Номер провадження: 11-сс/813/417/21
Номер справи місцевого суду: 505/167/21 1-кс/505/229/21
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
11 березня 2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючий суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Котовської місцевої прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області, від 23 лютого 2021 року, якою було відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 про надання дозволу на затримання підозрюваної ОСОБА_9 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12020160230000329, внесеному до ЄРДР 31 грудня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України,-
встановив:
Зміст оскарженого судового рішення.
Ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області, від 23 лютого 2021 року, відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 про надання дозволу на затримання підозрюваної ОСОБА_9 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12020160230000329, внесеному до ЄРДР 31 грудня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України.
Рішення слідчого судді мотивоване тим, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, матеріали клопотання не відповідають вимогам ст.ст.177, 188-190 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
На вказану ухвалу прокурор Котовської місцевої прокуратури ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що оскаржена ухвала є незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
У зв'язку з викладеним прокурор просить скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого СВ№1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 та надати дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_9 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12020160230000329, внесеному до ЄРДР 31 грудня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України.
Позиції учасників судового розгляду.
У судовому засіданні апеляційного суду прокурор ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на задоволенні клопотання слідчого відділення №1 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 про надання дозволу на затримання підозрюваної ОСОБА_9 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12020160230000329, внесеному до ЄРДР 31 грудня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд не погоджується з таким висновком слідчого судді, оскільки він не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.
Вирішуючи питання по суті апеляційних вимог прокурора, апеляційний суд виходить з таких обставин.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно вимог пункту (с) ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства», обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише через тяжкість злочину неприпустимо, обов'язковою умовою взяття особи під варту має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної поведінки обвинуваченого.
Відповідно до положення п. 8 ч. 2 ст. 131 КПК України до заходів забезпечення кримінального провадження належить затримання особи.
Частиною 5 ст. 131 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до положень ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому, судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про те, що прокурором не надано доказів, що підозрювана переховується від органів досудового розслідування чи суду, а також відсутність належного підтвердження про факт викликів ОСОБА_9 до слідчого, з огляду на таке.
Згідно з матеріалами провадження, 05.11.2016 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 укладено шлюб та ІНФОРМАЦІЯ_1 у даного подружжя народилася донька - ОСОБА_12 .
Відповідно до рішення Балтського районного суду Одеської області від 17.03.2020 року шлюб, зареєстрований 05.11.2016 року (актовий запис №190) Балтським районним відділом державної реєстрації акті цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеської області між ОСОБА_13 та ОСОБА_11 - розірвано та ОСОБА_12 почала проживати спільно із ОСОБА_11 та його матір'ю - ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак, 14.09.2020 року ОСОБА_14 звернулася до Балтського районного суду Одеської області із цивільним позовом про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання та на 30.12.2020 року призначено судове засідання під час якого, суд повинен оголосити рішення у даній справі, дізнавшись про це, у ОСОБА_9 в цей час на підґрунті особистих неприязних відносин до ОСОБА_14 та мотивів одноособового виховання малолітньої онуки ОСОБА_12 2017 року народження, достовірно знаючи про відсутність на те законних підстав, виникає умисел, направлений на таємну зміну від ОСОБА_14 місця проживання онуки, перешкоджанню спілкуванню та вихованню, шляхом подальшого викрадення малолітньої.
ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється в тому, що 30.12.2020 року, приблизно о 05.00 год., ОСОБА_9 , перебуваючи за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , враховуючи ранній час доби, під час якого вона не може бути викрита сторонніми особами, володіючи відповідними педагогічними навиками у спілкуванні з дітьми та спеціальними знаннями у галузі дитячої психології, та враховуючи малолітній вік ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в силу якого вона має недостатнє критичне мислення, залежність її виживання і розвитку від дорослого, свідомо використовуючи свій вплив та авторитет на потерпілу як бабуся, тобто залежність морального, економічного та фізичного характеру, відсутності сил та можливості протистояти насильству, уразливість психіки своєї малолітньої онуки ОСОБА_12 , з метою налагодження з нею особистих відносин та одноособового виховання, усвідомлюючи малолітній вік дитини, а також те, що вона не має права обмежувати волю іншої особи, скориставшись безпорадним станом малолітньої, яка, будучи введена нею в оману не могла належним чином оцінювати всі обставини та чинити опір, помістила останню до салону автомобіля «DАСІА - Sandero» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить їй на праві власності, та яким ОСОБА_9 безпосередньо керує, направилася з м. Балта Одеської області у невстановленому досудовому розслідуванні напрямку, місце знаходження якої не відоме, тим самим, обмеживши свободу пересування малолітньої ОСОБА_12 , здійснила її викрадення.
З огляду на вказані вище обставини апеляційний суд вважає, що слідчий дійшов до правильного висновку про можливу причетність ОСОБА_9 до інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, і підозра у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується наведеним у клопотанні слідчого доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження та послідовно викладені у клопотанні.
19 лютого 2021 року слідчим складено повідомлення про підозру ОСОБА_9
у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, яке у зв'язку з неможливістю безпосереднього вручення за відсутності підозрюваної за місцем реєстрації та фактичного проживання, було вручено під розписку дорослому члену сім'ї матері ОСОБА_9 - ОСОБА_15 , відповідно до вимог, передбачених ч.1 ст.42, ч.1, 2 ст.135, ч.1 ст.278 КПК України. (а.с.110-113).
Крім того, матері ОСОБА_9 - ОСОБА_15 було вручено повістку про виклик ОСОБА_9 в слідче відділення №1 Подільського РУП в м. Балта по вул. Поштова, 23, на 09 годину 23 лютого 2021 року, однак остання за цим викликом не з'явилась.(а.с.114).
Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_15 , яка являється матір'ю ОСОБА_9 , вона обізнана про факт викрадення дитини (правнучки ОСОБА_12 ) її донькою ОСОБА_9 і вважає, що батько дитини - ОСОБА_16 не здатен на такі вчинки, все придумала та реалізувала вивіз і одноособове піклування за дитиною сама ОСОБА_9 .. Також, свідок розповіла, що навідується до ОСОБА_9 за місцем її проживання в АДРЕСА_1 , але до теперішнього часу підозрювана додому не з'явилася та місце її знаходження , а також місце знаходження правнучки Софії їй невідоме.
Водночас, в матеріалах справи наявні рапорти співробітників Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області - оперуповноважених СКП Балтського ВП ОСОБА_17 і ОСОБА_18 з яких вбачається відсутність ОСОБА_9 в АДРЕСА_1 (за місцем колишньої реєстрації), а також відсутність даних про її проживання за адресою нової реєстрації - АДРЕСА_2 .
Оцінюючи фактичні обставини справи, та аналізуючи зміст протоколів допиту свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20 які пояснили, що під час спілкування з ОСОБА_9 , остання фактично висловила намір викрадення малолітньої ОСОБА_12 , апеляційний суд дійшов висновку про те, що є достатні підстави вважати, що ОСОБА_9 переховується від органу досудового розслідування та суду.
Відповідно до положень ч.1 ст.188 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З огляду на викладені обставини, апеляційний суд погоджується з доводами прокурора, що на момент звернення до суду з клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваної ОСОБА_9 для участі в розгляді клопотання про застосування щодо неї запобіжного заходу, доведена наявність підстав для затримання підозрюваної.
Зазначені обставини залишились поза увагою слідчого судді, що свідчить про невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставина кримінального провадження, і, відповідно до положень п.2) ч.1 ст. 409, п.2) ч.1 ст.411 КПК України, є підставою для скасування оскарженої ухвали слідчого судді.
Відповідно до положень п.2) ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про те, що існує необхідність у наданні дозволу на затримання підозрюваної з метою її приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а відтак апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про надання дозволу на затримання підозрюваної ОСОБА_9 .
Керуючись статями 177, 187-191, 376, 404, 405, 407, 409, 411, 418, 419, 532 КПК України, апеляційний суд ,-
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора Котовської місцевої прокуратури ОСОБА_7 задовольнити.
Скасувати ухвалу слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області, від 23 лютого 2021 року, якою було відмовлено у задоволенні клопотання слідчого відділення №1 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 про надання дозволу на затримання підозрюваної ОСОБА_9 , з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12020160230000329, внесеному до ЄРДР 31 грудня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України.
Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого відділення №1 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 про надання дозволу на затримання підозрюваної ОСОБА_9 .
Надати дозвіл на затримання ОСОБА_9 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, у кримінальному провадженні № 12020160230000329, внесеному до ЄРДР 31 грудня 2020 року, з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали становить шість місяців, тобто до 11.09.2021 року включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4