Номер провадження: 11-сс/813/462/21
Номер справи місцевого суду: 947/536/21 1-кс/947/2668/21
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
17.03.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретарки судового засідання: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6 ,
підозрюваного: ОСОБА_7 ,
захисника: ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 02.03.2021 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Одеської області, громадянина України, українця, з середньо спеціальною освітою, неодруженого, працюючого водієм ФОП « ОСОБА_9 », зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимого,
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021160000000004 від 04.01.2021 року
установив
Зміст оскарженого судового рішення та обставини, встановлені судом першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 02.03.2021 року задоволено клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 тапродовжено ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 02.05.2021 року без визначення розміру застави.
Рішення слідчого судді мотивоване тим, що ризики, які існували на момент застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати, а саме ризики у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала.
Не погоджуючись із прийнятим слідчим суддею рішенням, захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, у якій вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою та такою, яка підлягає скасуванню з таких підстав:
-жоден заявлений слідчим та прокурором ризик, на які вони посилаються у своєму клопотанні не підтверджені, а судом в оскаржуваному рішенні не проведено аналізу усіх ризиків, визначених ч.1 ст. 177 КПК України;
-на даний час підозрюваний ОСОБА_7 повністю визнав свою вину, щиро розкаюється, матеріальна шкода частково відшкодована та потерпіла звернулася з заявою про обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, має міцні соціальні зв'язки, має на утриманні матір похилого віку, яка потребує сторонньої допомоги, позитивно характеризується, хворіє хронічною хворобою;
-слідчим суддею безпідставно не визначено розмір застави.
За наслідками розгляду апеляційної скарги захисник просить скасувати оскаржувану ухвалу, постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Позиції учасників судового розгляду стосовно поданої апеляційної скарги.
Заслухавши: доповідь судді-доповідача; доводи підозрюваного та його захисника, які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити; виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Згідно частини 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ч.1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно п.2 ч.1 ст.372 КПК України в мотивувальній частині ухвали зазначається: суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається; встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3, 4 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частина 5 статті 199 КПК України передбачає, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, суд при постановленні ухвали в повній мірі дотримався та врахував зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону.
Із матеріалів провадження вбачається, що 05.01.2021 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України (а.п. 30-32), санкція якої передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, що відповідно до ст.12 КК України, відноситься до тяжких злочинів.
06.01.2021 року Київським районним судом м. Одеси щодо підозрюваного ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на два місяці, до 05.03.2021 року (а.п.43-48).
При розгляді зазначеного кримінального провадження, відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до ст.5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п.с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Не погоджуючись із доводами захисника про те, що стороною обвинувачення не було доведено наявності ризиків, які були б підставою для продовження застосування найбільш суворого запобіжного заходу, колегія суддів наголошує на таких обставинах.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 06.01.2021 року відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 05.03.2021 року та при вирішенні питання міри запобіжного заходу, слідчим суддею було встановлено існування ризиків, передбачених п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Як вбачається з обґрунтованих висновків, викладених в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали, слідчий суддя встановив, що наведені стороною обвинувачення обставини даного кримінального провадження виправдовують продовження існування означених ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, з огляду на обставини можливого вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_7 , покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винним у його вчиненні, беручи до уваги наслідки, які були спричиненні в результаті вчинення такого кримінального правопорушення, у вигляді, зокрема, смерті людини, слідчий суддя обґрунтовано вважав, що продовжує існувати ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, у вигляді переховування від органів досудового розслідування та суду.
Також, враховуючи, що підозрюваному ОСОБА_7 інкримінується вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, що свідчить про наявність в діях останнього умислу, зокрема, свідомого порушення останнім правил безпеки дорожнього руху, що в результаті призвело до дорожньо-транспортної пригоди та загибелі людини, слідчий суддя обґрунтовано вважав, що продовжує існувати ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, у вигляді можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_7 іншого кримінального правопорушення.
Апеляційний суд враховує те, що згідно матеріалів клопотання, у кримінальному провадженні призначено низку експертиз, які на даний час виконуються, що свідчить про обґрунтованість неможливості закінчити досудове розслідування у строк, передбачений п.4 ч.3 ст.219 КПК України.
Таким чином, викладене свідчить про наявність обставин, передбачених ч.3 ст.199 КПК України, що в свою чергу свідчить про наявність правових підстав для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 .
Апеляційний суд відхиляє посилання сторони захисту на те, що потерпіла звернулася з заявою, у якій зазначала, що підозрюваний вибачився та визнав свою вину та просила про обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, оскільки, по-перше, дана заява не містить підпису потерпілої, та, по-друге, згідно наданому у судовому засіданні апеляційного суду витягу з ЄРДР, 15.03.2021 року за заявою потерпілої ОСОБА_11 було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021160000000402 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.135 КК України за фактом залишення у небезпеці потерпілого від ДТП, у вчиненні якого повідомлено про підозру ОСОБА_7 , що свідчить про наявність претензій до підозрюваного з боку потерпілої та викликає сумнів у зверненні потерпілої з заявою про примирення з підозрюваним.
Також апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо повністю визнання підозрюваним своєї вини, оскільки в судовому засіданні апеляційного суду підозрюваний заявив, що визнає свою вину частково.
Крім того, апеляційний суд враховує поведінку підозрюваного ОСОБА_7 після скоєння злочину, який зник з місця події, залишивши потерпілого у небезпеці, та в подальшому був затриманий працівниками поліції.
Апеляційний суд відхиляє доводи сторони захисту стосовно того, що слідчим суддею не враховано міцність соціальних зв'язків підозрюваного те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується, має на утриманні матір похилого віку, яка потребує допомоги, оскільки, враховуючи обставини вчинення інкримінованих підозрюваному злочинів, з урахуванням наявних ризиків, зазначене недостатньо для зміни обвинуваченим запобіжного заходу.
Також апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги стосовно того, що підозрюваний хворіє хронічною хворобою, оскільки з доданих стороною захисту медичних висновків не вбачається неможливість перебування підозрюваного в умовах слідчого ізолятору та отримання в цих умовах необхідного лікування.
Крім того, апеляційний суд відхиляє посилання захисника на те, що слідчим суддею безпідставно не визначено розмір застави, оскільки обґрунтовуючи не застосування застави, як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя посилався на те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що призвело до загибелі людини, а тому на підставі п.2 ч.4 ст.183 КПК України правомірно вважав недоцільним визначати останньому розмір застави.
Апеляційний суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Таким чином, аналізуючи всі викладені вище обставини у їх сукупності, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість можливого призначеного покарання, наявність обґрунтованої підозри та ризиків можливого переховування від органів досудового розслідування та суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, на переконання апеляційного суду, прокурором доведено те, що обрання підозрюваному ОСОБА_7 іншого більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти доведеним ризикам, а слідчий суддя вірно оцінив та відобразив ці факти в своїй ухвалі.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
За таких обставин, оскільки слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному ОСОБА_7 строку тримання під вартою підлягає задоволенню, так як є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого залишилися з огляду на серйозний характер загрози для суспільного порядку протиправних діянь, їх тяжкості з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, та може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді без змін.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 02.03.2021 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021160000000004 від 04.01.2021 року - залишити без змін
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали буде проголошено 19.03.2021 року о 09.00 годині в залі судових засідань №10 Одеського апеляційного суду.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4