Провадження № 11-кп/4820/339/21
Справа № 686/5295/21 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія : ухвала Доповідач ОСОБА_2
17 березня 2021 року
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Хмельницького апеляційного суду
в складі: головуючої - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
з участю:прокурора - ОСОБА_6 ,
представника потерпілих - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 березня 2021 року, -
Цією ухвалою, клопотання прокурора задоволено.
Продовжено обвинуваченому
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Хмельницький Хмельницької області, українцю, громадянину України, із середньою-спеціальною освітою, непрацюючому, одруженому, який має на утриманні малолітнього сина, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимому,
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 07 травня 2021 року включно.
В задоволенні клопотання захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт - відмовлено.
Продовжуючи ОСОБА_9 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що більш м'які запобіжні заходи, в тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень по справі.
Непогоджуючись з ухвалою, захисник обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в частині продовження дії обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати та звільнити ОСОБА_9 з-під варти.
Ухвалу суду в частині продовження ОСОБА_9 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає незаконною, необґрунтованою, винесеною з порушенням норм процесуального права.
Вказує, що клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу було розглянуто судом першої інстанції у спосіб не встановлений законом, оскільки питання продовження строку тримання під вартою може бути вирішене на стадії судового розгляду, а не на стадії підготовчого судового засідання.
Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно послався в своїй ухвалі на ухвали Хмельницького апеляційного суду від 11 січня 2021 року та 24 лютого 2021 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора та представника потерпілих, які заперечили проти задоволення такої, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши її доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ч. 1 п. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Виходячи з вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
У відповідності до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе та виправдане.
У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд першої інстанції при розгляді клопотання прокурора в повній мірі дотримався цих вимог закону.
Згідно положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, подане до суду першої інстанції клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 відповідає вимогам ст. 184 КПК України. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на тяжкість кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується ОСОБА_9 , що свідчить про наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, зокрема: переховування ОСОБА_9 від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення яких чинним КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, на момент виклику його до слідчого СВ Зарічанського ВнП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області 11.12.2020 року для вручення підозри, зник з місця свого перебування та проживання; незаконний вплив на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні.
Наведені в клопотанні прокурора підстави для продовження ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином перевірялись суддею. При цьому був опитаний ОСОБА_9 , вислухана думка прокурора, захисника, представника потерпілої та законного представника потерпілих, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу.
При вирішенні ж питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому суд першої інстанції врахував, що ризики, які були доведені прокурором в суді при обранні обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились. Останній обвинувачується у вчиненні умисних злочинів, в тому числі особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років. У справі не з'ясовані обставини, встановлені під час кримінального провадження, не перевірено їх доказами, не допитані потерпілі та свідки.
Тому, суд прийшов до правильного висновку про те, що існують ризики: переховування від суду, з метою уникнення покарання; незаконний вплив на потерпілих та свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Як у суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду кримінального провадження прокурор довів, що застосування щодо ОСОБА_9 більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування щодо обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не встановлено.
Посилання захисника обвинуваченого на те, що клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу було розглянуто судом першої інстанції у спосіб не встановлений законом, колегія суддів до уваги не приймає, виходячи з наступного.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 23 листопада 2017 року за № 1-р/2017 (справа № 1-28/2017) у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України, під час судового провадження у суді першої інстанції (проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду) прокурор як сторона обвинувачення має обов'язок підтримувати публічне обвинувачення у суді, доводити необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, дія обраного ОСОБА_9 під час досудового розслідування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчувалась 11 березня 2021 року.
У підготовчому судовому засіданні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області 09 березня 2021 року прокурором було заявлено клопотання про продовження ОСОБА_9 строку запобіжного заходу, яке судом першої інстанції задоволено, а строк тримання під вартою ОСОБА_9 продовжено до 07 травня 2021 року включно.
З огляду на вказане, клопотання прокурора було розглянуто судом першої інстанції відповідно до вимог КПК України. Будь-яких порушень під час його розгляду апеляційним судом не встановлено, а тому підстави для скасування ухвали суду - відсутні.
Посилання ж суду першої інстанції в своїй ухвалі на ухвали Хмельницького апеляційного суду від 11 січня 2021 року та 24 лютого 2021 року не впливає на правильність висновків суду щодо необхідності продовження обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, який забезпечить його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальний рішень у справі.
Отже, потреба в обмеженні права на особисту свободу обвинуваченого шляхом продовження останньому запобіжного заходу є виправданою.
За таких обставин, колегія суддів вважає ухвалу суду законною, обґрунтованою та вмотивованою, порушень норм чинного КПК України, які могли б стати підставою для скасування чи зміни судового рішення, не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 березня 2021 року про продовження ОСОБА_9 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк по 07 травня 2021 року включно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4