Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313
12.01.2010Справа №2-24/5400-2009
За позовом Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта"( 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, представник: Дюкарь Р.С. - 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Леніна, 12, оф. 6)
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні системи" ( 98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 60)
про стягнення 2 367,14 грн.
Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова
Від позивача - Дюкар Р.С. - представник, довіреність № б/н від 28.12.2009р., паспорт МО 946007 від 29.10.2001р.
Від відповідача - не з'явився.
Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні системи" про стягнення з відповідача на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" у порядку регрессної вимоги матеріальних збитків у розмірі 2 367,14 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані наступним.
Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" в особі Дніпропетровської обласної дирекції у виконання зобов'язань сплатила Пензеву М.М., що застрахований у Відкритому акціонерному товариству Національної акціонерної страхової компанії "Оранта", суму страхового відшкодування у розмірі 2 367,14 грн. на підставі платіжного доручення № 2048 від 09.06.2008р., у зв'язку з спричиненням останньому суми матеріальних збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
На підставі того, що постановою Ялтинського міського суду від 06 березня 2008 року винним у дорожньо-транспортній пригоді визнано особу, що перебуває у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерні системи" - Фатєєва С.В., позивач посилаючись на норми чинного законодавства просить стягнути у порядку регресу з відповідача суму виплаченого страхового відшкодування.
17 листопада 2009 року до Господарського суду АР Крим від Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" надійшло клопотання про витребування від Моторного (транспортного) страхового бюро України (02002, Київ-2, а/с 272) інформації щодо наявності полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо Фатєєва Станіслава Васильовича, який під час скоєння ДТП перебував за кермом транспортного засобу марки Фольксваген, державний номер АК 8541 АО, належного ТОВ «Інженерні системи», станом на 25 лютого 2008 року.
Зазначене клопотання було судом задоволено, відповідний запит направлено до Моторного (транспортного) страхового бюро України.
11 грудня 2009 року до Господарського суду АР Крим надійшла відповідь на запит від Моторного (транспортного) страхового бюро України, відповідно до якої зазначено, що договір про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладений ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс» по відношенню до транспортного засобу марки «Фольксваген», державний номер АК 8541 АО, належного ТОВ "Інженерні системи" станом на 25 лютого 2008 року.
Крім того, Дирекцією Моторного (транспортного) страхового бюро України запропоновано звернутись з метою отримання більш детальної інформації до страховика-члена Моторного (транспортного) страхового бюро України - Закритого акціонерного товариства «УІСК»Інвестсервіс».
14 грудня 2009 року Господарським судом АР Крим було направлено запит до Закритого акціонерного товариства «УІСК» Інвестсервіс», проте станом на 12 січня 2010 року відповіді судом отримано не було.
Крім того, 27 листопада 2009 року на запит Господарського суду АР Крим надійшла довідка Головного управління статистики № 05.3-8.1/3816 від 24.11.2009р., відповідно до якої зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерні системи" у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України станом на 24 листопада не значиться. Зазначена довідка долучена судом до матеріалів справи (а.с.46).
Позивач у судовому засіданні 12 січня 2010 року позовні вимоги підтримав.
Відповідач явку представника до судового засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією. Проте, ухвали Господарського суду АР Крим, направлені на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні системи" - 98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 60, повернуті поштовим відділенням з відмітками: «за зазначеною адресою не проживає» та «за закінченням терміну зберігання».
Суд оцінивши обставини справи за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України - за внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, дійшов наступного висновку.
Як зазначається в пункті 5 Листа Вищого арбітражного суду України від 17.06.1993р. №01-8/683 „Про окремі недоліки у вирішенні господарських спорів” провадження у справі не може бути припинене з підстав, не передбачених статтею 80 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Так, системний аналіз діючого законодавства та судової практики дозволяє дійти висновку про те, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах, якщо, зокрема, спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу.
Відповідно до пункту 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Частиною 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій України» передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи, які виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Згідно з частиною 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.
З матеріалів справи вбачається, що позов поданий до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні системи"( 98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 60) , яке відповідно до довідки статистики № 05.3-8.1/3816 від 24.11.2009р. на обліку в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України по АР Крим не значиться, не має статусу юридичної особи, а отже у даному випадку не може бути учасником судового процесу згідно з ст. 1 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, провадження у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні системи" підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.
Згідно з ч. 3 ст. 8 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року N 7-93 зі змінами та доповненнями, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою.
За такими обставинами, державне мито у розмірі 102,00 грн., сплачене платіжним дорученням № 2357 від 01.10.2009 р. за подання позовної заяви, підлягає поверненню Відкритому акціонерному товариству Національної акціонерної страхової компанії "Оранта".
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 47, 49, пунктом 1 частини 1 статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Провадження у справі припинити.
2. Повернути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002; Одержувач - Державний бюджет м. Сімферополя; ЄДРПОУ - 34740405; Банк - ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь; МФО 824026) на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта"( 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) 102,00 грн. державного мита, сплаченого платіжним дорученням № 2357 від 01.10.2009 р.
3. Видати наказ.
Ухвалу направити сторонам замовленою кореспонденцією на адресу сторін.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.