Номер провадження: 11-сс/813/437/21
Номер справи місцевого суду: 522/2360/21 1-кс/522/1379/21
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
11.03.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси 11.02.2021 року, якою повернуто скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні №42019162010000039, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.06.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 343, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 376 КК України, -
встановив:
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси 11.02.2021 року, повернуто скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні №42019162010000039, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.06.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 343, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 376 КК України.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що на підставі п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, скаржником пропущено строк для звернення зі скаргою, при цьому будь-яких належних та обґрунтованих доказів для поновлення такого строку до суду надано не було.
Не погоджуючись із прийнятим слідчим суддею рішенням ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає ухвалу суду незаконною та необґрунтованою.
Апелянт зазначає, що слідчим суддею не надано оцінки доказам, які підтверджують поважність пропуску строку, а позбавлення його можливості бути присутнім під час розгляду справи, не надало йому можливості довести перед слідчим суддею обґрунтованість поважності пропуску строку.
Просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити його скаргу на бездіяльність слідчого, а також скасувати постанову слідчого про відмову у задоволенні його клопотання від 08.10.2020 року.
Одночасно в апеляційній скарзі ОСОБА_5 ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки до суду він не викликався, участі не приймав, а копію оскаржуваної ухвали отримав 26.02.2021 року.
Учасники провадження, будучи повідомленими про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, однак до початку судового розгляду від ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд скарги без його участі.
Прокурор також будучи повідомленим про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини не явки апеляційний суд не повідомив, а тому у відповідності до положень ч.4 ст. 107, ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд проведено без участі сторін та без технічних засобів фіксації.
Заслухавши суддю-доповідача; перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги; апеляційний суд приходить до висновку про таке.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня їх проголошення.
Оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена 11.02.2021 року без участі ОСОБА_5 , а отримана останнім за його твердженням 26.02.2021 року
При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, які спростовують доводи апелянта щодо дати отримання копії оскаржуваної ухвали, що з урахуванням положень ч. 3 ст. 395 КПК України, свідчить про дотримання апелянтом строку на апеляційне оскарження, а тому цей строк поновлення не потребує.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Положеннями ст. 2 КПК України визначають завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, одним із завдань є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з положеннями ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Як свідчить практика ЄСПЛ, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Відповідно до п. 18 ч.1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченим нормами КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Главою 26 КПК України регламентований порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.
Зокрема вичерпний перелік рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, встановлений ст.303 КПК України.
Статтею 304 КПК України визначений строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, а також визначений порядок дій слідчого судді при вирішенні питання щодо прийняття скарги заявника для розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, передбачений десятиденний строк оскарження рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, яка визначена ч. 1 ст. 303 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 304 КПК України визначено, що у разі оформлення рішення слідчого постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 304 КПК України передбачено, що скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарги на рішення дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, 09.02.2021 року, ОСОБА_5 звернувся зі скаргою до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси на бездіяльність слідчого у кримінальному провадження №42019162010000039 від 14.06.2019 року, зокрема щодо неналежного розгляду слідчим його клопотання та винесення постанови про відмову у задоволенні клопотання від 08.10.2020 року. Одночасно ОСОБА_5 просив слідчого суддю поновити строк на оскарження бездіяльності слідчого, мотивуючи його тим, що постанову слідчого він отримав 05.02.2021 року (а.с.1).
Разом з тим, слідчий суддя, не дотримався вимог ч.3 ст.306 КПК України, не викликав заявника, не з'ясував у нього обставини щодо наявності, або відсутності поважних причин пропуску строку на подання скарги, обмежився констатацією факту пропуску строку, зазначивши про те, що поштовий конверт датований 2019 роком, незважаючи на фактичну неможливість (з урахуванням якості фотокопії конверту) встановлення дати відправлення на адресу ОСОБА_5 копії постанови слідчого, не врахував, що в скарзі заявника зазначалося про оскарження постанови від 08.10.2020 року, що тягне за собою цілком логічний висновок, що слідчий не міг відправити на адресу заявника копію постанови від 08.10.2020 року в конверті за 2019 рік, що свідчить про помилковість висновку слідчого судді.
Таким чином, апеляційний суд констатує, що слідчий суддя, всупереч положенням п.18 ч.1 ст.3 КПК України, не здійснив належних заходів на захист прав та інтересів скаржника у даному кримінальному провадженні, формально підійшов до розгляду скарги, прийшов до помилкового висновку про відсутність підстав для поновлення строку на звернення зі скаргою, що у відповідності до положень ст.409 КПК України, тягне за собою скасування оскаржуваної ухвали.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Зважаючи на те, що скарга по суті слідчим суддею розглянута не була, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність повернення скарги для розгляду її слідчим суддею по суті.
Одночасно, апеляційний суд звертає увагу районного суду, що слідчому судді, при новому розгляді справи, слід врахувати положення ст. 304 КПК України, зокрема вирішити на стадії прийняття скарги до розгляду питання: предмету оскарження дії чи бездіяльності слідчого; чи є ОСОБА_5 належним суб'єктом звернення зі скаргою; чи підлягає оскарженню постанова слідчого прийнята за результатами розгляду клопотання ОСОБА_5 з урахуванням положень ст.ст. 220, 303 КПК України.
Доводи апеляційної скарги про необхідність постановлення апеляційним судом нової ухвали, щодо скасування постанови слідчого апеляційний суд не розглядає, з огляду на те, що воно не було предметом розгляду в районному суді по суті.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню, з призначенням нового розгляду скарги ОСОБА_5 в тому ж суді, іншим слідчим суддею.
Керуючись ст. ст. 303, 306, 309, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси 11.02.2021 року, якою повернуто скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні №42019162010000039 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.06.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 343, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 376 КК України,- скасувати.
Призначити новий розгляд скарги ОСОБА_5 в тому ж суді, іншим слідчим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4