19 березня 2021 року
м. Київ
справа № 640/13009/19
адміністративне провадження № К/9901/36686/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року у справі №640/13009/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу і рішення, -
Фізична особи-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року у справі №640/13009/19.
Одночасно позивачем було заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, Верховний Суд ухвалою від 18 січня 2021 року визнав їх неповажними та надав скаржнику час повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, а також необхідно було надати суду документ про сплату судового збору.
На виконання вимог цієї ухвали, від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшли квитанція про сплату судового збору від 01 березня 2021 року №6402172 на суму 2102,00 грн та клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, скаржником зазначено, що із дати повернення вперше поданої касаційної скарги (01 жовтня 2020 року) до повторно подання касаційної скарги (29 грудня 2020 року) він вчиняв дії для з'ясування причин невручення мені оператором поштового зв'язку «Укрпошта» реєстрового листа із ухвалою суду від 27 квітня 2020 року внаслідок чого його права на судовий захист були порушені.
Наведені скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним Кодексом строк.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і т.д.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року).
В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексу адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов'язаний указати обґрунтовані та об'єктивні підстави, за яких пропущений строк підлягає поновленню. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій заявника, які він, у розумні інтервали часу, мав вживати, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження та перевірки доказів, які мають підтверджувати ці обставини.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску позивачем строку на касаційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення.
Пунктом четвертим частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо заявником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року у справі №640/13009/19 необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 329, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити в задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року у справі №640/13009/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу і рішення.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Дашутін
Судді О. О. Шишов
М. М. Яковенко