Номер провадження: 11-кп/813/567/21
Номер справи місцевого суду: 519/1160/20
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
16.03.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
обвинуваченого - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою прокурора Комінтернівської місцевої прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу Южного міського суду Одеської області від 24.11.2020 року у кримінальному провадженні №12020165200000019 від 27.08.2020 року, -
встановив:
оскаржуваним рішенням районного суду від 24.11.2020 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020165200000019 від 27.08.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні ними кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.296 КК України повернутий прокурору для усунення недоліків, у зв'язку з невідповідністю вимогам КПК України.
Обґрунтовуючи прийняте рішення, суд послався на те, що обвинувальний акт всупереч ст.291 КПК України підписаний прокурором, а не дізнавачем.
Не погодившись з ухвалою районного суду, прокурор Комінтернівської місцевої прокуратури ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу, в якій вказує на незаконність ухвали, просить її скасувати, а обвинувальний акт направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Прокурор посилається на те, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, а зазначені в ухвалі мотиви районного суду, з яких суд повернув обвинувальний акт, не є підставами для повернення обвинувального акта прокурору.
Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити; обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора; дослідивши матеріали кримінального провадження та провівши судові дебати; апеляційний суд приходить висновку про таке.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України (далі - КПК), суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як зазначено у п.3 ч.1 ст.409 КПК, однією з підстав скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції - є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до ч.1 ст.412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Під час апеляційного перегляду ухвали районного суду були встановлені істотні порушення вимог КПК, які тягнуть за собою скасування ухвали суду та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Згідно вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до положень ст.1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
У відповідності до положень ст. 2 КПК України, одним із завдань кримінального провадження - є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.
Відповідно до ст.ст. 8, 9 КПК кримінальне провадження здійснюється з додержанням засад законності та верховенства права, згідно з якими людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями і визначають зміст та спрямованість діяльності держави.
Законність, як загальна засада кримінального провадження, полягає в забезпеченні єдиного порядку кримінального провадження в усіх кримінальних провадженнях, неухильному дотриманні процесуальної форми та передбаченої процедури, однаковості застосування закону і поширюється на всі стадії та інститути кримінального процесу, всіх його суб'єктів, усі дії і процесуальні рішення.
Обов'язковою умовою прийняття законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення є неухильне дотримання вимог кримінального процесуального законодавства в процесі судового розгляду.
Законодавець передбачив у кримінальному процесуальному законі відповідні правові інститути, зокрема: оскарження прийнятих рішень, їх скасування та зміну, що, у свою чергу, є гарантіями дотримання засади законності, оскільки дають змогу своєчасно виправити допущені порушення норм процесуального і матеріального права.
Порушення, які перешкоджають суду повно та всебічно з'ясувати обставини кримінального провадження і постановити судове рішення, яке відповідає вимогам, встановленим КПК, визнаються істотними та тягнуть за собою його зміну або скасування.
Щодо висновків районного суду про невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України, апеляційним судом встановлено таке.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України - обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.
Вимоги до змісту обвинувального акта та додатків до нього викладені в ст.291 КПК України. Окрім іншого, відповідно до п.3 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити: анкетні відомості кожного потерпілого, у тому числі і місце проживання.
Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Із наведених положень кримінального процесуального закону слідує, що на стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції повернення обвинувального акта прокурору допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим цих вимог.
Мотивуючи прийняте рішення про повернення обвинувального акта прокурору, районний суд послався на його невідповідність вимогам ст.291 КПК України, зазначивши при цьому на те, що обвинувальний акт підписаний та затверджений прокурором, хоча згідно реєстру матеріалів кримінального провадження, проведення досудового розслідування доручалося інспектору СД Южненського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 .
Апеляційний суд вважає, що ухвала районного суду про повернення обвинувального акта прокурору з підстав викладених в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали, незаконна та необґрунтована, а тому ухвала підлягає скасуванню з огляду на таке.
Як вбачається зі змісту обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, він фактично відповідає вимогам ст.291 КПК України та містить всі необхідні відомості, передбачені зазначеною нормою закону. В обвинувальному акті зазначені час, місце, мотиви та спосіб вчинення злочину обвинуваченим ОСОБА_8 , дані про особу обвинуваченого та потерпілого, а також інші необхідні відомості, визначені ст.291 КПК України.
Що стосується доводів районного суду про недотримання порядку складання та підписання обвинувального акта, зокрема посилання суду на те, що обвинувальний акт не складений та не підписаний дізнавачем, то ці доводи апеляційний суд визнає безпідставними, з огляду на таке.
У відповідності до положень п.13 ч.2 ст.36 Закону України «Про прокуратуру» прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, окрім іншого уповноважений затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта, а також самостійно складати обвинувальний акт.
Частиною 1 статті 291 КПК визначено, що обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.
За таких обставин твердження районного суду про невідповідність обвинувального акта вимогам ст.291 КПК України, із посиланням на те, що він підписаний та затверджений прокурором, а не дізнавачем є безпідставними та такими що не ґрунтуються на законі.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду про повернення обвинувального акта прокурору підлягає скасуванню, а обвинувальний акт підлягає поверненню до суду першої інстанції для виконання вимог ст.314 КПК України.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора Комінтернівської місцевої прокуратури ОСОБА_9 - задовольнити.
Ухвалу Южного міського суду Одеської області від 24.11.2020 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020165200000019 від 27.08.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.296 КК України повернутий прокурору для усунення недоліків- скасувати, та призначити новий розгляд обвинувального акта в тому ж суді, в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4