Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215
Іменем України
18.01.2010Справа №2-19/6247.1-2009
За позовом - ТОВ «ІМВАР», Хмельницька область, Хмельницький район, с.Стуфчинці
До відповідача - ВАТ «Гідрострой-91-Тур», м.Феодосія АР Крим
Про стягнення 144845,00 грн.
Суддя Мокрушин В.І.
Від позивача - Коваль О.В., директор, протокол засідання співвласників № 5 від 29.02.2008 р.
Від відповідача - не з'явився
Суть спору:
Позивач - ТОВ «ІМВАР» звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача та просить стягнути заборгованість за договором купівлі-продажу обладнання від 24.04.2007 р. на загальну сумі 144845 грн., яка складається з: 130000,00 грн. основного боргу, 13845,00 грн. штрафних санкцій, 1000,00 грн. моральної шкоди.
В процесі розгляду справи позивачем були уточнені позовні вимоги, позивач просив стягнути з відповідача 130000,00 грн. - основного боргу, 13078,35 грн. - штрафних санкцій (пені) та 1000,00 - моральної шкоди.
Відповідач надав відзив на позов, відповідно якому позовні вимоги не визнає та просить у задоволенні позову відмовити.
Рішенням господарського суду АР Крим від 12.03.2009 р. у справі № 2-27/11973-2008 р. у задоволенні позову було відмовлено.
Згідно постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.07.2009 р. у справі № 2-27/11973-2008 апеляційну скаргу позивача було залишено без задоволення, а рішення господарського суду АР Крим від 12.03.2009 р. - без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.10.2009 р. у справі № 2-27/11973-2008 було скасовано постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.07.2009 р. та рішення господарського суду АР Крим від 12.03.2009 р., а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду АРК.
Клопотань щодо фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) сторонами не заявлялося.
Розглянув матеріали справи, суд -
24.04.2007 р. між ТОВ «ІМВАР» (код ЄДРПОУ 32260216) і ВАТ «Гідрострой-91-Тур» (код ЄДРПОУ 24697170) було укладено договір б/н купівлі - продажу обладнання (а.с.5).
Відповідно до п.1.1 вказаного договору продавець - ТОВ «ІМВАР» прийняв на себе забовґязання на умовах Франко - складу продавця, передати у власність Покупця, а Покупець прийняв на себе забовґязання в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити товар (установку видуву пляшок та лінію розливу води), оплатити товар в сумі 380 000 грн.: установка видуву пляшок - 100 000 грн. і лінія по розливу води - 280 000 грн.
Відповідно до п.2.1 вказаного договору Продавець повинен виконати зобовґязання - передати Покупцю товар не пізніше 20 днів з моменту підписання договору; забезпечити Покупця інструкцією по експлуатації (використанню) товару та видати йому документи на товар.
Відповідно до п.3.3 вказаного договору за необґрунтовану відмову від розрахунку за товар покупець виплачує штраф у розмірі 0,5% від вартості товару, але не більше подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення платежу та моральну шкоду у розмірі 1000 грн.
Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Так, за умовами п.п.4.1.1-4.1.3 пункту 4.1 вказаного договору оплата вартості товару здійснюється поетапно:
- 100000,00 грн. протягом трьох днів після отримання;
- 150000,00 грн. протягом п'ятнадцяти днів після монтажу лінії;
- 130000,00 грн. протягом трьох днів після запуску лінії.
Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
На виконання умов договору позивач на підставі накладної № 16 від 24.04.2007 р. передав відповідачу товар, передбачений договором, а саме - установка видуву пляшок та лінія з розливу води на загальну суму 380000,00 грн.
Відповідачем протягом квітня-червня 2007 р. було сплачено 250000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками та накладною № 22 від 30.06.2007 р. (а.с.6-14, 54).
Однак, відповідач в порушення умов договору, в подальшому повну оплату за отриманий товар не здійснив, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість в сумі 130000,00 грн.
Предметом договору у даній справі є обов'язок позивача передати товар, а відповідача оплатити переданий йому товар. Суд звертає увагу сторін, що іншіх обовґязків за догвором сторони не передбачили.
Товар був поставлений відповідачу, що ним не заперечується.
Згідно із ст.526, 527 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
У звязку з викладеним суд задовольняє позовні вимоги у частині стягнення суми боргу у повному обсязі.
Сума штрафних санкцій розрахована позивачем відповідно до положень ст.258 Цивільного кодексу України (у редакції від 16.01.2003 р.), п.6 ст.232 Господарський кодекс України (у редакції від 16.01.2003 р.), ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовґязень» (від 22.11.1996 року № 543 із змінами та доповненнями), тому підлягає стягненню у розмірі 13078,35 грн. з урахуванням уточненого розрахунку.
Що стосується вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 1000,00 грн., то слід зауважити, що такі вимоги не поширюються на зобов'язання, які виникають з угод (договорів), оскільки відповідальність особи, винної у невиконанні або неналежному виконанні зобов'язання, обмежується обов'язком відшкодувати завдані цим збитки та сплатою неустойки, тому вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають, як безпідставні.
Судові витрати суд покладає на відповідача згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII).
У судовому засіданні оголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII) суд, -
· Позов задовольнити частково.
· Стягнути з ВАТ «Гідрострой-91-Тур» (98100, АР Крим, м.Феодосія, вул. Меліораторів, 1, р/р 26008120003235 в Філії ВАТ «МКБ», м. Феодосія, МФО 324366, ЄДРПОУ 24697170) на користь ТОВ «ІНВАР» (31323, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Стуфчинці, вул. Леніна, 41, р/р 26004880113201 в відділенні Укрсоцбанку м. Хмельницького, МФО 315018, ЄДРПОУ 32260216) 130000,00 грн. заборгованості; 13078,35 грн. штрафних санкцій.
· В інший частині у задоволенні позову відмовити.
· Видати накази після набрання чинності рішенням суду.
Рішення оформлено
відповідно до ст.84, 85 ГПК України
25.01.2010 р.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.