Номер провадження: 11-кп/813/273/21
Номер справи місцевого суду: 504/1218/17
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
16.03.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючої - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_9 на вирок Комінтернівського районного суду Одеської області від 12.12.2019 у кримінальному провадженні №12017160330000280, внесеному до ЄРДР 20.02.2017, яким:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Вознесенськ, Миколаївської обл., громадянина України, українця, з середньою-технічною освітою, офіційно не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , судимого:
-23.11.2011 Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 1 (один) місяць з конфіскацією майна,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, та йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з конфіскацією всього майна, що перебуває у його власності, в дохід держави.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до набрання вироком законної сили залишено без змін.
Строк відбуття покарання обчислюється з моменту його фактичного затримання, а саме з 23.45 години 24.02.2017.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону України від 26.11.2015, в строк покарання ОСОБА_7 зараховано строк його попереднього ув'язнення з 23.45 години 24.02.2017 до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Вироком районного суду також вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат,-
встановив:
Зміст оскарженого судового рішення і встановлених судом першої інстанції обставин.
Вироком районного суду ОСОБА_7 визнано винуватим в тому, що 20.02.2017 о 09.20 годині, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння майном потерпілої ОСОБА_10 , який виник раніше, знаходячись в приміщенні будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_10 , використовуючи психічний вплив, позбавивши її волі шляхом зв'язування рук за спиною, за допомогою двох пластикових хомутів, заволодів грошима потерпілої ОСОБА_10 в сумі 3000 грн., мобільним телефоном марки «Нокіа» вартістю 200 грн., укомлектованим сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Лайфселл» з абонентським номером НОМЕР_1 , вартістю 25 грн., сумою на рахунку 5 грн., мобільним телефоном марки «Нокіа» вартістю 200 грн., укомплектованим сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_2 , вартістю 25 грн., з сумою на рахунку 72 грн., після чого з місця події зник, спричинивши потерпілій ОСОБА_10 матеріальний збиток на загальну суму 3528 грн.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка його подала.
Не погоджуючись з вироком районного суду обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_9 подали апеляційні скарги, в яких просять оскаржений вирок скасувати, та виправдати ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Позиції учасників судового провадження.
До початку судового розгляду апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 заявили усне клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 з під варти як особу, яка відбула покарання за вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 12.12.2019.
Доводи клопотання обґрунтовано тим, що обвинувачений ОСОБА_7 перебуває під вартою з 24.02.2017, вироком районного суду йому призначено покарання у виді 8 (восьми) років, до нього застосовано ч. 5 ст. 72 КК України (в ред. Закону України №838-VIII в редакції від 26.11.2015) та в строк відбуття покарання зараховано строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі, а тому він підлягає звільненню з під варти як особа, яка відбула покарання.
Заслухавши суддю-доповідача, виступ обвинуваченого та його захисника, які підтримали доводи клопотання, думку прокурора, який не заперечував проти задоволення клопотання; дослідивши доводи клопотання та матеріали кримінального провадження; апеляційний суд приходить до таких висновків.
Мотиви апеляційного суду.
Право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Статтею 29 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за встановленим рішенням суду, і лише з підстав, визначених законом.
Згідно зі ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити наступні дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати чи спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Частиною 2 статті 331 КПК України передбачено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 377 КПК України, якщо обвинувачений, що тримається під вартою, засуджений до арешту чи позбавлення волі, суд у виняткових випадках з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право змінити йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили на такий, що не пов'язаний з триманням під вартою, та звільнити такого обвинуваченого з-під варти.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 24.02.2017 ОСОБА_7 затримано за підозрою у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 27.02.2017 запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 обрано та в подальшому неодноразово продовжено у вигляді тримання під вартою. Вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 12.12.2019 ОСОБА_7 призначено покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що перебуває у його власності, в дохід держави. Попередньо обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишено без змін. Строк відбуття покарання обчислюється з моменту його фактичного затримання, а саме з 23.45 години 24.02.2017. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону України від 26.11.2015, в строк покарання ОСОБА_7 зараховано строк його попереднього ув'язнення з 23.45 години 24.02.2017 до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Враховуючи вищевикладене, в зв'язку з тим, що обвинуваченим та його захисником оскаржено вирок районного суду в апеляційному порядку, які обвинувачений підтримує, апеляційний розгляд триває, з урахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , всіх обставин справи і тривалості його перебування під вартою, апеляційний суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого та його захисника підлягає задоволенню, а обраний запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою зміні на особисте зобов'язання з покладенням обов'язків, відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 194, 331, 377, 404, 405, 419, 424, 532 КПК України, Одеський апеляційний суд,-
постановив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 - задовольнити.
Змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 на особисте зобов'язання.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 обов'язки, передбачені п. п. 1, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за кожним викликом;
- повідомляти суд про зміну місця свого проживання.
Обвинуваченого ОСОБА_7 звільнити з під варти в залі суду.
Копію ухвали направити начальнику ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4