Номер провадження: 22-ц/813/4183/21
Номер справи місцевого суду: 499/810/20
Головуючий у першій інстанції Тимчук Р. М.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
19.03.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого - Сєвєрової Є.С.,
суддів: Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Іванівського районного суду Одеської області від 26 жовтня 2020 року у складі судді Тимчука Р.М.,
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просила стягнути аліменти на утримання дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1500 грн, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1500 грн, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн з дня пред'явлення позову до досягнення сином ОСОБА_2 віку трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що колишній чоловік ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по утриманню дітей, не надає матеріальної допомоги в добровільному порядку.
Рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 26 жовтня 2020 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1500 гривень, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення повноліття; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 у розмірі 1500 гривень, починаючи з дня пред'явлення позов і до досягнення повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн. з дня пред'явлення позову до досягнення сином ОСОБА_2 віку трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Іванівського районного суду Одеської області від 26 жовтня 2020 року змінити та стягнути з нього аліменти на утримання дітей у сукупності 1700 грн. по 850 грн. на кожну дитину, в частині стягнення аліментів на користь ОСОБА_1 на її утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач з'явився в судове засідання суду першої інстанції, але йому у суді було запропоновано написати заяву про розгляд справи за його відсутністю, що й було зроблено, проте визнаючи позовні вимоги, які позивач змінила, не розумів цього формулювання. Апелянт зазначив, що з дитинства має вади слуху, тому не все розібрав, що було сказано йому у суді. Скаржник зазначив, що оскаржуване рішення є несправедливим, так як матеріали справи не містять доказів матеріального становища відповідача, які б свідчили про можливість сплачувати аліменти у визначеному позивачем розмірі. Зазначив, що є інвалідом 3-ї групи, переніс операцію на хребті, з дитинства страждає на туговухість, отримує пенсію у розмірі 712 грн., іншого доходу не має. Вказав, що займався посівами сільгоспкультур, але у 2020 році озимі загинули, про що складено акт. Після понесених збитків внаслідок загибелі озимого врожаю та перенесеної операції, не зміг поновити посіви, тому крім пенсії іншого доходу на даний час не має. Також апелянт вказав на те, що до виникнення даного спору сплачував аліменти у добровільному порядку.
Справу призначено до розгляду без виклику учасників справи в порядку ст. 369 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межа доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7,8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Частинами 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
В апеляційній скарзі відповідач не заперечував проти сплати аліментів на утримання дітей у розмірі 850 грн на кожного щомісяця та аліментів на утримання дружини у розмірі 500 грн.
Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з відповідача на користь позивача аліменти на утримання двох дітей у твердій грошовій сумі у розмірі по 1500 грн. на кожного та аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн., щомісячно, суд першої інстанції вважав, що відповідач спроможний оплачувати аліменти у такому розмірі, визнав позов.
Такі обставини вбачаються з матеріалів справи.
Судом встановлено, що сторони у справі перебували у шлюбі в якому у них народилися діти: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 12.04.2011 шлюб між сторонами розірвано.
Сторони разом не проживають, діти проживають з матір'ю, яка не працює та перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Згідно зі ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до частини першої статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до наведеного матеріальне становище платника аліментів є предметом доказування.
Разом із тим, відповідачу надане право визнання позову.
З заяви ОСОБА_3 на адресу суду від 16.10.2020 видно, що він визнає в повному обсязі зміни до позовних вимог та не заперечує проти їх задоволення (а.с.20).
Відповідно до ч.3ст.367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
На підтвердження поважних причин неподання доказів до суду першої інстанції ОСОБА_3 послався на вади слуху, докази про існування такого стану здоров'я підтверджені довідкою, тому апеляційний суд вважає за можливе прийняти їх до уваги, враховуючи ймовірність не долучення їх до справи вчасно через вади слуху.
Водночас суд вважає, що надані довідки не спростовують висновків суду, оскільки не свідчать про неспроможність ОСОБА_3 сплачувати алміенти у визначеному розмірі.
Так, ОСОБА_3 надана довідка про отримання пенсії, проте така не є єдиним його доходом, оскільки з акту обстеження посіву озимих культур вбачається, що ОСОБА_3 є керівником СФГ «Ірина» станом на 12.06.2020 року, але жодних довідок про заробітну плату до справи не долучив. Незадовільний стан посівів, що видно з акту, а також зазнання збитків, не означає про відсутність заробітної плати особи, яка є керівником господарства.
Довідки про стан здоров'я ОСОБА_3 та інвалідність свідчать про те, що про такий стан здоров'я він був обізнаний станом на час подання до суду заяви про визнання змінених вимог ОСОБА_1 , довідки відносяться до періоду до ухвалення рішення судом.
В свою чергу, наявна заява ОСОБА_1 про зміну позовних вимог - їх зменшення порівняно із первісною заявою, та зміст заяви ОСОБА_3 на адресу суду свідчить про те, що саме з зміненими вимогами він згоден, відтак незалежно від вад слуху міг ознайомитися з письмовою заявою та усвідомлював всі обставини щодо свого майнового стану та стану здоров'я на час складання заяви.
Враховуючи такі обставини, надані довідки підставою для скасування рішення суду бути не можуть.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Іванівського районного суду Одеської області від 26 жовтня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий:
Судді: