Номер провадження: 22-ц/813/4140/21
Номер справи місцевого суду: 513/457/17
Головуючий у першій інстанції Бучацька А. І.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
19.03.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого - Сєвєрової Є.С.,
суддів: Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.,
перевіривши, в порядку вирішення питання про відкриття апеляційного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Саратського районного суду Одеської області від 12 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики, встановив:
В травні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики.
Заочним рішенням Саратського районного суду Одеської області від 12 березня 2018 року позов задоволено частково.
Не погодившись з зазначеним заочним рішенням суду, ОСОБА_1 подала до суду апеляційну скаргу, яка ухвалою Одеського апеляційного суду від 11.01.2021 залишена без руху, оскільки, при подачі апеляційної скарги скаржником пропущено строк на подачу апеляційної скарги та не сплачено судовий збір.
Заява про поновлення строку до апеляційної скарги додана.
В обґрунтування заяви про поновлення строку апелянт посилалась на те, що не мала можливості своєчасно скористатися свої процесуальним правом на апеляційне оскарження, оскільки є юридично необізнаною в таких питаннях та не змогла зорієнтуватися в строках подання апеляційної скарги.
Зазначені доводи судом визнані неповажними, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 14.03.2019 вже зверталась до суду з апеляційною скаргою, яка ухвалою Одеського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року була залишена без руху у зв'язку з тим, що в порушення п.3 ч.4 ст. 356 ЦПК України апелянтом не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У зв'язку з невиконанням апелянтом вимоги ухвали Одеського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року, ухвалою Одеського апеляційного суду від 30 січня 2020 року апеляційну скаргу повернуто апелянту.
Більш ніж через шість місяців апелянтом знову подано до суду апеляційну скаргу, однак з пропуском строку звернення, при цьому, до апеляційної скарги додана заява про поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, яка датована ще 10.03.2020. Тобто, станом на 10.03.2020 апелянту було достеменно відомо про те, що нею пропущено строк, однак, подавши повторно апеляційну скаргу в листопаді 2020 року, апелянтом знову не приєднано до матеріалів справи оригінал квитанції про сплату судового збору та не зазначено належних підстав пропуску строку.
Отже, подання апеляційної скарги має місце після ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, зазначена апеляційна скарга подана знову з тими ж самими недоліками, на які вказав апеляційний суд в ухвалі від 01.04.2019.
Як передбачено ч.2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної зави у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Апеляційна скарга надійшла до суду 12 листопада 2020 року та більше чотирьох місяців апелянт не цікавиться її рухом.
Поштове відправлення, надіслане на адресу апелянта повернулось до суду без вручення з позначкою «відмова адресата від отримання» (а.с.190).
Відповідно до ч. 9 ст. 130 ЦПК України, у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.
Таким чином, слід вважати, що поштове відправлення отримане ОСОБА_1 11.02.2021.
Станом на 19.03.2021 апелянт недоліки, зазначені в ухвалі суду, не усунув.
Таким чином, відповідно до ст. 357 ЦПК України, ОСОБА_1 слід відмовити у відкритті апеляційного провадження на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 травня 2020 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 357, 358 ЦПК України,
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на заочне рішення Саратського районного суду Одеської області від 12 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її підписання.
Головуючий Є.С.Сєвєрова
Судді: Л.М.Вадовська
Г.Я.Колесніков