Номер провадження: 11-кп/813/943/21
Номер справи місцевого суду: 504/769/17
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
11.03.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуюча - суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисниці - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
перекладача - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисниці обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокатки ОСОБА_7 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 15.01.2021 у кримінальному провадженні №12016160330002018, внесеному до ЄРДР 27.11.2016, якою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
встановив:
Зміст оскарженого судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 15.01.2021 відмовлено стороні захисту в задоволенні клопотання про зміну щодо обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Задоволено клопотання прокурора про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Продовжено щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, до 15.03.2021 включно, без визначення розміру застави.
Ухвала районного суду мотивована тим, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, судовий розгляд кримінального провадження триває, ризики, передбачені ст. 177 КПК України не змінилися та не зменшилися.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
На вказану ухвалу захисниця обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокатка ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати, ухвалити нову, якою обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що прокурором не доведено наявність у справі ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Також захисниця зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_8 має місце проживання на території м. Одеси за місцем мешкання його друзів.
Позиції учасників судового розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, виступ обвинуваченого та його захисниці, які підтримали доводи апеляційної скарги; вислухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши матеріали провадження та вимоги апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви апеляційного суду.
Частина 1 статті 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Рішенням Конституційного суду України від 13 червня 2019 року визнано неконституційним закріплене статтею 392 КПК України обмеження права учасників кримінального провадження окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, та визнано, що ухвали, які постановлені судом першої інстанції на стадії судового розгляду, до ухвалення судового рішення по суті, підлягають перегляду в апеляційному порядку.
За змістом ст. 331 КПК України до спливу двомісячного строку з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, районний суд виконав вимоги ст. ст. 199, 331 КПК України, та прийняв обґрунтоване рішення про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 .
Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Мотивуючи неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, апеляційний суд погоджується з висновком районного суду, що раніше доведені ризики не зменшились та не перестали існувати.
Апеляційний суд вважає, що особа обвинуваченого, тяжкість кримінального правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_8 стороною обвинувачення, а саме - вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим, існування ризиків можливого переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, перешкоджання розгляду кримінального провадження, виправдовують необхідність продовження строку дії найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та дають апеляційному суду можливість дійти висновку про обґрунтованість рішення районного суду щодо наявності у справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, а отже, при оцінці ризику переховування від правосуддя, поряд з іншими обставинами, може братися до уваги і загроза відносно суворого покарання, як це відображено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пунцельт проти Чехії» від 25.04.2000.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» від 04.05.2006, Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання.
Крім цього апеляційний суд приходить до висновку, що про наявність ризику переховування від суду, свідчить той факт, що ОСОБА_8 є громадянином іншої держави, офіційної реєстрації та постійного місця проживання на території України не має, офіційно не працевлаштований, не одружений, а тому не має міцних соціальних зв'язків та будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення та покарання, яке загрожує в разі визнання його винуватим, може здійснити спроби переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Апеляційному суду стороною захисту не надано доказів щодо наявності в обвинуваченого ОСОБА_8 міцних соціальних зв'язків.
Доводи сторони захисту про те, що обвинувачений має місце проживання на території м. Одеси, а саме у своїх друзів, не знайшли свого підтвердження в апеляційному суді.
Крім цього апеляційний суд звертає увагу, що обвинувачений ОСОБА_8 оголошений в міжнародний розшук, наявний запит щодо його екстрадиції, в зв'язку з чим погоджується з висновком районного суду про продовження існування ризику переховування від суду.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_8 офіційно не працює, що свідчить про відсутність у нього офіційних джерел для існування, оголошений в міжнародний розшук, наявний запит щодо його екстрадиції.
Ризик перешкоджання розгляду кримінального провадження підтверджується тим, що у даному кримінальному провадженні триває судовий розгляд, обвинувачений не допитаний, докази, на яких може ґрунтуватися або якими може спростовуватися обвинувачення, судом не досліджувалися.
Апеляційний суд вважає, що при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, районний суд обґрунтовано врахував, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує останньому в разі визнання його винуватим, дані про особу обвинуваченого, та існуючі ризики, які не зменшилися.
З урахуванням вищевикладених обставин, апеляційний суд погоджується з висновком районного суду про відсутність обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 та наявність підстав для необхідності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України, оскільки запобігти наявним у справі ризикам іншим чином є неможливим.
Інших доводів щодо існування обставин, які могли би бути підставою для скасування оскарженого судового рішення апеляційному суду не надано.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу районного суду - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422-1, 532 КПК України, Одеський апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу захисниці обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокатки ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 15.01.2021 у кримінальному провадженні №12016160330002018, внесеному до ЄРДР 27.11.2016, якою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4