Провадження: 33/819/142/21 Головуючий І інстанції - Зубов О.С.
Справа № 766/19917/20 Доповідач - Коломієць Н.О.
Категорія: ч. 44-3 КУпАП
іменем України
19 березня 2021 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Коломієць Н.О.
за участю секретаря Литвиненко К.М.
особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 17.02.2021 року, -
Постановою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 17.02.2021 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП та піддано стягненню у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень.
Суд встановив, що ОСОБА_1 21.11.2020 року близько 09.26год., будучи адміністратором магазину "PROSTOR бути б'юті", який розташований за адресою: м. Херсон, бул. Мирний, 3а, в порушення п.15 п.п.4 Постанови КМУ №641 від 22.07.2020 року, не вжила заходів щодо зачинення закладу в день карантину вихідного дня, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП.
Доводи та вимоги апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, провадження по справі закрити. Вказує, що не є суб'єктом вказаного правопорушення, оскільки заборона здійснення господарської діяльності стосується безпосередньо суб'єктів господарювання, тому адміністратор не може відповідати за те, що заклад працює в звичайному стані. В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено відповідну частину статті 44-3 КУпАП, а відповідно і не встановлено склад адміністративного правопорушення, відсутній детальний опис та належна правова оцінка суті адміністративного правопорушення, не зроблено посилання на докази, які додано до протоколу, проте суд безпідставно не повернув протокол на доопрацювання та самостійно відреагував обставини правопорушення, змінивши місце вчинення правопорушення з: « АДРЕСА_1 », як вказано у протоколі на: «м. Херсон, вул. Мирний, 3а».У протоколі про адміністративне правопорушення та постанові, яка є предметом оскарження, неправильно зазначено прізвище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_3 ». У справі відсутні докази про те, що вона є посадовою особою як і відомості про службові обов'язки, які вона повинна виконувати і за недотримання яких її можна притягнути до адміністративної відповідальності. Суд не врахував, що магазин "PROSTOR бути б'юті", здійснює торгівлю в тому числі медичними препаратами, що дозволено законом та Постановою КМ України №641.Судом не враховано позиція Конституційного Суду України про недопущення обмеження прав і свобод людини окрім як в умовах воєнного або надзвичайного стану і що такі обмеження можуть бути запроваджені виключно законом.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
Мотиви Суду
За приписами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Здійснивши апеляційний розгляд в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що 08.12.2020 року до Херсонського міського суду скеровано протокол про адміністративне правопорушення серії ГП № 552957, складений відносно ОСОБА_1 за 44-3 КУпАП, за змістом якого ОСОБА_1 21.11.2020 року близько 09.26год., будучи адміністратором магазину "PROSTOR бути б'юті", який розташований за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська 199 кв. 27, не вжила заходів щодо зачинення закладу в день карантину вихідного дня, чим порушила п.15 п.п.4 Постанови КМУ №641 від 22.07.2020року.
До протоколу в якості доказів винуватості ОСОБА_1 додано письмові пояснення ОСОБА_1 , диск з відеозаписом та рапорт працівника поліції.
Розглянувши справу на підставі цих матеріалів суд дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП підтверджується вказаними доказами.
Апеляційний суд не погоджується з цим висновком, виходячи з наступного.
Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 КУпАП).
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. (Справа "Салов проти України").
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України). Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
Санкцією ст.44-3 КУпАП за вчинення адміністративного правопорушення у виді порушення правил щодо карантину людей встановлено стягнення у виді накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи сутність і характер адміністративного правопорушення, суворість можливого стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку про те, що особа, яка притягається до відповідальності за вчинення такого правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, серед яких право знати, у вчиненні якого правопорушення її обвинувачують, бути чітко і своєчасно повідомленою про свої права та обов'язки.
Однак суд першої інстанції, обмежившись формальним перерахуванням доказів, досліджених в судовому засіданні, ретельно не проаналізувавши їх зміст, не вказав які саме фактичні дані вони підтверджують, як співвідносяться між собою та чи достатні для прийняття відповідного процесуального рішення.
Разом з тим, детальний аналіз матеріалів справи свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні достатні та належні докази, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП.
Згідно статті 251 КУпАП саме на співробітників поліції, як на осіб, що в силу статті 255 КУпАП уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, покладено імперативний обов'язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог статей 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні міститися в самому протоколі.
Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі.
Пунктом 7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 року №1376 (далі по тексту - Інструкція) забороняється закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Приймаючи рішення про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП та взявши за основу такого рішення протокол про адміністративне правопорушення, суд не взяв до уваги, що у протоколі вказано відомості про особу правопорушника - « ОСОБА_4 », в той час як згідно з паспортом правильне написання прізвища цієї особи - « ОСОБА_3 ». Крім того, при викладі у протоколі суті адміністративного правопорушення органом поліції вказано два місця вчинення правопорушення: « АДРЕСА_1 » та зверху дописано іншим почерком та кольором: « АДРЕСА_2 », що свідчить про те, що до протоколу у невстановлений спосіб після його складання та вручення його копії ОСОБА_1 внесені виправлення щодо об'єктивної сторони правопорушення. Крім того, у протоколі допущене незастережене виправлення та закреслення в даті його складання.
З огляду на те, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі, апеляційний суд вважає, що складений стосовно іншої особи - « ОСОБА_4 » протокол про адміністративне правопорушення із внесенням до нього у невстановлений спосіб виправлень та дописок не може бути визнаний належним та допустимим доказом наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Суд першої інстанції, вдавшись до редагування змісту протоколу щодо місця вчинення правопорушення порушив вказані вимоги, крім того у постанові визнав винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення іншу особу - « ОСОБА_4 » та неправильно при викладі фактичних обставин правопорушення вказав дату вчинення правопорушення - 21.11.2021 року.
Крім того, поза увагою суду залишилось ряд важливих обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Так, ОСОБА_1 інкримінується, що вона, будучи адміністратором магазину "PROSTOR бути б'юті", не вжила заходів щодо зачинення закладу в день карантину вихідного дня, чим порушила п.15 п.п.4 Постанови КМУ №641 від 22.07.2020року.
Проте, як обґрунтовано наголошено в апеляційній скарзі, в матеріалах справи відсутні докази про правовий статус ОСОБА_1 , зокрема якими б було підтверджено перебування у трудових відносинах з власником магазину "PROSTOR бути б'юті", посади, яку вона обіймає та кола її службових обов'язків, що ставить під сумнів висновок суду про те, що вона є суб'єктом цього правопорушення.
У справі взагалі відсутні докази, що в силу своєї посади ОСОБА_1 була зобов'язана забезпечувати в приміщенні магазину виконання вимог закону щодо карантинних обмежень та має повноваження, які свідчать про те, що вона є посадовою особою чи суб'єктом господарської діяльності, керівником чи власником підприємства та несе адміністративну відповідальність за порушення правил карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства та саме на неї покладалась організація роботи - закриття магазину "PROSTOR бути б'юті" на карантин вихідного дня.
Отже уповноваженим органом не доведено, що ОСОБА_1 в силу своєї посади є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Рапорт поліцейського, який доданий до протоколу за своїм правовим змістом є документом, яким поліцейський інформують керівництво про законність та обґрунтованість дій поліцейських під час проведення перевірки щодо виконання карантинних заходів і не може вважатися достатнім доказом винуватості у вчиненні правопорушення. Долученим до протоколу відеозаписом зафіксовано факт роботи магазину "PROSTOR бути б'юті" 21.11.2020 року, проте ним не доведено, що саме ОСОБА_1 в силу своєї посади зобов'язана вживати заходів до організації роботи -магазину на карантин вихідного дня.
На підставі викладеного, апеляційний суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які спростовують доводи ОСОБА_1 про її невинуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, а відібрані у неї письмові пояснення, які додані до протоколу, за відсутності інших належних доказів не є достатнім доказом для констатації винуватості особи.
З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що діючий закон про притягнення особи до адміністративної відповідальності, містить тільки одну правову підставу для визнання особи невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, постанову судді скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Разом з цим твердження в апеляційній скарзі про незаконне введення в Україні карантинних обмежень Постановою Кабінету Міністрів України, а не Законом Верховної ради є неприйнятними, оскільки частиною 1 статті 29 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» встановлено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України, який у сфері захисту населення від інфекційних хвороб вирішує певне коло питань у межах повноважень, визначених законом (ст.3 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб»).
Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, ст. ст. 251, 280, 284, 294, 295 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 17.02.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.44-3 КУпАП скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.44-3 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Копію постанови направити учасниками справи у порядку ст. 295 КУпАП.
Суддя: підпис
Згідно з оригіналом:
Секретар судового засідання Литвиненко К.М.
Постанова набрала законної сили 19.03.2021 року