Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
Іменем України
26.01.2010Справа №2-9/4561-2009
За позовом Державного підприємства "Агропромислова фірма "Прибрежна", с. Медведєве , Чорноморський район
До відповідача Чорноморського районного споживчого товариства, смт. Чорноморське
Про стягнення 10 655,09 грн.
Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова
Представники:
Від позивача - Печенежький В.С., пред-к., дов. пост. №01-9/20 від 29.01.2009р., у справі.
Від відповідача - Сухов О.Ю., пред-к., дов. пост. від 01.01.2010р., у справі.
Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача 10 655,09 грн. заборгованості, у тому числі 8432,73 грн. основного боргу, 1633,14 грн. пені, 590,22 грн. штрафу.
Від позивача надійшли пояснення від 12.01.2010 р. до позивної заяві.
Відповідач проти позову заперечує по мотивам, викладеним у відзиву на позов вих. №265/12 від 12.10.2009р.
Відповідач проти позову часткове заперечує по мотивам, викладеним доповненні до відзиву на позов вих. №12/12 від 25.01.2010р., у частині стягнення 1633,14 грн. пені, 590,22 грн. штрафу заявляє про пропущення позивачем строку позовної давності.
Відповідач у додатковому відзиву на позов від 26.01.2010р. признає суму основного боргу у розміру 3975,92грн. за період з серпня 2006р. по жовтень 2007р. включно, у частині основного боргу, що утворилась за період з квітня 2005р. по січень 2006р. у стягненні просить відмовити у зв'язку з пропущенням позивачем строку позовної давності. У частині стягнення боргу за період з листопада 2007р. по березень 2008р. просить відмовити, оскільки у вказаній період поміщенням не користувався.
Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
01 квітня 2005 року між сторонами був укладений договір №60 оренди нежилого приміщення.
У відповідності п. 1 даного договору Відповідно до умов зазначеного договору ДП «Агрофірма «Прибрежна» (Орендодавець) передало Чорноморському РайПО (Орендар) в строкове платне користування приміщення магазину №45.
Пунктом 2 договору сторони передбачили, що орендна плата у розмірі 221,36 грн. з урахуванням ПДВ.
Згідно з вимогами пункту 13 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 4 жовтня 1995р. № 786 розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Пунктом 3. Договору передбачено, що орендна плата вноситься Орендарем до 20 числа.
Зазначений Договір був укладений терміном до 30 березня 2006 року.
Додатковою угодою №1 від 01.04.2006 року термін дії Договору був продовжений до 30 березня 2007 року.
Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Пунктом 14 Договору передбачено, що одностороннє розірвання Договору не допускається.
Таким чином, в зв'язку з тим, Орендар продовжував користуватися орендованим приміщенням і після закінчення терміну дії договору та заяви про припинення Договору Орендодавцю не направляв, Договір №60 оренди нежилого приміщення від 01.04.2005р. продовжував діяти.
Крім того, згідно до п.13 Договору Орендар повинен був сповістити Орендодавця не пізніше, ніж за два тижні про звільнення приміщення та здати його за актом. Ця умови Договору Орендарем також була порушена, про звільнення приміщення Орендодавець не був сповіщений Орендарем взагалі.
З матеріалів справи убачається, що за станом на листопад 2007р. Орендар звільнив орендовані приміщення.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Позивач просить стягнути з відповідача за період з квітня 2005р. по березень 2008р. заборгованість з орендної плати у сумі 8487,43 грн.
Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.
Відповідачем заявлене про пропущення позивачем строку позовної давності для стягнення боргу за період з квітня 2005р. по січень 2006р.
Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно 267 ч.4 Цивільного кодексу України закінчення позовної давності про застосування якої заявлене стороною в спорі, є підставою для відмови в позові.
При таких обставинах, позовні вимоги позивача у частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню у сумі 3975,92 грн., оскільки підтверджуються матеріалами справи.
Позовні вимоги позивача у частині стягнення основного боргу у сумі 5195,94 грн., не підлягають задоволенню, оскільки в цій частині позивачем був пропущений строк позовної давності, а також позивачем документально не підтверджене не користування відповідачем приміщення за період з листопаду 2007р.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1633,14 грн. пені, 590,22 грн. штрафу.
Однак, вимоги позивача в частині стягнення 1633,14 грн. пені та 590,22 грн. штрафу не підлягають задоволенню по наступних підставах.
Статтею 258 Цивільного кодексу України передбачено, що позивна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штраф, пеня).
Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняються через шість місяців з дня, коли зобов'язання повинне було бути виконане.
Відповідач зі стягненням 1633,14 грн. пені та 590,22 грн. штрафу не згоден, посилаючись на пропущення позивачем строку позовної давності.
Згідно штемпелю Господарського суду Автономної Республіки Крим на позивної заяві позивачем позивні матеріали були спрямовані до суду 25.08.2009р., таким чином, позивачем був пропущений строк позовної давності для стягнення 1633,14 грн. пені та 590,22 грн. штрафу
Згідно 267 ч.4 Цивільного кодексу України закінчення позовної давності про застосування якої заявлене стороною в спорі, є підставою для відмови в позові.
Ст.33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Витрати по оплаті держмита і за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України.
У судовому засіданні 26.01.2010р. зі згодою сторін були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України і підписано 27.01.2010 р.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Чорноморського районного споживчого товариства (96400, смт. Чорноморське, вул. Революції, 7, ЗКПО 01779346) на користь Державного підприємства "Агропромислова фірма "Прибрежна" (96447, Чорноморський район, с. Медведєве, вул. Нова,1, р/р 2600010572 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» МФО 324021 ЗКПО 00413015) 3975,92 грн. основного боргу, 38,68 грн. держмита і 85,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.
3. В іншій частині позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Петухова Н.С.