Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322
Іменем України
19.01.2010Справа №2-27/6191-2009
За позовом - Відкритого акціонерного товариства "Керченський металургійний комбінат", м. Керч, вул.. В. Белік, 12
До відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Консоль ЛТД", м. Сімферополь, вул.. Бородина, 16
Про стягнення 2 237,40 грн.
Суддя Н.В.Воронцова
При секретарі Мірошниченко Н.О
.
представники:
Від позивача - Нормберг, дор. у справі.
Від відповідача - не з'явився.
Сутність спору:
Позивач звернувся до Господарського суду з позовом до відповідача, та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 2 237,40 грн. - по платі послуг автокраном, також просить стягнути судові витрати.
Позивач заявою від 09.12.2009 р. уточнив реквізити сторін, також надав документи, витребувані судом.
Суд прийняв до уваги уточнення позивача.
Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином. Вимоги суду не виконав.
Суд дійшов висновку, що не явка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті і вона може бути розглянути за наявними у неї матеріалами, відповідно до ст.. 75 ГПК України.
Справа слуханням відкладалася в порядку ст.. 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
встановив:
Відповідно до ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до ст.. ст.. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідач по справі звертався до позивача з листами від 29.07.2008 р. і від 19.08.2008 р. з проханням виділити автокран вантажопідємністю 40 тон. строком на 1 день.
З урахуванням вказаного, позивач надав відповідачу автокран вантажопідємністю 40 тон., що підтверджується наявними в матеріалах справи талонами замовлення та шляховими листами ( а. с. 20 - 28 ).
Факт надання вказаних послуг підтверджується також актом виконаних робіт від 20.08.2008 р. на суму 1980 грн., що був підписаний представниками обох сторін. Також факт надання послуг підтверджується податковими накладними від 18.04.2008 р. №550/1 на суму 2193,60 грн. від 31.07.2008 р. №1082 на суму 257,40 грн. і від 20.08.2008 р. №1200/1 на суму 1980,00 грн. ( а. с. 30 -32 ).
Відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
За надані послуги позивачем відповідачу було надіслано рахунки - фактури №239 від 31.07.2008 р. на суму 2451,00 грн. і №254 від 20.08.2008 р. на суму 1980 грн.
Судом встановлено, що відповідач по справі взяті на себе забовязання щодо оплати наданих послуг виконав не належним чином, а саме: рахунок - фактура №239 від 31.07.2008 р. була частково сплачена у розмірі 2193,60 грн., а рахунок - фактура №254 від 20.08.2008 р. на суму 1980 грн. не була сплачена взагалі.
Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідно до ст.. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.
Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При таких обставинах справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
У відповідності до ст.. 49 ГПК України судові витрати покласти на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Консоль ЛТД", м. Сімферополь, вул.. Бородина, 16, ( р/р 26004500012303 в КРФ «Укрсоцбанк», МФО 324410, ЗКПО 20676633 ) на користь відкритого акціонерного товариства "Керченський металургійний комбінат", м. Керч, вул.. В. Белік, 12, ( р/р 26006259614081 в Головної Керченської філії КРУ «Приватбанк», МФО 384436, ЗКПО 00191493 ) заборгованість по основному боргу у розмірі 2237,40 грн., 102,00 грн. державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.