Номер провадження: 22-ц/813/5704/21
Номер справи місцевого суду: 500/7008/15-ц
Головуючий у першій інстанції Пащенко Т. П.
Доповідач Гірняк Л. А.
19.03.2021 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Одеського апеляційного суду в складі:
Головуючого - Гірняк Л.А.
Суддів - Сегеди С.М., Комлевої О.С.
За участю секретаря - Ющак А.Ю.,
розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеса апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04 листопада 2019 року за позовом Комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» до ОСОБА_1
-про стягнення заборгованості ,
та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго»
-про встановлення факту, стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
Короткий зміст позовної заяви
В жовтні 2015 року Комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з центрального опалення в розмірі 1863,27 грн та судові витрати.
В лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся суду з зустрічним позовом до КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» про встановлення факту його не проживання за адресою: АДРЕСА_1 в проміжок часу з 01.02.2014 року по 01.11.2015 рік, стягнення матеріальної шкоди у розмірі 3266,97 грн. та моральної шкоди у розмірі 60 000 грн., а також судового збору у розмірі 1536,80 грн.
Зазначає, що при подані позовної заяви КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» до суду про стягнення з нього заборгованості з централізованого опалення не пересвідчилося чи мешкає він за вказаною адресою, чи мешкав він там в період часу з 01.02.2014 року по 01.11.2015 року, чи зареєстрований він за вказаною адресою, та чи користується послугами опалення у зв'язку із чим грошові кошти у сумі 3266,97 грн. в порядку виконання рішення суду відраховані з його заробітної плати на підставі виконавчого листа перебуваючого на виконанні в Ізмаїльському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.
Протиправними діями відповідача, він зазнав матеріальної шкоди на цю суму- 3266,97 грн.
Будучи державним службовцем, який постійно додержується законів України, пережив душевні страждання, коли дізнався про позов про стягнення з нього заборгованості за послуги,що похитнуло його авторитет у керівництва. Постійні переживання за дану справу призвели до погіршення його фізичного стану та зору. У зв'язку з чим позивач звернувся до медичного закладу, де пройшов обстеження. Моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 60 000 грн.
У відзиві на зустрічну позовну заяву КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» просять відмовити в повному обсязі посилаючись на його безпідставність.( а.с.153-154).
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Заочним рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 травня 2016 року стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за опалення- 3266,97 грн, що складає: 1862,27 грн за послуги з центрального опалення та 65,70 грн за обслуговування внутрішньо будинкових мереж опалення і судові витрати: судовий збір - 1 218 , 00 грн і витрати на публікацію в пресі оголошення про виклик-120 грн. Ухвалою від 28 грудня 2017 року зазначене рішення - скасовано та ухвалою від 26 червня 2018 року закрито провадження по справі з підстав відмови від позову. ( а.с.28,53,69).
Постановою апеляційного суду Одеської області від 13.11.2018 року ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26 червня 2018 року скасовано, справу направлено до того ж суду на новий розгляд.( а.с.109-110).
Ухвалою Ізмаїльського районного суду Одеської області від 03 квітня 2019 року закрито провадження ц цивільній справі в частині позову КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» про стягнення заборгованості( а.с.149).
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04 листопада 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго про встановлення факту, стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовлено.
Відмовляючи в позовних вимогах в частині встановлення факту не проживання відповідача за адресою: кімната № НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 в проміжок часу з 01.02.2014 року по 01.11.2015 рік, районний суд виходив з того, що КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» не є належним відповідачем по справі, тобто позов пред'явлено не до тих осіб, клопотання про заміну неналежного відповідача на належного позивачем не заявлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди, районний суд виходив з їх безпідставності.
16.12.2019 року ОСОБА_1 подав заяву про поворот виконання рішення суду, котра судовм першої інстанції не розглянута( а.с.203-205).
Короткий зміст апеляційної скарги
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду в частині стягнення моральної шкоди та в цій частині прийняти нове рішення про задоволення вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права
Зазначає, що суд прийшов помилкового висновку, що пред'явлення позову не можу бути підставою для відшкодування моральної шкоди. Посилається на те, що 19 травня 2016 року, заочним рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області стягнуто з нього заборгованість за опалення- 3266,97 грн, що складає: 1862,27 грн за послуги з центрального опаленя та 65,70 грн за обслуговування внутрішньо будинкових мереж опалення і судові витрати: судовий збір - 1 218 , 00 грн і витрати на публікацію в пресі оголошення про виклик-120 грн., яке 28 грудня 2017 року тим же судом - скасовано та ухвалою від 03 квітня 2019 року закрито з підстав ст.255 ЦПК України.
Посилається на протиправність дій КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» пов'язані з розглядом справи за їх позовом з 2015 по 2017 рік за відсутності доказів відповідно до ст.76 ЦПК України щодо заборгованості за теплопостачання, що спричинило йому матеріальну шкоду, погіршення фізичного стану.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Розгляд справи за відсутності сторін
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у її якнайшвидшому розгляді, усвідомленість учасників справи про розгляд справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, наявності у справі достатніх матеріалів для її розгляду по суті, колегія суддів ухвалила відмовити у задоволенні клопотання представників відповідача про відкладення розгляду справи справу розглянути за відсутності її учасників.
В силу частини 2 ст.372 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за їх відсутністю.
Сторони клопотання про проведення судового засідання за допомогою відеоконференцзв'язку не подавали. Оскільки явка до апеляційного суду не є обов'язковою, перешкоди для розгляду справи відсутні (ст. 8, ч. 2 ст. 372 ЦПК України).
Згідно з ч. 5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення-19.03.2021 року
Фактичні обставини справи та оцінка апеляційного суду
Судова колегія заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги дійшла наступного.
Заочним рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 травня 2016 року стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за опалення- 3266,97 грн, що складає: 1862,27 грн за послуги з центрального опалення та 65,70 грн за обслуговування внутрішньо будинкових мереж опалення і судові витрати: судовий збір - 1 218 , 00 грн і витрати на публікацію в пресі оголошення про виклик-120 грн. Ухвалою від 28 грудня 2017 року зазначене рішення - скасовано та ухвалою від 26 червня 2018 року закрито провадження по справі з підстав відмови від позову. ( а.с.28,53,69).
29.06.2016 року виконавчий лист виданий Ізмаїльським міськрайонним судом одеської області та на підставі ст.39 п.9 Закону України «Про виконавче провадження»-повернуто в зв'язку з виконанням( а.с.34).
Постановою апеляційного суду Одеської області від 13.11.2018 року ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26 червня 2018 року скасовано, справу направлено до того ж суду на новий розгляд.( а.с.109-110).
Ухвалою Ізмаїльського районного суду Одеської області від 03 квітня 2019 року закрито провадження ц цивільній справі в частині позову КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» про стягнення заборгованості( а.с.149).
За загальним правилом підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ч. 1 ст1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов:
- наявність моральної шкоди;
-протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди;
-наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою;
-вина особи, яка завдала моральної шкоди.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (зі змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Сам по собі факт порушення права, за відсутності доведеної наявності вищезазначених втрат немайнового характеру, не є підставою для відшкодування моральної шкоди, а її наявність відповідно до загальних засад змагальності цивільного процесу підлягає доведенню особою, яка порушує питання про її відшкодування.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди , оскільки стороною позивача не доведено обставини, на які він посилається у позовній заяві щодо відшкодування майнової шкоди.
Аргументи заявника про те, що відповідач подав до суду безпідставний позов про стягнення заборгованості за теплопостачання та внаслідок заочного судового рішення з нього безпідставно стягнуто 3266,97 грн не засвідчує протиправність дій позивача, так як в силу ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Виконання скасованого заочного рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 травня 2016 року не свідчить про те, що з вини позивача стягнуто 3 266,97 грн та відноситься до питання повороту виконання рішення суду у відповідності до ч.5 ст. 444 ЦПК України
Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права та дійшов правомірного висновку про недоведеність спричинення відповідачеві моральної шкоди діями позивача.
Враховуючи наведені обставини та вимоги ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.
Керуючись ст. 367,368,374,375, 381,382,384,389,390 ЦПК України, судова колегія,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04 листопада 2019 року, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків передбачених частиною 3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий суддя - Л.А. Гірняк
Судді С.М.Сегеда
-
О.С.Комлева