, виключивши взагалі посилання на вказане рішення районної ради від 24.09.2019 року.
Крім того, з огляду на відсутність у національному законодавстві визначення поняття «поважна причина», а також офіційного тлумачення вказаного поняття, апелянти вважають недопустимими покладати в основу доведеності винуватості особи та оцінки її дії доказами, які ґрунтуються на неофіційному тлумаченні закону, що обмежують права і свободи людини.
При цьому апелянти звертають увагу, що причиною несвоєчасного подання декларації є відсутність вдома комп'ютерної техніки, відповідного доступу до електронного кабінету, відсутність навичок та вмінь щодо подачі електронної декларації, карантинні обмеження, що є поважними причинами.
Також судом не була встановлена форма вини ОСОБА_1 , що є обов'язковим, та не враховано, що ОСОБА_1 має лише середню освіту, безробітний, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, на утриманні має неповнолітнього сина та матір-пенсіонерку.
Судом при розгляді справи не було враховано прецендентне право та не враховано рішення суду у аналогічній справі, де провадження було закрито за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Захисник - адвокат Сало О.П. в судовому засіданні апеляційного суду підтримав подані апеляційні скарги та просив їх задовольнити з викладених в них підстав.
Заслухавши доводи апелянта, думку прокурора, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя районного суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 278 КУпАП, серед інших питань має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи.
На підставі цих вимог закону, а також ст.ст. 251, 252 КУпАП суддя у постанові повинен навести докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та дати їм належну оцінку в їх сукупності.
Проте, зазначені вимоги закону судом першої інстанції належним чином не виконані.
Частиною 1 статті 172-6 КУпАП, передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
У відповідності до пп. «ґ» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» №1700-VII, суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є, окрім іншого, присяжні (під час виконання ними обов'язків у суді).
Склад адміністративного правопорушення це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Згідно вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, якою передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 24.11.2020 року, окрім іншого, вбачається, що при викладенні суті вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення вказано, що останнього, відповідно до рішення Талалаївської районної ради Чернігівської області від 24 вересня 2019 року №03-28/VII “Про затвердження списку присяжних Талалаївського районного суду», затверджено до списку присяжних Талалаївського районного суду Чернігівської області. Відповідно до пп. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VIІ від 14.10.2014 року під час виконання обов'язків у суді на нього поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції». Відповідно до листа, наданого Талалаївським районним судом Чернігівської області встановлено, що ОСОБА_1 протягом 2019 року був залучений до розгляду судових справ, тобто виконував обов'язки присяжного у Талалаївському районному суді Чернігівської області. ОСОБА_1 , виконуючи обов'язки присяжного у Талалаївському районному суді Чернігівської області, під час розгляду судових справ у 2019 році, був зобов'язаний подати свою щорічну декларацію за 2019 рік до 01.06.2020 року, проте подав її несвоєчасно, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Згідно положень КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Зі змісту оскаржуваної постанови суду 1 інстанції встановлено, що судом було істотно скорочено суть адміністративного правопорушення, викладене у протоколі про адміністративне правопорушення та зазначено, що ОСОБА_1 , будучи залученим у 2019 році до виконання обов'язків присяжного Талалаївського районного суду Чернігівської області, та будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч.1 ст.45 даного Закону та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», несвоєчасно без поважних причин подав шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до рішення Талалаївської районної ради Чернігівської області від 24.09.2019 року №03-28/VII “Про затвердження списку присяжних Талалаївського районного суду», ОСОБА_1 затверджено до списку присяжних Талалаївського районного суду Чернігівської області
Відповідно до інформації, яка міститься в повідомленні Талалаївського районного суду Чернігівської області, та завіреної корпії рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 14.08.2019 року, ОСОБА_1 14 серпня 2019 року був залучений як присяжний до розгляду цивільної справи за заявою ОСОБА_3 про визнання особи безвісно відсутньою, тобто, виконував обов'язки присяжного у Талалаївському районному суді Чернігівської області.
Враховуючи, що призначення присяжних відбувається у передбачений законом порядок та спосіб, вони стають суб'єктами, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», лише під час виконання своїх обов'язків у суді, а саме, під час залучення до розгляду конкретної справи, зважаючи, що ОСОБА_1 було затверджено до списку присяжних 24.09.2019 року, останній залучався до розгляду судової справи 14.08.2019 року, що, на думку апеляційного суду, свідчить про істотні недоліки протоколу, який не може бути предметом судового розгляду, оскільки викликає обґрунтовані сумніви, які, відповідно до положень ст. 62 Конституції України тлумачаться на користь ОСОБА_1 .
В даному випадку, суд 1 інстанції був позбавлений можливості розглядати протокол про адміністративне правопорушення по суті, а відтак повинен був повернути його на доопрацювання, чого судом зроблено не було.
Тому, апеляційний суд вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Разом з тим, скасування постанови судді з поверненням протоколу про адміністративне правопорушення для його належного оформлення органу, який його склав, не передбачено як вид рішення, яке, відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, має право прийняти суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
За таких обставин, постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Сало О.П. - задовольнити частково.
Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 лютого 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяС. О. Акуленко