Номер провадження: 23-з/813/20/21
Номер справи місцевого суду: 946/1127/21
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Котелевський Р. І.
18.03.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання голови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Присакар О.Я. про направлення до іншого суду матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, -
встановив:
Як убачається з матеріалів наданих апеляційному суду, 16.02.2021 року до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП.
16.03.2021 року голова Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Присакар О.Я. звернувся до Одеського апеляційного суду з поданням про направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП до іншого суду, оскільки у суді неможливо утворити склад суду.
З подання голови районного суду убачається, що судді Присакар О.Я., Адамов А.С., Смокіна Г.І., Жигулін С.М., Яковенко І.І., Швець В.М., Баннікова Н.В., Бурнусус О.О., Пащенко Т.П., заявили самовідвід від розгляду даної справи, оскільки особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 являється працівником апарату міськрайонного суду, а саме помічником судді. За таких підстав, утворити склад суду для розгляду вказаної справи про адміністративне правопорушення в Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області неможливо.
Перевіривши матеріали справи про адміністративні правопорушення суд приходить до висновку про таке.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ч.1 ст.8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Вимогами положень ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено протягом трьох місяців з дня його вчинення.
Згідно з вимогами ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ч.1 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 фактично проживає та правопорушення вчинене на території Ізмаїльського району Одеської області.
Частиною 3 статті 257 КУпАП регламентовано, що у разі вчинення адміністративного правопорушення, службовою особою, яка працює в апараті суду, протокол разом з іншими матеріалами надсилаються до суду вищої інстанції для визначення підсудності.
Діючими нормами КУпАП не визначено порядку передачі справи про адміністративне правопорушення на розгляд до іншого суду.
Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У ч. 1 ст. 55 Конституції України закріплено одну з найважливіших гарантій здійснення конституційних та інших прав і свобод людини і громадянина, а саме право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
При цьому положення наведеної статті відповідають зобов'язанням України, які виникли, зокрема, у зв'язку з ратифікацією Україною Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що згідно зі ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Крім того, в п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3 та інших щодо офіційного тлумачення ст.ст. 55, 64 і 124 Конституції України (справа за зверненням жителів м. Жовті Води) зазначено, що відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі ст. 64 Конституції України не може бути обмежене.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року, імперативно встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Таким чином, з метою забезпечення виконання положень ст.1 КУпАП та ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року, при вирішенні питання про направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення для розгляду до іншого суду з метою швидкого розгляду справи та запобігання спливу строків притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права та, при вирішенні питання про зміну територіальної підсудності, керуватися ст.34 КПК України.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншому суду, якщо після задоволення відводів чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду.
З урахуванням встановлених апеляційним судом обставин, з метою економії процесуальних засобів й виходячи з пріоритету права особи на справедливий суд та своєчасний розгляд справи компетентним судом, суд, враховуючи положення ч.3 ст.257 КУпАП, вважає за необхідне направити справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 до найбільш територіально наближеного до його місця проживання районного суду.
Керуючись ст.ст. 257, 294 КУпАП, суд, -
постановив:
Подання голови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Присакар О.Я. - задовольнити.
Справу про адміністративне правопорушення №946/1127/21 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - передати для розгляду до Кілійського районного суду Одеської області.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський