Справа № 728/1770/19 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/169/21
Категорія - ч. 2 ст. 345 КК України Доповідач ОСОБА_2
18 березня 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Чернігові кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Бахмацької місцевої прокуратури ОСОБА_6 на вирок Коропського районного суду Чернігівської області від 27.11.2020 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта середня-спеціальна, одруженого, працюючого монтером колії у структурному підрозділі колійна машинна станція філії «Центр з будівництва та ремонту колії», раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
Вироком Коропського районного суду Чернігівської області від 27 листопада 2020 року ОСОБА_7 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 345 КК України та виправдано, оскільки не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у тому, що 29 березня 2019 року близько 16 год. 47 хв. до чергової частини Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області зі служби «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_1 про те, що її чоловік ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 в стані алкогольного сп'яніння вчиняє насильство в сім'ї.
З метою належного реагування на повідомлення на місце події було направлено групу реагування патрульної поліції № 1 Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області у складі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_11 , які згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівниками правоохоронного органу, перебували на чергуванні та виконували свої службові обов'язки.
Прибувши на виклик заявниці ОСОБА_9 поліцейські ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які перебували у форменному одязі та з нагрудними знаками працівників поліції встановленої форми пройшли за її запрошенням та згодою до господарства, де перебував ОСОБА_7 , який знаходився у стані сильного алкогольного сп'яніння, в свою чергу розпочав виражатися нецензурною лайкою на адресу даних працівників поліції та на зауваження з боку ОСОБА_10 стосовно припинення нецензурних висловлювань та зухвалої поведінки належно не відреагував. З метою припинення адміністративного правопорушення, затримання особи правопорушника та складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_7 запрошено до службового автомобіля патрульної поліції, на що останній відмовився та почав тікати до будинку.
Перебуваючи у будинку, ОСОБА_12 почав розмахувати руками та ногами на, що у відповідності до ст. 43 Закону України «Про національну поліцію» поліцейським ОСОБА_10 попереджено про застосування до останнього фізичної сили у разі продовження дій, що загрожують особистій безпеці поліцейського, на що останній не відреагував.
Поліцейський ОСОБА_10 , діючи у встановленому законом порядку у відповідності до ст. 44 Закону України «Про національну поліцію», попередньо висловивши намір застосування фізичної сили, з метою затримання особи, яка вчинила правопорушення та для забезпечення особистої безпеки, застосував до ОСОБА_7 фізичну силу, а саме загин руки за спину.
У цей же час, близько 16 год. 55 хв. ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, здійснюючи опір законній вимозі працівника поліції, розуміючи, що демонструє неповагу до авторитету правоохоронного органу і його працівника, який знаходиться при виконанні службових обов'язків, умисно наніс один удар правою ногою в ділянку лівого коліна ОСОБА_10 спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді закритої травми лівого колінного суглобу, яке виражалося розривом заднього рогу внутрішнього меніску та формуванням довкола нього багатокамерної кісти, які згідно з висновком судово-медичної експертизи за ступенем тяжкості відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Такі умисні дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування були кваліфіковані за ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Виправдовуючи обвинуваченого, суд послався на недоведеність стороною обвинувачення факту прямого умислу обвинуваченого на нанесення середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому, виходячи із поведінки потерпілого. Та зазначив, що такого висновку дійшов виходячи із досліджених у судовому засіданні доказів, допитавши обвинуваченого, потерпілого, свідків, дослідивши надані в розпорядження суду документи, створивши сторонам кримінального провадження рівні умови доказування, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку.
При цьому послався на висновок матеріалів службового розслідування за фактом отримання потерпілим тілесних ушкоджень і не спростування стороною обвинувачення, що потерпілий ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження з власної необережності, не дотримуючись заходів особистої безпеки.
В основу виправдувального вироку суд також поклав показання обвинуваченого, свідка - колишньої дружини обвинуваченого ОСОБА_9 , яка вказала, що не була очевидцем факту нанесення обвинуваченим тілесних ушкоджень працівнику поліції, а також потерпілого та свідка ОСОБА_11 , які перебували разом на чергуванні, зазначивши, що останні не узгоджуються між собою, оскільки останній стверджував, що потерпілому тілесні ушкодження було заподіяно на подвір'ї, а не в будинку.
Розцінивши всі сумніви на користь обвинуваченого, суд виправдав його.
Не погоджуючись із вироком суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить дослідити технічний запис судових засідань від 16.07.2020 та 25.11.2020, вирок суду скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неповнотою судового розгляду та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що суд дійшов невірного висновку про спричинення обвинуваченим потерпілому тілесного ушкодження ненавмисно, виходячи при цьому із показань обвинуваченого та свідків, посилаючись на розбіжності у показаннях потерпілого та свідка ОСОБА_11 , а перевірити відповідність висновків суду показанням даних учасників судового розгляду немає можливості через вкрай низький рівень якості технічного звукозапису судового засідання від 16.07.2020, коли вони були допитані. А його клопотання про повторний допит даних осіб судом було безпідставно відхилено, як і його клопотання про дослідження письмових доказів - протоколу слідчих експериментів, що позбавило прокурора, який не приймав участі у судовому засіданні 16.07.2020 року ознайомитися із показаннями осіб, внаслідок чого останній не володів достатньою інформацією про докази (показання обвинуваченого та свідка), що перешкодило ефективному використанню повноважень прокурора при підтриманні обвинувачення у суді.
Обвинувачений подав письмові заперечення, просив залишити вирок суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав вимоги поданої апеляційної скарги та просив її задовольнити із викладених підстав, обвинуваченого, який заперечував проти її задоволення, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Цим вимогам закону вирок суду першої інстанції відповідає не в повній мірі.
Згідно з ч. 5 ст. 27 КПК України під час судового розгляду забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійсненний судом, у порядку передбаченому цим Кодексом.
За ч. 3 ст. 107 КПК України, у матеріалах кримінального провадження зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії та за ч. 4 цієї статті, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов'язковим.
При дослідженні матеріалів кримінального провадження та відтворенні запису судового засідання від 16.07.2020 року на технічному носії інформації судом апеляційної інстанції встановлено неможливість прослуховування у зв'язку з явно неякісним його записом.
Тоді як при відтворенні запису від 25.11.2020 року вбачається, що про такі порушення прокурором ОСОБА_6 у судовому засіданні було повідомлено та заявлено клопотання про додатковий допит зазначених осіб, а також про дослідження у судовому засіданні протоколів слідчих експериментів, які були у сторони обвинувачення і були відкриті стороні захисту у встановленому порядку, однак судом дане клопотання було залишено без задоволення з посиланням на ст. 352 КПК України, що повторний допит свідка можливий лише з підстав, якщо з'ясувалося, що свідок може дати показання стосовно тих обставин, про які він не допитувався, у дослідженні ж протоколів слідчих експериментів, суд відмовив, зазначивши, що дослідження доказів уже проведено.
При цьому той обсяг інформації, який міститься на диску від 16.07.2020 року має значення тих процесуальних дій, які проводились у судовому засіданні і стали «інформативною основою» ухваленого судового рішення.
Суд апеляційної інстанції не може усунути допущені судом першої інстанції істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, використовуючи свої повноваження, оскільки позбавлений можливості перевірки показання обвинуваченого та свідка, тому наявні підстави для скасування вироку суду та призначення нового судового розгляду, як про це просить прокурор у апеляційній скарзі.
Згідно ст. 409 КПК України підставами для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до положень ст. ст. 412, 415 КПК України відсутність у матеріалах провадження журналу судового засідання або технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції є безумовною підставою скасування судового рішення з призначенням нового судового розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, а тому всі ці питання необхідно вирішити при новому судовому розгляді шляхом допиту учасників кримінального провадження і дослідження всіх доказів у даному провадженні з постановленням законного і обґрунтованого рішення.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415, 419 Кримінального-процесуального кодексу України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора Бахмацької місцевої прокуратури ОСОБА_6 на вирок Коропського районного суду Чернігівської області від 27 листопада 2020 року - задовольнити.
Вирок Коропського районного суду Чернігівської області від 27 листопада 2020 року щодо ОСОБА_7 - скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4