Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 323
Іменем України
12.01.2010Справа №2-21/4982-2009
За позовом Військового прокурора Севастопольського гарнізону, м. Севастополь, вул.. Суворова, 27,
в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України, м. Київ, пр.. Повітрянофлотський, 6,
Військової частини А 0801, смт. Понізовка, м. Ялта,
до відповідачів 1. Сімеїзської селищної Ради, смт. Сімеїз, м. Ялта, вул.. Зіркова, 2;
2. Ялтинського міського управління земельних ресурсів, м. Ялта, вул.. Руданського, 7;
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Сімферопольської квартирно-експлуатаційної частини району, м. Сімферополь, вул.. Павленко, 9;
про визнання права користування земельною ділянкою.
Суддя Господарського
Суду Автономної Республіки Крим
С.І. Чонгова
Представники:
Від позивачів 1. не з'явився;
2. не з'явився;
Від відповідачів 1. Вербицька Т.А., довіреність б/н від 22.12.2009 р., представник;
2. не з'явився;
Від третьої особи не з'явився;
Прокурор Пархоменко Д.П., посвідчення № 325;
Сутність спору: Військовий прокурор Севастопольського гарнізону звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України, м. Київ, Військової частини А 0801, смт. Понізовка, до відповідачів - Сімеїзської селищної Ради, смт. Сімеїз, Ялтинського міського управління земельних ресурсів, м. Ялта, у якому просить визнати за Міністерством Оборони України в особі військової частини А 0801 право постійного користування на земельну ділянку площею 16,5 га у смт. Понізовка, м. Ялта, АР Крим.
12.10.2009 р. відповідачем - Сімеїзською селищною радою до матеріалів справи був наданий відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити прокурору у задоволені позову (а. с. 27).
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 13 жовтня 2009 р. до участі в справі було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Сімферопольську квартирно-експлуатаційну частину району.
14 грудня 2009 р. прокурором було надано уточнення позовних вимог, у яких прокурор просить визнати за Міністерством Оборони України в особі військової частини А 0801 право постійного користування на земельну ділянку площею 16,5000 га у смт. Понізовка, м. Ялта, АР Крим, у межах зазначених ним координат.
14.12.2009 р. відповідачем - Ялтинським міським управлінням земельних ресурсів, м. Ялта, був наданий відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги не визнає (а. с. 95).
Представники позивачів у судове засідання не з'явилися, про день слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Представник відповідача (Сімеїзської селищної ради) у судове засідання з'явився, позовні вимоги не визнає.
Представник відповідача (Ялтинського міського управління земельних ресурсів) у судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про день та місце слухання справи був повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивачів, другого відповідача та третьої особи, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у позивачів, другого відповідача та третьої особи було достатньо часу для надання документів, необхідних за їх думкою, для розгляду спору.
У порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представника відповідача, висновок прокурора, суд, -
Відповідно нормам статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Військовий прокурор Севастопольського гарнізону звернувся з позовом про визнання за Міністерством Оборони України в особі Військової частини А 0801 права постійного користування на земельну ділянку площею 16,5 га у смт. Понізовка м. Ялта у межах заявлених координат.
Землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності (стаття 77 Земельного кодексу України).
Стаття 1 Закону України «Про використання земель оборони» встановлює, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі - військові частини).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про використання земель оборони» військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.
Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, що передбачено статтею 126 Земельного кодексу України.
Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам врегульований статтею 123 Земельного кодексу України. Нормами 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Прокурором та позивачем в обґрунтування позовних вимог надана архівна довідка від 01.03.2006 р. № 1861-т, з якої убачається, що розпорядженням Ради Міністрів СРСР № 19163-рс від 29 червня 1952 р. прийнято пропозицію Міністерства лісового господарства СРСР про відведення підприємствам та установам під спеціальне будівництво та для інших цілей земельних ділянок з державного лісового фонду. У додатку до вказаного розпорядження є відомості про те, що Кримському облвиконкому дозволено виділити Військовому міністерству СРСР під будівництво спеціального об'єкту ділянку 16,5 га в Оползневському лісництві Ялтинського лісгоспу у постійне користування з виключенням з державного лісового фонду.
Рішенням 21 сесії 21 скликання Ялтинської міської ради від 02 грудня 1993 р. «Про затвердження рішення міськвиконкому № 546 від 13.08.1993 р. «Про затвердження матеріалів інвентаризації військових об'єктів на території Великої Ялти» були затверджені акти інвентаризації земель, зайнятих військовими об'єктами та затверджені ориєнтировочні межі земельних ділянок, зайнятих військовими об'єктами загальною площею 263,4689 га. Пунктом 2.4. зазначеного рішення зобов'язано всі підрозділи в строк до 01.01.1994 р. провести уточнення та встановлення меж земельних ділянок в натурі.
Прокурор та позивач не надали документів на підтвердження встановлення меж ділянок в натурі у встановленому законодавством порядку.
Частиною 2 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування, що передбачено частиною 6 статті 123 Земельного кодексу України.
Прокурор та позивач не надали документів на підтвердження звернень позивачем до відповідача у встановленому законодавством порядку з клопотанням про надання у користування земельної ділянки за проектом землеустрою щодо її відведення.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора за підставами, вказаними у позовній заяві, задоволенню не підлягають.
У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 19 січня 2010 р.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 77, 125, 126, 123, 19 Земельного кодексу України, ст. ст. 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволені позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чонгова С.І.