18 березня 2021 року
м. Київ
справа № 826/14933/18
адміністративне провадження № К/9901/6433/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2020 у справі №826/14933/18 за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Еко» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Офіс великих платників податків ДПС 25.02.2021 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 02.03.2021 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку; статті 330 цього ж Кодексу, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Цією ж ухвалою скаржнику запропоновано у десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали звернутися до суду із заявою про поновлення строку касаційного оскарження з доданням належних доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з скаргою у строк, визначений законом та усунути недоліки касаційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору.
Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 10.03.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, адресу суду надійшла заява Офісу великих платників податків ДПС, у якій останній серед іншого просить суд визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та поновити пропущений строк з подальшим відкриттям провадження у справі. Окрім того, скаржник, з урахуванням наявності у ного нереалізованого права касаційного оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2020 у справі №826/14933/18, просить продовжити строк на усунення недоліків щодо сплати судового збору.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку касаційного оскарження судового рішення, відповідач вказує, що копія ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2020 у справі №826/14933/18 на адресу контролюючого органу не надходила. Про наявність спірного судового рішення Офіс великих платників податків ДПС дізнався після інвентаризації та моніторингу інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що, з урахуванням невідкладної реалізації права на касаційне оскарження, свідчить про поважність причин пропуску відповідачем процесуального строку.
Також відповідач просить суд врахувати належну реалізацію Офісом великих платників податків ДПС права на судовий захист та відсутність з його боку зловживання процесуальними правами.
Розглянувши вказану заяву, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені контролюючим органом у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на касаційне оскарження, на які заявник посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів і з того, чи мав заявник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на касаційне оскарження.
Згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2020 у справі №826/14933/18, якою суд апеляційної інстанції перевіривши апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019 у справі №826/14933/18 відмовив у відкритті апеляційного провадження, була зареєстрована 14.07.2020 та оприлюднена у вказаному Реєстрі 15.07.2020, а відтак, з урахуванням положень частини першої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262-IV, з цієї дати була відкритою для безоплатного цілодобового доступу.
Разом з тим, відповідачем у клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, що з об'єктивних причин перешкоджали останньому звернутися до суду першої чи апеляційної інстанції з метою отримання копії судового рішення, яке мали намір оскаржити завідомо знаючи, що на розгляді в Шостому апеляційному адміністративному суді перебуває апеляційна скарга Офісу великих платників податків ДПС у справі №826/14933/18.
Верховний Суд звертає увагу, що термін визначення процесуального строку на оскарження рішення суду обчислюється з моменту виготовлення судового рішення суду апеляційної інстанції в повному обсязі або з моментом вручення особі такого судового рішення, а тому вищенаведені відповідачем обставини є виключно проблемою внутрішньої організації роботи суб'єкта владних повноважень, які не можна вважати належними доказами того, що пропуск строку на касаційне оскарження відбувся з незалежних від його волі причин.
Наведені Офісом великих платників податків ДПС обставини не свідчать про наявність у особи безумовного права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати своє право на касаційне оскарження судових рішень.
Особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Разом з тим, зазначені відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не відповідають наведеним вище критеріям і не можуть бути визнані судом поважними, оскільки не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає касаційну скаргу.
Також, Верховний Суд окремо наголошує, що в поданні касаційної скарги лише 25.02.2021, в той час, як встановлений строк касаційного оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2020 у справі №826/14933/18 закінчився 12.08.2020, суд не вбачається наміру добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження судового рішення та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги.
Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Надаючи оцінку доводам викладеним у клопотанні про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги щодо надання документа про сплату судового збору, Суд зазначає наступне.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ.
Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Статтею 330 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.
З аналізу вищенаведених положень вбачається, що особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Втім, контролюючим органом не надано доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, зокрема, щодо сплати судового збору саме у даній справі.
Статтею 121 КАС України врегульовано порядок поновлення та продовження процесуальних строків.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Суд зазначає, що у відповідача було достатньо часу для сплати судового збору у даній справі та надання платіжного документа про таку сплату, а тому вищенаведені заявником обставини не можуть бути підставою для систематичного продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 333 КАС України, -
Відмовити у задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДПС про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у справі №826/14933/18.
Відмовити у задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДПС про поновлення строку касаційного оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2020 у справі №826/14933/18.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2020 у справі №826/14933/18 за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Еко» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова