Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101
Іменем України
15.03.2010Справа №2-7/171.1-2010
За поданням Прокуратури Автономної Республіки Крим (95000, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 21)
Про перегляд за нововиявленими обставинами рішення ГС АР Крим від 05.11.2007 р. у справі №2-7/11940-2007
За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності Мардояна Фрунзе Амазасповича (95017, м. Сімферополь, вул. Желєзнодорожна, б. 16, кв. 48, ідентифікаційний номер 1975519591)
До відповідачів: 1) Виробничого об'єднання «Крим» (95011, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 4, ідентифікаційний код 20665753); 2) Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації (95000, м. Сімферополь, вул. Некрасова, 11)
Про визнання права власності та спонукання до виконання певних дій.
За зустрічним позовом Виробничого об'єднання «Крим» (95011, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 4, ідентифікаційний код 20665753)
До відповідачів: 1) Суб'єкта підприємницької діяльності Мардояна Фрунзе Амазасповича (95017, м. Сімферополь, вул. Желєзнодорожна, б. 16, кв. 48, ідентифікаційний номер 1975519591); 2) Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації (95000, м. Сімферополь, вул. Некрасова, 11)
Про визнання права власності та спонукання до виконання певних дій.
Суддя І. І. Дворний
представники:
Від СПД Мардоян Ф. А. - не з'явився
Від ВО «Крим» - Онищенко Т. О., предст., дов. від 15.10.2009 р.
Від Сімферопольського МБРТІ - не з'явився.
Від прокуратури - Яковлєв О. О., посв. №09242.
Суть справи: Рішенням ГС АР Крим від 05.11.2007 р. був задоволений первісний позов Суб'єкта підприємницької діяльності Мардояна Фрунзе Амазасповича та зустрічний позов Виробничого об'єднання «Крим» задовольнити. Судом визнано за Суб'єктом підприємницької діяльності Мардояном Фрунзе Амазасповичем право власності на частку у розмірі 90/100 нежитлових приміщень торговельного комплексу, розташованого у м. Сімферополь по об'їзній дорозі Харків - Ялта (Ялта - Євпаторія), район мікрорайону Біле по вулиці Ясна, 37-а; за Виробничим об'єднанням «Крим» - право власності на частку у розмірі 10/100 нежитлових приміщень торговельного комплексу, розташованого у м. Сімферополь по об'їзній дорозі Харків - Ялта (Ялта - Євпаторія), район мікрорайону Біле по вулиці Ясна, 37-а. Зобов'язано Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації здійснити державну реєстрацію права власності за позивачами.
18.12.2009 р. до ГС АР Крим від Прокуратури Автономної Республіки Крим надійшло подання про перегляд вищевказаного судового рішення за нововиявленими обставинами, яке ухвалою ГС АР Крим від 22.12.2009 р. було прийнято до розгляду.
Виробниче об'єднання «Крим» проти подання прокурора заперечувало з мотивів, викладених у відповідних запереченнях.
15.03.2010 р. до ГС АР Крим від Виробничого об'єднання «Крим» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізніший строк у зв'язку з поданням касаційної скарги на ухвалу ГС АР Крим від 22.12.2009 р. у справі №2-7/171.1-2010 про прийняття до розгляду подання Прокурора АР Крим про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Однак, суд не вбачає підстав для задоволення цього клопотання, оскільки відповідно 3.2 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» від 21.05.2002 р. N 04-5/563 (з наступними змінами та доповненнями) якщо згідно статті 109 ГПК справа разом з касаційною скаргою має бути надіслана до касаційної інстанції, а до місцевого або апеляційного господарського суду надходить заява про перегляд його рішення за нововиявленими обставинами, то у відповідності з вимогами статті 114 ГПК місцевий або апеляційний господарський суд здійснює перегляд судового рішення за нововиявлених обставин. Після такого перегляду справа надсилається до касаційної інстанції. Крім того, враховуючи, що ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.02.2010 р. було відмовлено в прийнятті апеляційної скарги на ухвалу ГС АР Крим від 22.12.2009 р. у справі №2-7/171.1-2010, подання заявником касаційної скарги на ту ж суму ухвалу розцінюється судом як намагання штучно затягнути судовий розгляд справи, що, зокрема, суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
У судовому засіданні представник Виробничого об'єднання «Крим» заявив клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи. Проте, суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки надання відповіді на запропоновані відповідачем питання не впливають на обставини справи та можуть бути з'ясовані іншими способами доказування.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, суд
В пункті 3.7 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» від 21.05.2002 р. N 04-5/563 (з наступними змінами та доповненнями) зазначено, що законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.
Таким чином, суд вважає за доцільне переглянути рішення ГС АР Крим від 05.11.2007 р. у справі №2-7/11940-2007 виключно в межах нововиявлених обставин.
Згідно з п. 1 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України №04-5/563 від 21.05.2002 р. «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Відповідно до пунктів 3.6-3.7 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України №04-5/563 від 21.05.2002 р. прийняття заяви (подання) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Як вже було вказано вище, рішенням ГС АР Крим від 05.11.2007 р. у справі №2-7/11940-2007, був задоволений первісний позов Суб'єкта підприємницької діяльності Мардояна Фрунзе Амазасповича та зустрічний позов Виробничого об'єднання «Крим» задовольнити. Судом визнано за Суб'єктом підприємницької діяльності Мардояном Фрунзе Амазасповичем право власності на частку у розмірі 90/100 нежитлових приміщень торговельного комплексу, розташованого у м. Сімферополь по об'їзній дорозі Харків - Ялта (Ялта - Євпаторія), район мікрорайону Біле по вулиці Ясна, 37-а; за Виробничим об'єднанням «Крим» - право власності на частку у розмірі 10/100 нежитлових приміщень торговельного комплексу, розташованого у м. Сімферополь по об'їзній дорозі Харків - Ялта (Ялта - Євпаторія), район мікрорайону Біле по вулиці Ясна, 37-а. Зобов'язано Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації здійснити державну реєстрацію права власності за позивачами.
При прийнятті вказаного рішення суд виходив з того, що 03.11.2005 р. між Виробничим об'єднанням "Крим" (Забудовник) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Мардояном Фрунзе Амазасповичем (Інвестор) був укладений договір про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомості - торговельного комплексу (Об'єкт), розташованого у м. Сімферополь по об'їзній дорозі Харків - Ялта, район мікрорайону Біле.
Пунктом 1.1 зазначеного договору було встановлено, що Забудовник приймає Інвестора до пайової участі у будівництві Об'єкта, під яким сторони договору розуміли зобов'язання Інвестора сплачувати грошові кошти, після виконання яких Інвестор отримував право вимагати від Забудовника забезпечення оформлення у власність Інвестора частки Об'єкта.
Відповідно до п. 1.2 договору про пайову участь у будівництві від 03.11.2005 р., Забудовник зобов'язався забезпечити будівництво Об'єкта у відповідності до вимог діючого законодавства та затвердженої проектної документації
Пунктом 1.5 цього ж договору сторони домовились про те, що після закінчення будівництва Об'єкта та введення його в експлуатацію Забудовник повинен протягом одного місяця після такого введення в експлуатацію забезпечити оформлення правовстановлюючих документів, підтверджуючих право власності Інвестора на Об'єкт.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди до зазначеного договору про пайову участь у будівництві, укладеної між тими ж сторонами 02.07.2007р., згаданий пункт 1.5 цього договору було викладено у новій редакції, згідно з якою було визначено, що після завершення будівництва Забудовник повинен здійснити реєстрацію прав власності сторін на Об'єкт у таких частках: Мардоян Ф.А. - 90%, Виробниче об'єднання "Крим" - 10%.
За рахунок вказаних коштів та на виконання умов договору Виробниче об'єднання "Крим" здійснило будівництво об'єкту нерухомого майна на кошти СПД Мардоян Ф.А. на земельній ділянці площею 1,0 га, якою Виробниче об'єднання "Крим" володіло на підставі договору оренди, укладеного ним 20.10.2006р. із Сімферопольською міською радою.
Висновком судової будівельно-технічної експертизи було встановлено, що нежитлові приміщення торговельного комплексу, розташованого за адресою м. Сімферополь, об'їзна дорога Ялта - Євпаторія в районі мікрорайону Біле, мають ІІ групу капітальності; досліджений об'єкт - нежитлові приміщення торговельного комплексу, розташованого за адресою м. Сімферополь, об'їзна дорога Ялта - Євпаторія, є матеріальним об'єктом, розташованим на земельній ділянці, переміщення якого є неможливим без його знецінення та зміни його призначення, і відповідно є об'єктом нерухомості; відсоток готовності об'єкта будівництва - торговельного комплексу, розташованого за адресою м. Сімферополь, об'їзна дорога Ялта - Євпаторія, складає 100%; при співвідношенні даних проекту з даними натурних обмірів та даними БТІ встановлено, що торговельний комплекс, розташований за адресою: м. Сімферополь, об'їзна дорога Ялта - Євпаторія, відповідає даним проекту, який виконано у відповідності до діючих норм, правил та стандартів.
Предметом дослідження у цій справі були правомірність позовних вимог щодо можливості визнання права власності на об'єкт завершеного капітального будівництва.
Натомість, у висновку судової будівельно-технічної експертизи не було зазначено про невведення спірного об'єкту до експлуатації, складання відповідного акта тощо, а тому при застосуванні ст. 331 Цивільного кодексу України щодо часу виникнення права власності на новостворену річ та аргументуванні доведеності факту створення об'єкту нерухомості, що відповідає будівельним нормам та правилам, суд не був обізнаний з цим.
Отже, відсутність у суду на час вирішення спору повних та достовірних відомостей щодо правового статусу спірного об'єкту нерухомості призвело до невірного застосування норм матеріального права у вигляді незастосування діючої на той час Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 р. N 1243, якою був затверджений Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Порядок визначає основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів незалежно від джерел фінансування їх будівництва, відповідно до якого прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягало у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів. Робоча комісія повинна була перевірити відповідність архітектурних і конструктивних рішень закінченого будівництвом об'єкта затвердженому проекту, санітарним, протипожежним, радіаційним та екологічним вимогам і нормам, а також вимогам з охорони праці, промислової безпеки, нормативам щодо технічного стану електричних, теплових та тепловикористовувальних установок і мереж та енергозбереження; виконаних будівельно-монтажних робіт вимогам нормативної документації; результатів проведених індивідуальних і комплексних випробувань устатковання нормативним показникам; виробничої документації нормативним вимогам, на підставі проведеної перевірки робоча комісія визначає готовність закінченого будівництвом об'єкта до пред'явлення державній приймальній комісії. Результати перевірки робочою комісією готовності закінченого будівництвом об'єкта до пред'явлення державній приймальній комісії оформляються актами, форми яких затверджуються Держбудом. Акти робочої комісії оформляються генеральним підрядником, підписуються головою та членами робочої комісії і передаються державній приймальній комісії.
Крім того, позивачем у своєму позові та у подальших поясненнях вказано про те, що укладений ним та Сімферопольською міською радою договір оренди земельної ділянки від 20.10.2006 передбачав будівництво на ній саме торгівельного комплексу (нежитлових приміщень). Натомість, пунктом 2.1 договору було передбачено надання земельної ділянки площею 1,0 га виробничому об'єднанню «Крим» для будівництва комплексу автосервісу, автосалону та виробничого цеху.
Також, виробниче об'єднання «Крим» отримало 04.12.2006 р. дозвіл лише на будівництво автосервісу, автосалону та виробничого цеху, а не для будівництва торгівельного комплексу, тобто має місце будівництво не зазначених у дозволі на виконання будівельних робіт споруд, що відповідно до ст. 29 Закону України «Про планування та забудову територій» та ч. 1 ст. 376 ЦК України вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.
Суд вважає, що наведені вище обставини є за своєю суттю нововиявленими, які спростовують факти, покладені судом в основу рішення ГС АР Крим від 05.11.2007 р. у справі №2-7/11940-2007.
Статтею 114 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами перегляду судового рішення приймається, зокрема, рішення - у разі зміни або скасування рішення.
З урахуванням цього, рішення ГС АР Крим від 05.11.2007 р. у справі №2-7/11940-2007 підлягає скасуванню з одночасним прийняттям нового рішення про відмову в позові.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85, ст. ст. 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Подання Прокуратури Автономної Республіки Крим про перегляд рішення ГС АР Крим від 05.11.2007 р. у справі №2-7/11940-2007 за нововиявленими обставинами задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2007 р. у справі №2-7/11940-2007 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
4. Відмовити в задоволенні первісного позову Суб'єкта підприємницької діяльності Мардояна Фрунзе Амазасповича та зустрічного позову Виробничого об'єднання «Крим».
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Дворний І.І.