Справа № 461/11110/20 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.
Провадження № 33/811/224/21 Доповідач: Гончарук Л. Я.
17 березня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі: судді апеляційного суду Гончарук Л.Я., з участю представника Галицької митниці Держмитслужби Дунаса М.О., адвоката Завади Т.Р. розглянувши апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 02.02.2021 року,
встановив:
цією постановою відмовлено у притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 483 МК України за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 483 МК України закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил від 06 жовтня 2020 року № 1996/20900/20: тафтингове покриття для підлоги (штучна трава) вагою 15645,8 кг та запчастини вагою 11,2 кг - повернуто компанії «Interproject L.P.».
Відповідно до постанови, згідно протоколу про порушення митних правил №1996/20900/20, 29.09.2020 року в зону митного контролю пункту пропуску "Рава-Руська-Хребенне" митного поста "Рава-Руська" Галицької митниці Держмитслужби в'їхав транспортний засіб реєстраційний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 з товаром: «тафтингове покриття для підлоги (штучна трава) вагою 15645,8 кг., та запчастини вагою 11,2 кг», який прямував з Республіки Польща в Україну смугою руху «червоний коридор» в режимі імпорт.
Як підставу для переміщення товару, водієм фірми перевізника до митного контролю подано наступні документи:
-CARNET TIR YX82887526;
-міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №477677 від 24.09.2020 року;
-рахунок-фактура (Invoice) №1800014812 від 24.09.2020 року;
-пакувальний лист (Packing List) №1800014812 від 24.09.2020 року;
-Сертифікат про походження товарів EUR.1 № А3208571 від 23.09.2020 року.
Відповідно до поданих документів, відправником виступає компанія «DRC Products Corporation» (D-44268, Dortmund, Germany), продавцем компанія «Interproject L.P.»(2n Floor, College House, 17 King Edwards Road, London HA4 7AE, England), одержувачем ТОВ "БЕЛАН" (49106, м. Дніпро, бул. Слави, буд. 27А, кв. 49, код ЄДРПОУ 38755064). Вартість переміщуваного товару «Тафтингове покриття для підлоги (штучна трава) вагою 15645,8 кг.» заявлена у товаросупровідних документах становить 48959,64 Євро, що згідно курсу Національного банку України відповідає сумі 1617509 грн., а вартість товару «запчастини вагою 11,2 кг.» заявлена у товаросупровідних документах становить 700,65 Євро, що згідно курсу Національного банку України відповідає сумі 23147 грн. 79 коп.
Як підставу для переміщення зазначеного вище товару через митний кордон України керівником ТОВ "БЕЛАН" ОСОБА_1 подано попередню митну декларацію типу ЇМ ЕЕ №UA110000/2020/929953.
З метою перевірки зазначеної зовнішньоекономічної операції, на письмовий запит №7.4/20-01/14/24989 від 29.09.2020 Галицької митниці Держмитслужби до компанії «S.F.T. GONDRA Freres» (Service Douane Aerogare de fret 59817 LESQUIN Cedex) отримано відповідь (вх. митниці №34737/7.4-20 від 29.09.2020 року Галицька митниця Держмитслужби) якою надіслано копії товаросупровідних дoкyмeнтiв (CMR №477676 від 23.09.2020 року, рахунок-фактура (Invoice) №1800014812 від 24.09.2020 року, пакувальний лист (Воп de Livrasion) 15330/13763 від 23.09.200, митна декларація OpaHui'i (MRN № 20FRD5350063784746)) які були підставою для експорту товару з території Євросоюзу.
Відповідно до отриманих документів, відправником товару виступає компанія «FieldTurf Tarkett SAS» (91 rue de Chateaubriand, 62260 Auchel, France), отримувачем - «BELAN LTD» (49 office bul. Slavy 27, 49106 Dnepropetrovsk, Ukrainia), а вартість товару «Тафтингове покриття для підлоги (штучна трава) вагою 15645,8 кг.» становить 58006,53 Євро, що згідно курсу Національного банку України відповідає сумі 1916396 грн. 54 коп. Крім цього, у отриманій копії рахунку-фактури (Invoice) №1800014812 від 23.09.2020, платником зазначено українську компанію отримувача «BELAN LTD».
Таким чином, у ході перевірки встановлено, що керівником компанії ТОВ "БЕЛАН" ОСОБА_1 , як підставу для переміщення товару ««Тафтингове покриття для підлоги (штучна трава) вагою 15645,8 кг.» через митний кордон України подано попередню митну декларацію типу ЇМ ЕЕ №UA110000/2020/929953, підставою для оформлення якої були-документи що містять завідомо неправдиві відомості щодо відправника, продавця, ціни та вартості товару.
Від надання письмових пояснень керівник компанії ТОВ "БЕЛАН" ОСОБА_1 відмовилась.
Дії органом митниці кваліфіковані, як порушення митних правил, відповідальність за вчинення яких передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.
Постановою судді Галицького районного суду від 05.02.2021 р. внесено зміни до постанови Галицького районного суду м. Львова від 27.08.2019 року у справі № 461/11110/20.
Викладено абзац 57 мотивувальної частини в такій редакції: «Представник особи, що притягується до адміністративної відповідальності пояснив суду, що в даному випадку, митним органом призначення є Дніпропетровська митниця Держмитслужби, оскільки саме там повинно було здійснене митне оформлення вилученого товару»
Викладено абзац 77 мотивувальної частини в такій редакції: «Таким чином, провадження у справі підлягає закриттю, а товар, вилучений згідно з протоколом слід повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «БЕЛАН», оскільки в судовому засіданні встановлено, що ця компанія є покупцем, одержувачем товару та відповідно власником товару.»
Викладено абзац третій резолютивної частини в такій редакції: «Товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил від 06 жовтня 2020 року № 1996/20900/20: тафтингове покриття для підлоги (штучна трава) вагою 15645,8 кг та запчастини вагою 11,2 кг - повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «БЕЛАН».
Не погоджуючись з даною постановою Галицькою митницею Дермитслужби подано апеляційну скаргу, в якій стоїть вимога про скасування постанови Галицького районного суду м. Львова в адміністративній справі № 461/11110/20 (справа про порушення митних правил № 1996/20900/20) у відношенні громадянки ОСОБА_1 та винести нову постанову, якою визнати громадянку ОСОБА_1 винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, накласти на нього стягнення, у виді штрафу 1916396,54 грн. з конфіскацією предметів правопорушення. Стягнути з громадянки України ОСОБА_1 на користь митниці витрати, пов'язані із зберіганням на складі митниці вказаного товару 161 382,56 грн.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги вказано, що що у ході перевірки встановлено, що керівником компанії ТОВ "БЕЛАН" ОСОБА_1 , як підставу для переміщення товару «Тафтингове покриття для підлоги(штучна трава) вагою 15645,8 кг.» через митний кордон України подано попередню митну декларацію типу ІМ ЕЕ №UA110000/2020/929953, підставою для оформлення якої були документи, що містять завідомо неправдиві відомості щодо відправника, продавця, ціни та вартості товару.
Апелянт вважає, що Галицьким районним судом не взято до уваги інформацію отриману згідно п.8 ч.1 ст.336 МК України, відповідно до якої митним органом Республіки Польща було взято за основу для експорту товару «Тафтингове покриття для підлоги(штучна трава) вагою 15645,8 кг.» міжнародна товаротранспортна накладна CMR №477676 від 23.09.2020 року, рахунок-фактура (Invoice) №1800014812 від 24.09.2020 року, пакувальний лист(Воn de Livrasion) 15330/13763 від 23.09.2020, митна декларація Франції (MRN № 20FRD5350063784746)).
Заслухавши виступ представника митного органу, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення адвоката Завади Т.Р., який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши апеляційну скаргу, прихожу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Згідно положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Статтею 487 МК України, передбачено, що провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вищевказані вимоги закону судом першої інстанції було дотримано в повному обсязі.
При цьому, висновки судді, що викладаються у постанові, в силу вимог ст.283 КУпАП ґрунтуються на обставинах, встановлених при розгляді справи, та підтверджуються у своїй сукупності та взаємозв'язку незаперечними та достатніми доказами.
На митний орган, як на особу, уповноважену на складання протоколів про адміністративне правопорушення, покладено імперативний обов'язок щодо збирання доказів та доведення фактів й обставин, викладених в протоколі. Натомість суд обмежений доводами та доказами, наданими сторонами у справі, та приймає рішення на основі проведеного їх аналізу та оцінки.
З врахуванням вивчених матеріалів справи, перевірених доводів апеляційної скарги, вбачається, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи дотримано вказаних вимог закону, перевірено об'єктивність та повноту провадження у справі, а його висновок про відсутність вини ОСОБА_1 у порушенні ч.1 ст.483 МК України є вірним.
Згідно п.5 ч.1 ст.495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Диспозиція ч.1 ст. 483 Митного кодексу України передбачає відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що ТОВ «БЕЛАН» не володіє жодною інформацією щодо виявленими митними органамитоваросупровідних документів(СMR №477676 від 23.09.2020 року, рахунок-фактура (Invoice) №1800014812 від 24.09.2020 року, пакувальний лист (Воn de Livrasion) 15330/13763 від 23.09.200 митна декларація Франції (MRN № 20FRD5350063784746)) які були підставою для експорту товару з території Євросоюзу.
При цьому, відправником виступає компанія «DRC Products Corporation» (D-44268, Dortmund, Germany), продавцем компанія «Interproject L.P.»(2na Floor, College House, 17 King Edwards Road, London HA4 7AE, England).
Крім цього, товар придбаний на підставі Контракту № 01-08/08 від 08.08.2016 року, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 34-36).
ТОВ «БЕЛАН» не укладало та не підписувало жодних контрактів (угод, договорів) на поставку товару, що є предметом митного правопорушення із компанією «FieldTurf Tarkett SAS» (91 rue de Chateaubriand, 62260 Auchel, France).
Більше того, докази підробки, незаконності отримання товаросупровідних документів, поданих до митного контролю в Україні відсутні, адже вказані документи недійсними у встановленому законом порядку не визнавались.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів.
Відповідно до статті 5Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
З огляду на викладене, вимоги Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» поширюються на відносини, що виникли в даній справі про порушення митних правил, оскільки безпосередньо пов'язані зі створенням, відправлення, передавання, використання електронних документів.
Згідно статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Відповідно до статті 1 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» обов'язковий реквізит електронного документа - обов'язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.
Відтак, юридичну силу мають виключно ті електронні документи, які містять обов'язкові реквізити електронного документа у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Разом з цим, як вбачається з СMR №477676 від 23.09.2020 року (а.с. 39), рахунок-фактура (Invoice) №1800014812 від 24.09.2020 року (а.с. 44-47), пакувальний лист (Воn de Livrasion) 15330/13763 від 23.09.2020 року (а.с. 48-51) митна декларація Франції (MRN № 20FRD5350063784746) (а.с. 52-55) які на думку митного органу були підставою для експорту товару з території Євросоюзу, на таких відсутні обов'язкові реквізити електронного документа, зокрема електронний підпис, або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Угод між ТОВ «БЕЛАН» та компанією «FieldTurf Tarkett SAS» (91 rue de Chateaubriand, 62260 Auchel, France) з приводу імпортованого товаруне укладалося, а тому ОСОБА_1 невідоме походження документів, що надані такою компанією.
При цьому, відсутні підстави стверджувати, що електронна адреса « ІНФОРМАЦІЯ_1 » належить компанії «FieldTurf Tarkett SAS», а тому наявні обґрунтовані сумніви в достовірності листа компанії «FieldTurf Tarkett SAS» (91 rue de Chateaubriand, 62260 Auchel, France), згідно з яким було надано відповідні документи.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов вірних висновків про те, що працівниками Галицької митниці Держмитслужби при оформленні матеріалів про порушення митних правил не були дотримані вимоги закону про всебічне, повне та об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, оскільки наявні в матеріалах справи документи не мають жодної юридичної сили, так як не відповідають вимогам Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а працівниками митниці не була проведена належна перевірка відповідних інвойсів, а також не було отримано належних даних щодо вартості товару від компанії.
При цьому, надані Галицькою митницею Держмитслужби документи на підтвердження факту продажу транспортного засобу не можна вважати належними та допустимими, оскільки на таких відсутні обов'язкові реквізити електронного документа, зокрема електронний підпис, або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Судом першої інстанції підставно вказано, що долучені до матеріалів справи докази винуватості особи не можуть бути покладені в основу її обвинувачення, оскільки не відповідають вимогам Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Крім цього, судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що документи, які подавалися митному органу при митному оформленні товару, як підстави для переміщення товарів, не є підробленими, одержаними незаконним шляхом, або такими, що містять неправдиві відомості.
Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається скоєним умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Апеляційний суд погоджується, що в діях ОСОБА_1 не вбачається умисел чи необережність, що вказує на відсутність суб'єктивної сторони правопорушення і свідчить про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008р., доказування, зокрема, мас випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Згідно з протоколом про порушення митних правил №1996/20900/20, як підставу для переміщення зазначеного товару через митний кордон України керівником ТОВ "БЕЛАН" ОСОБА_1 подано попередню митну декларацію типу IM ЕЕ №UA110000/2020/929953.
Згідно класифікатора типів декларацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1011 від 20.09.2012 року, декларація із літерним кодом напрямку переміщення «ІМ» та літерним кодом типу декларації «ЕЕ» є попередньою митною декларацією з обсягом даних, необхідним для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення.
Відтак, митна декларацію IM ЕЕ №UA110000/2020/929953, на підставі якої відповідний товар в'їхав на митну територію України відноситься до попередньої митної декларації з обсягом даних, необхідним для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 259 МК України, попередня митна декларація (інший документ, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до статті 94 цього Кодексу) подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України. Попередня митна декларація подається декларантом або уповноваженою ним особою митному органу, в зоні діяльності якого товари, транспортні засоби комерційного призначення будуть пред'явлені для митного оформлення, з метою проведення аналізу ризиків та прискорення виконання митних формальностей.
Таким чином, на підставі попередньої декларації не нараховуються митні платежі, не оплачується мито, а така подається для пропуску через державний кордон України товарів та їх доставки до митного органу призначення для здійснення митного оформлення.
Відповідно до ч. 7 ст. 259 МК України, при поданні попередньої митної декларації відповідальність декларанта або уповноваженої ним особи за достовірність відомостей, наведених в цій декларації, настає з моменту: випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму без пред'явлення їх митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація; або випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму після пред'явлення їх митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація, але без проведення митного огляду цим митним органом; або надання декларанту або уповноваженій ним особі митним органом, яким оформлена така попередня митна декларація, інформації про проведення митного огляду пред'явлених товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Відповідно до п. 5.1. Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 651 від 30.05.2012 року, у разі прийняття митним органом рішення про випуск відповідно до заявленого митного режиму товарів, транспортних засобів комерційного призначення за такою попередньою митною декларацією декларанту повертаються також аркуш з позначенням "3/8" ЄАД, відповідні йому додаткові аркуші і доповнення з проставленими в них відбитками особистої номерної печатки.
Відповідно до ч. 6 ст. 256 МК України, при виявленні порушення митних правил митний орган здійснює випуск товарів до завершення розгляду справи про таке порушення за умови, що такі товари не підлягають конфіскації і не будуть потрібні надалі у процесі провадження у справі як докази; декларант сплачує всі митні платежі або забезпечує їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.
В матеріалах справи відсутні докази випуску товарів після пред'явлення їх митному органу, оскільки такі були тимчасово вилучені митницею на підставі статті 511 МК України, про що зроблено відповідний запис у Протоколі, а також відсутні докази надання декларанту або уповноваженій ним особі митним органом, яким оформлена така попередня митна декларація, інформації про проведення митного огляду пред'явлених товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Митне оформлення товару здійснюється в митному органі призначення, а декларант вправі змінювати відповідні відомості до звичайної митної декларації, оскільки на підставі попередньої митної декларації у особи не виникає обов'язку щодо сплати митних платежів.
Згідно ч. 7 ст. 259 МК України, декларант не може нести відповідальність за достовірність відомостей, наведених в попередній декларації, оскільки така відповідальність настає з моменту настання обставин, викладених в ч. 7 ст. 259 МК України обставин.
Відтак, в даному випадку в діях ОСОБА_1 відсутній склад порушення митних правил, оскільки відповідальність особи виключається в силу вимог ч. 7 ст. 259 МК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Відтак, оскільки митним органом не спростовано висновків суду першої інстанції, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишити без задоволення, постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 02 лютого 2021 року відносно ОСОБА_1 - без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Я. Гончарук