Миколаївський районний суд Львівської області
Справа № 2а-258/10
26 квітня 2010 року Миколаївський районний суд Львівської області у складі: головуючої судді Берези В.І.
при секретарі Волківській Н.Б. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області про нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області нарахувати та виплатити недоплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2007-2009 р.р. в сумі 5139 грн. 00 коп. та відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав за 2007 рік. Вимоги мотивує тим, що їй як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з першого січня 2006 року повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем всупереч вимог вказаного Закону така грошова допомога у 2008 р. виплачувалася не в повному обсязі.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, однак надіслала 12.02.2010 р. на адресу суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та розгляд справи просить проводити у її відсутності.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області Проців Г.М., не погоджується з доводами позивача викладеними в позовній заяві та з підстав зазначених у запереченні на адміністративний позов, просить в позові відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-VI установлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею першою цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивач ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови,якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Суд вважає, що позивачка отримуючи державну соціальну допомогу як дитині війни повинна була бачити, що оспорювана надбавка виплачується не у такому розмірі, про який просить у позовній заяві за цей період 2007-2008 р.р., а звернулась з позовом про виплати з 2007 року тільки у лютому 2010 року. Таке звернення значно перевищує річний строк звернення до адміністративного суду встановлений ч.2 ст.99 КАС України.
Відповідно до ч.5 ст.55,ч.1 ст.57,ч.1 ст.59,ч.1 ст.68 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і обов”язки. Кожен має право на правову допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Кожен зобов”язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів. Враховуючи те, що позивачка з метою захисту своїх прав та інтересів своєчасно не звернулась з позовом, незнання вимог закону не є причино для відновлення пропущеного строку, суд вважає доцільним взяти до уваги клопотання відповідача, наведене у письмовому запереченні щодо застосування пропущеного строку звернення до суду стосовно вимог за 2007 рік.
Позивач не надала доводів того, що вона зверталась до відповідача за призначенням допомоги у більшому розмірі, ніж той, який такій нараховували, та відповідач не правильно проводив нарахування.
Щодо нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за 2009 р., суд вважає, що ОСОБА_1 слід відмовити в такому нарахуванні, оскільки Конституційним Судом України не визнані неконституційними положення статтей ЗУ «Про Державний бюджет на 2009 р.» стосовно цих виплат.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області про нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за 2007-2009 р.р. в розмірі 5139 грн. 00 коп.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з часу проголошення. Апеляційна скарга подається у двадцятиденний строк з часу подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Береза В.І.