Номер провадження: 11-кп/813/1042/21
Номер справи місцевого суду: 522/10944/16-к
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
12.03.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
представника потерпілого ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Київського районного суду м. Одеси від 29.12.2020, яким ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, визнано невинуватими,
встановив:
Зазначеним вироком суду першої інстанції ОСОБА_9 ОСОБА_8 та ОСОБА_7 визнано невинуватими у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку з недоведеністю, що в діянні обвинувачених є склад вказаних кримінальних правопорушень.
Запобіжні заходи, обрані у відношенні обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у вигляді особистого зобов'язання - скасовані.
Скасовано арешти, накладені ухвалами слідчих суддів під час досудового розслідування.
Цивільний позов, заявлений представником ПАТ «ЮСБ БАНК» та Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «ЮСБ БАНК», про стягнення з ОСОБА_9 та ОСОБА_8 матеріальну шкоду у розмірі 91 622 678,49 гривень; цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_12 , про стягнення з ОСОБА_9 матеріальної шкоди у розмірі 1 517 184 гривень та моральної шкоди у розмірі 30 000 гривень; цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_12 , про стягнення з ОСОБА_7 матеріальної шкоди у розмірі 1 517 184 гривень та моральної шкоди у розмірі 30 000 гривень - залишено без розгляду відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України.
Вирішено долю речових доказів.
29.01.2021 прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 до канцелярії суду першої інстанції була подана апеляційна скарга на зазначений вирок суду від 29.12.2020, в якій остання просить скасувати вирок суду першої інстанції з підстав неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Окрім того, 02.02.2021 прокурором ОСОБА_6 до суду першої інстанції подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Київського районного суду м. Одеси від 29.12.2020.
Мотивуючи свої доводи щодо поважності пропуску строку на подачу апеляційної скарги адвокат прокурор зазначила, що подати апеляційну скаргу на зазначений вирок у крайній строк її подання, а саме 28.01.2021 вона не змогла з огляду на присутність 28.01.2021 о 14 год. 20 хв. в апеляційному суді під час розгляду скарги прокурора у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_14 за ч. 3 ст. 286 КК України та після закінчення судового засідання вона планувала повернутись до свого робочого місця за апеляційною скаргою і в подальшому подати її в Київському районному суді. Однак, у зв'язку з негодою 28.01.2021 був порушений рух громадського транспорту, що позбавило прокурора можливості протягом часу роботи канцелярії Київського районного суду м. Одеси своєчасно подати апеляційну скаргу.
Посилаючись на поважність причин пропуску строку на подання апеляційної скарги на вирок суду першої інстанції від 29.01.2021 прокурор ОСОБА_6 просить поновити їй строк на апеляційне оскарження зазначеного вироку.
Натомість від захисників обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 надійшли заперечення на клопотання прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції від 29.12.2020, в яких останні посилались на відсутність поважності пропуску прокурором строку, з огляду на тридцятиденний строк такого оскарження та можливості прокурора, перебуваючи 28.01.2021 у суді апеляційної інстанції вчасно подати апеляційну скаргу до Київського районного суду м. Одеси, оскільки вони знаходяться на незначній віддаленості один від іншого, або подати таку апеляційну скаргу засобами електронного зв'язку.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 просила задовольнити клопотання та поновити пропущений строк апеляційного оскарження.
Представник потерпілого ОСОБА_13 підтримав клопотання прокурора та просив поновити останній строк на апеляційне оскарження вироку суду від 29.12.2000.
Натомість, обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та їх захисник ОСОБА_10 та ОСОБА_11 просили відмовити прокурору ОСОБА_6 в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку від 29.12.2020 з урахуванням мотивів, зазначених в запереченнях захисників.
Заслухавши доповідача, думки учасників судового розгляду, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновку про таке.
Частина 1 статті 117 КПК України передбачає, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Частина перша ст. 24 КПК України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Окрім того, ст. 395 КПК України передбачено, що апеляційна скарга на вирок суду, подається через суд, який ухвалив судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд також застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10.2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Окрім того, відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 16 грудня 2020 року у справі №137/785/17, під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави.
Як вбачається із матеріалів провадження в судовому засіданні 29.12.2020 на оголошенні вироку суду першої інстанції були присутні учасники судового розгляду, в тому числі прокурор ОСОБА_6 та копію оскаржуваного вироку остання отримала того ж дня, підтвердженням чого є власноручний підпис прокурора на останньому аркуші вироку від 29.12.2020 (т. 21 а.п. 92).
Однак, незважаючи на те, що строк на апеляційне оскарження вироку суду закінчувався 28 січня 2021 року, прокурор подала апеляційну скаргу 29 січня 2021 року, тобто поза строком на апеляційне оскарження. При цьому, датою вихідного документу, зазначеного на апеляційній скарзі є також 29.01.2021 (т. 21 а.п. 214).
Окрім того, клопотання про поновлення строку разом з апеляційною скаргою прокурором подане не було, а подане лише на четвертий день після подання апеляційної скарги.
Водночас, прокурор клопотання про поновлення пропущеного строку, мотивувала тим, що 28.01.2021 о 14 год. 20 хв., тобто в останній день строку на подання апеляційної скарги, вона була присутня в апеляційному суді під час розгляду скарги прокурора у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_14 за ч. 3 ст. 286 КК України та після закінчення судового засідання планувала повернутись до свого робочого місця за апеляційною скаргою і в подальшому подати її до Київського районного суду. Однак, у зв'язку з негодою, 28.01.2021 був порушений рух громадського транспорту, що позбавило прокурора можливості протягом часу роботи канцелярії Київського районного суду м. Одеси своєчасно подати апеляційну скаргу.
Проте, колегія суддів зазначені доводи прокурора не може прийняти до уваги як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження вироку від 29.12.2020, оскільки строк подання апеляційної скарги на вирок суду становить 30 днів з моменту його оголошення, прокурор отримала копію зазначеного вироку в день його оголошення, тобто не була обмежена часовими проміжками часу, а мала можливість на подання апеляційної скарги саме 30 днів.
Доводи клопотання прокурора ОСОБА_6 щодо перебування 28.01.2021 о 14 год. 20 хв. в суді апеляційної інстанції, де вона приймала участь у розгляді кримінального провадження як процесуальний керівник, не заважали останній, знаючи про перебування в Одеському апеляційному суді, що знаходиться на незначній віддаленості від суду першої інстанції, подати таку апеляційну скаргу до початку, або після розгляду провадження судом апеляційної інстанції.
Обставин, які б вказували на необхідність повернення на робоче місце з метою отримання апеляційної скарги та подання її до Київського районного суду м. Одеси, прокурором не зазначені.
Доводи щодо ускладнених погодних умов 28.01.2021, які завадили прокурору ОСОБА_6 повернутися вчасно до місцевого суду з метою подання апеляційної скарги, колегія суддів також оцінює критично, оскільки доказів про ускладнені погодні умови, клопотання не містить, тим паче сама прокурор зазначила, що цього ж дня вона була присутні у судовому засіданні апеляційного суду, розташованого на незначній віддаленості від Київського райсуду м. Одеси.
Більш того, відповідно до наказу ДСА України від 01.06.2020 №247 «Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет», прокурор не була позбавлена можливості 28.01.2021 у разі неможливості дістатись до місцевого суду з метою подання апеляційної скарги (у зв'язку з погодними умовами, на які вона посилається у клопотання), через власний кваліфікований електронний підпис/електронний цифровий підпис, подати апеляційну скаргу на електронну адресу Одеського апеляційного суду.
Інших об'єктивних обставин, які б зазначались прокурором у своєму клопотання, що завадили їх подати вчасно, протягом встановленого 30-денного строку апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції від 29.12.2020, клопотання не містить.
Судом апеляційної інстанції, з огляду на доводи клопотання прокурора встановлено, що об'єктивно непереборних обставин, які би унеможливлювали подачу апеляційної скарги у строк, встановлений КПК України, виявлено не було, а доводи про наявність таких підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені у клопотанні, є безпідставними.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, прокурор ОСОБА_6 не скористалась передбаченими для неї нормами КПК України правами та обов'язками, зокрема, не реалізувала вчасно своє право на оскарження судового рішення в порядку, встановленому цим Кодексом.
Інших доказів, які б могли бути підставою для поновлення пропущеного з поважних причин строку, матеріали провадження не містять.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження, а суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Отже, враховуючи викладені обставини у всій сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання прокурора ОСОБА_6 про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження вироку Київського районного суду м. Одеси від 29.012.2020 задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга разом із додатками - підлягає поверненню останній.
Керуючись статтями 117, 370, 376, 395, 399, 419, 426, 532 КПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
У задоволенні клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Київського районного суду м. Одеси від 29.12.2020, відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України - відмовити.
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 разом із усіма доданими матеріаламиповернути особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4