Номер провадження: 33/813/308/21
Номер справи місцевого суду: 523/114/21
Головуючий у першій інстанції Мурманова І. М.
Доповідач Толкаченко О. О.
05.03.2021 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Толкаченко О.О., за участю: секретаря судового засідання Маслова Р.Ю., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Грицюка О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 27 січня 2021 року, -
зазначеною постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, тимчасово не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнутий судовий збір в сумі 454 грн.
Обставини справи та вимоги апеляційної скарги
Постановою суду першої інстанції встановлено, що 27 грудня 2020 року о 07 годині в м. Одесі по вул. Миколаївська дорога, 289 ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Hyundai H200», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, порушення координації рухів.
Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку відмовився, у присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5) Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погодившись із зазначеною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що суддя при винесенні постанови не звернув уваги на безпідставність та необґрунтованість складання поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення, який не містить у собі навіть реальних адрес місця проживання свідків.
Під час судового розгляду суд не повно дослідив фактичні обставини справи та не викликав до судового засідання свідків для допиту.
Також ОСОБА_1 вважав, що поліцейські зупинили його автомобіль без існування для цього реальних, передбачених законом підстав.
Крім того суд розглянув справу без участі ОСОБА_1 , чим порушив його права, передбачені ст.268 КУпАП.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника Грицюка О.О. та особу, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , які підтримали доводи апеляційної скарги, повторно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов до таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Частиною 7 ст.294 КпАП України передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду...., а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст.245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху, водій зобов'язаний за вимогою працівника правоохоронного органу пройти у встановленому законом порядку медичний огляд для встановлення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних або токсичних речовин.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи вказану справу додержався вимог статей 245 та 252 КУпАП та на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов до обґрунтованих висновків про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, застосувавши до нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №063445, з фабули якого убачається, що 27 грудня 2020 року о 07 годині в м. Одесі по вул. Миколаївська дорога, 289, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Hyundai H200», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5) Правил дорожнього руху
Вказаний протокол був власноруч підписаний ОСОБА_1 . При цьому, будь-яких зауважень або заперечень щодо обставин, викладених у протоколі ОСОБА_1 не навів, чим фактично погодився з тим, що він вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП при обставинах, викладених у протоколі.
Апеляційний суд зазначає, що вказаний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, а тому визнає його допустимим доказом.
Крім того винуватість ОСОБА_1 підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до яких вказані особи були свідками того, як 27 грудня 2020 року о 07 годині 10 хвилин громадянин ОСОБА_1 в їх присутності, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального газоаналізатора Drager Alcotest на місці та в спеціалізованому медичному закладі.
Апеляційний суд не вбачає підстав для визнання пояснень вказаних свідків неналежними чи недопустимими доказами. При цьому, захисник Грицюк О.О. та сам ОСОБА_1 не звертався до апеляційного суду з клопотанням про допит вказаних свідків під час апеляційного перегляду справи, а тому, зважаючи на такі основоположні принципи судочинства, як змагальність та диспозитивність, у апеляційного суду відсутні підстави для виклику вказаних свідків за власною ініціативою.
Крім того з метою перевірки доводів викладених в апеляційній скарзі та прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, апеляційним судом був досліджений відео-запис з нагрудного реєстратора інспектора патрульної поліції, який приймав участь в оформленні розглядаємого правопорушення. На вказаному відео- запису зафіксований факт відмови водія ОСОБА_1 в присутності двох свідків, від проходження огляду на стан сп'яніння, як за допомогою газоаналізатора «Drager» та в закладі охорони здоров'я.
ОСОБА_1 добровільно відмовився від проходження огляду без будь-якого тиску з боку поліцейських. При цьому він не заперечував того факту, що керував автомобілем та не намагався довести, що він тверезий.
Крім того досліджений в судовому засіданні відео-запис повністю спростовує доводи апеляційної скарги про те, що суд розглянувши справу без участі ОСОБА_1 , істотно порушив його процесуальні права, передбачені ст.268 КУпАП.
Так, під час складання адміністративних матеріалів працівники поліції детально роз'яснили ОСОБА_1 зміст протоколу та повідомили йому про те, що розгляд справи відбудеться в приміщенні Суворовського районного суду м. Одеси 27 січня 2021 року о 10:00 годині.
В графі протоколу «Особа, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи» міститься особистий підпис ОСОБА_1 , а отже він був достеменно обізнаний про дату, час та місце розгляду його справи в суді першої інстанції.
Разом з тим ОСОБА_1 не з'явившись в судове засідання суду першої інстанції без поважних причин, свідомо позбавив себе можливості реалізувати свої процесуальні права, передбачені ст.268 КУпАП та надати пояснення щодо фактичних обставин справи.
До апеляційної скарги ОСОБА_1 були додані висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 27 грудня 2020 року, проведений в КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» та результат лабораторних досліджень №1000033449479 лабораторії «Смартлаб»
Згідно вказаного висновку та лабораторного дослідження в організмі ОСОБА_1 ознак сп'яніння та слідів алкоголю виявлено не було.
Апеляційний суд визнає вказані висновки недопустимими доказами та ставить під сумнів достовірність їх результатів, оскільки медичний огляд ОСОБА_1 пройшов за власної ініціативи, і він був проведений без присутності поліцейських.
Пунктом 7 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за №1103, обов'язок направлення водія для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я покладається на поліцейського.
Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Апеляційний суд зазначає, що водій ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності на за фактом керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а за фактом відмови від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, який вже сам по собі утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За таких обставин апеляційний суд зазначає, що надані стороною захисту висновки лабораторних досліджень на встановлення факту вживання алкогольних напоїв не мають жодного доказового значення у даній справі, оскільки не стосується предмету доказування.
Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст.33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст.33 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а постанова судді районного суду, в свою чергу, є законною та обґрунтованою, у зв'язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни.
Відповідно до п.1) ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Керуючись статтями 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 27 січня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.О. Толкаченко