Рішення від 18.01.2010 по справі 6038-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305

РІШЕННЯ

Іменем України

18.01.2010Справа №2-30/6038-2009

За позовом Державного підприємства «Кримські генеруючи системи», м. Сімферополь, вул. Монтажна, 1.

До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ в особі Кримської філії Центру телекомунікаційних послуг Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м. Сімферополь, вул. Р.Люксембург, 11.

Про визнання договору укладеним.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - Рачев Д.К., представник за дов. від 02.01.2009р. № 4, у справі.

Від відповідача - Заяц С.А., представник за дов. від 01.04.2009р., у справі.

Суть спору: Державне підприємство «Кримські генеруючи системи» звернулось до господарського суду з позовом до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ в особі Кримської філії Центру телекомунікаційних послуг Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» про визнання укладеним договору № 513и-26 від 27.08.2009 р. про надання у використання місця в телефонній каналізації відповідача з 14 вересня 2009 р. в редакції позивача по протоколу розбіжностей до договору. Визнати прийнятими п.п. 1.1., 2.1.7., 2.2.5., 2.2.6., 2.3.2., 2.3.3., 2.4.4., 2.4.5., 3.2., 4.3., 7.1., 8.1., 8.3.2., 8.4., 10.4., додаток № 1 та додаток № 3 до договору № 513и-26 від 27.08.2009 р. про надання у використання місця в телефонній каналізації відповідача в редакції позивача по протоколу розбіжностей по договору.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що представив відповідачу для підписання договір № 513и-26 від 27.08.2009р. «Про надання в використання місця в телефонній каналізації ВАТ «Укртелеком» та протокол розбіжностей, які відповідачем не підписані. 23.10.2009р. від КФ ВАТ «Укртелеком» надійшли два примірники нового договору «Про надання в використання місця в телефонній каналізації» №721и-26 від 21.10.2009р. з додатками, умови якого повністю збігаються з проектом попереднього, однак в договорі в редакції відповідача містяться певні розбіжності по вартості послуг по договору.

Таким чином, оскільки розбіжності за договором лишилися неврегульованими, позивач просить визнати договір укладеним в його редакції по протоколу розбіжностей до договору та визнати прийнятими пунктів договору.

Відповідач у відзиві від 07.12.2009р. №06/10-1400 проти позову заперечує з підстав, що запропонований позивачем договір суперечить вимогам чинного законодавства. Крім того, після затвердження ВАТ «Укртелеком» нової типової форми договору та направлення відповідного проекту договору позивачу, редакція якого відрізнявся від попереднього, ДП «Кримські генеруючи системи» не здійснив дії з підписання цього договору та залишив проект без узгодження. Таким чином, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, відповідач посилається на те, що не є монополістом по послугам, які передбачаються договором № 513и-26 від 27.08.2009р., а тому, відповідно до ч. 5 ст. 181 ГК України відповідач не давав своєї згоди на передачу до суду на вирішення спору з підстав укладення спірного договору.

В судовому засіданні, яке відбулося 21.12.2009р. оголошена перерва відповідно до ст. 77 ГПК України. Після перерви судове засідання продовжено 18.01.2010р. з участю представників сторін.

В судовому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про залучення в якості третьої особи Кримський відділ Державної інспекції зв'язку Національної комісії регулювання зв'язку України. Заявлене клопотання залишено судом без задоволення, оскільки позивачем воно не обґрунтовано, та не було доведено, що прийняте рішення може вплинути на права чи обов'язки Державної інспекції зв'язку щодо однієї з сторін і якої саме. Розгляд клопотання позивача зафіксований в протоколі судового засідання.

Судовий процес фіксувався технічними засобами.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 13.01.2010 р. строк розгляду справи продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» (Укртелеком) та Державним підприємством «Кримські генеруючи системи» (споживач) був укладений договір №281и-26/2/284 про надання в користування місця в телефонній каналізації ВАТ «Укртелеком» (а.с. 22-23).

В розділі 1 - предмет договору встановлено, що Укртелеком надає в користування споживачеві місце в телефонній каналізації. Траси прокладення та довжина телефонної каналізації в якій споживачу надається в користування місце, визначено в додатку №1 договору, відповідно до узгоджених схем організації зв'язку.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що плата за використання місця в телефонній каналізації вноситься споживачем щомісячно, не пізніше 20-го числа наступного місяця, відповідно рахунку Укртелекому, виставленого до 5-го числа наступного місяця, відповідно до узгоджених сторонами додатків до даного договору. При оплаті зазначених послуг нараховується податок на додану вартість за ставкою, діючою на момент оплати.

Строк дії договору встановлений в п. 8.1 з моменту підписання його сторонами протягом одного року з правом пролонгації.

Продовження дії договору оформлюється укладанням додаткової угоди до нього (п. 8.3 договору).

12 вересня 2008 року між ВАТ «Укртелеком» та ДП «Кримські генеруючи системи» до договору №281и-26 від 13.09.2007р. була укладена додаткова угода №1/351и-26-54 про пролонгацію дії та умов договору до 13.09.2009р. (а.с. 25). В подальшому, домовленості про продовження дії договору сторонами не досягнуто, а тому строк дії договору від 13 вересня 2007 року №281и-26/2/284 припинився 13.09.2009 р.

14.09.2009р. позивач отримав два екземпляра договору №513и-26 від 27.08.2009р. про надання в користування місця в телефонній каналізації ВАТ «Укртелеком» з додатками та додатковою угодою до нього (а.с. 16-17).

На підставі ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

У виконання вимог ст. 181 ГК України, ДП «Кримські генеруючи системи» 30.09.2009р. на адресу КФ ЦТП ВАТ «Укртелеком» скерувало підписаний договір №513и-26 від 27.08.2009р. та протокол розбіжностей до нього від 25.09.2009р. (а.с. 12-14), в якому пропонує доповнити договір певними пунктами та змінити деякі пункти договору. Позивач просив підписати їх та у встановлений законодавством строк повернути на його адресу.

23 жовтня 2009 року на адресу ДП «Кримські генеруючи системи» надійшло повідомлення КФ ЦТП ВАТ «Укртелеком» про те, що оскільки між сторонами не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору №513и-26 від 27.08.2009р. про надання в користування місця в телефонній каналізації ВАТ «Укртелеком», то цей договір є неукладеним на підставі п. 8 ст. 181 ГК України.

Позивач просить визнати договір № 513и-26 від 27.082009 р. укладеним в редакції позивача по протоколу розбіжностей та визнати прийнятими п.п. 1.1., 2.1.7., 2.2.5., 2.2.6., 2.3.2., 2.3.3., 2.4.4., 2.4.5., 3.2., 4.3., 7.1., 8.1., 8.3.2., 8.4., 10.4., додаток № 1 та додаток № 3 до договору № 513и-26 від 27.08.2009 р.

Дослідивши надані докази, суд вважає що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1ст. 634 ЦК України).

Отже, оскільки спірний договір є договором приєднання, у позивача немає права змінювати умови запропонованого договору, а може лише прийняти їх в запропонованому вигляді.

Відповідно до ч. 5 ст. 181 ГК України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Однак як пояснює представник Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», відповідач не давав згоди на передачу врегулювання договору до суду, а позивач не мав права на звернення до суду.

В судовому засіданні позивач посилається на те, що відповідач є монополістом на ринку телекомунікаційних послуг, що на його думку підтверджується листом Антимонопольного комітету України від 10.11.2005 р. № 02/1878, в якому зазначено, що ВАТ «Укртелеком» в особі Кримської філії включено до переліку суб'єктів природних монополій територіальних меж Автономної Республіки Крим на ринку «місцевий телефонний зв'язок» у територіальних межах Автономної Республіки Крим.

Однак суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 1 Закону України «Про телекомунікації» надає визначення основних термінів, зокрема, телекомунікації (електрозв'язок) - передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах; телекомунікаційна послуга (послуга) - продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій; телемережі - телекомунікаційні мережі загального користування, що призначаються для передавання програм радіо- та телебачення, а також інших телекомунікаційних і мультимедійних послуг і можуть інтегруватися з іншими телекомунікаційними мережами загального користування; технічні засоби телекомунікацій - обладнання, станційні та лінійні споруди, призначені для утворення телекомунікаційних мереж.

Однак при користуванні кабельною каналізацією не здійснюється передача, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень, як визначено Законом України «Про телекомунікації», а здійснюється звичайне користування іншими юридичними особами певним майном, а саме: каналами кабельної каналізації електрозв'язку, які належать на праві власності ВАТ «Укртелеком».

Дійсно, як вказано в листі Антимонопольного комітету України від 10.11.2005 р. № 02/1878 (а.с. 48) ВАТ «Укртелеком» в особі Кримської філії включено до Переліку суб'єктів природних монополій Автономної Республіки Крим на ринку «місцевий телефонний зв'язок» у територіальних межах Автономної Республіки Крим.

Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005р. №720 встановлено, що під місцевим телефонним зв'язком розуміється телефонний зв'язок між споживачами, розташованими в межах одного міста, району. Отже послуга з надання місця кабельної каналізації не підпадає під поняття «місцевий телефонний зв'язок».

Крім того, слід звернути увагу, що предметом договору, який вказаний в п. 1 договору №513и-26 від 27.08.2009р. є надання замовнику (ДП Кримські генеруючи системи») послуги доступу до місця в каналі кабельної каналізації для виконання замовником робіт з прокладення кабелю в каналі кабельної каналізації Укртелекому та у подальшому надання замовнику у використання місця в каналі кабельної каналізації у м. Сімферополі.

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства України, використання місця в каналі кабельної каналізації не є відносинами в сфері телекомунікацій, а є цивільними відносинами у сфері використання майна, спори до суду про врегулювання розбіжностей під час укладення договору можуть бути передані до суду лише в разі згоди на це другої сторони.

Отже, досліджуючи надані докази, суд дійшов висновку, що позов, заявлений ДП «Кримські генеруючи системи» безпідставний.

Що стосуються вимог позивача про визнання прийнятими певних пунктів договору, то в цій частині вимоги також не підлягають задоволенню, зокрема, з наступного.

Аналізуючи норми ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 1, 21 ГПК України можна зробити висновок, що завданням господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємства, тобто за результатом розгляду господарської справи, суд повинен поновити порушене чи оспорюване право і охоронювані законом інтереси позивача.

Однак обраний позивачем спосіб захисту не дає суду можливості поновити або захистити права, які на думку позивача порушені відповідачем, оскільки визнання прийнятими певних пунктів договору не захищає та не поновлює право позивача, а лише констатує такий факт.

З викладеного, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню як безпідставні, а тому в позові відмовляється в повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 18 січня 2010 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 25 січня 2010 року.

Керуючись ст. 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Ловягіна Ю.Ю.

Попередній документ
9565666
Наступний документ
9565668
Інформація про рішення:
№ рішення: 9565667
№ справи: 6038-2009
Дата рішення: 18.01.2010
Дата публікації: 18.10.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Інший