Рішення від 21.12.2009 по справі 5210-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

21.12.2009Справа №2-27/5210-2009

За позовом - Приватне підприємство «Крим - Єврострой», м. Сімферополь, пров. Февральський, 10, кв. 7.

До відповідача - ВАТ «Старокримський», Кіровський район, с. Первомайське, вул.. Советська, 3.

Про стягнення 97766,91 грн.

Суддя Н.В.Воронцова

При секретарі Мірошниченко Н.О.

представники:

Від позивача - Барбаховська, дор. у справі.

Від відповідача - Меметова, дор. у справі.

Сутність спору:

Позивач звернувся до Господарського суду з позовом до відповідача, та просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 37994,85 грн., збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 50507,81 грн., 3% річних у розмірі 960,08 грн., індекс інфляції у розмірі 8304,17 грн., а всього у розмірі 97766,91 грн., також просить стягнути судові витрати, зокрема, витрати на юридичну допомогу у розмірі 2532,00 грн.

Вказане обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе забовязань щодо сплати отриманого товару по договору №408 від 27.06.2008 р.

Відповідач у відзиві на позов повідомив про те, що заперечує проти стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 50507,81 грн., оскільки позивач не повідомляв його про те, що позивач знаходиться у відносинах з КП «Альянс». Також вказує на те, що позивач повинен був звернутися з даним позовом до суду до 05.03.2009 р., чого він не зробив, тобто, за думкою відповідача, термін позовної давності для пред'явлення позову про стягнення штрафу, пені вже пройшов, тому що відповідач останню суму боргу сплатив 23.12.2008 р.

На підставі викладеного, просить у позові відмовити.

Позивач проти відзиву на позов заперечує по мотивам, викладеним у поясненнях на відзив на позов від 19.10.2009 р.

10.11.2009 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 23.11.2009 р. Після перерви судове засідання продовжене, представник позивача той самий, від відповідача - Меметова, дор. у справі; Тумасов, дор. у справі.

Відповідач було заявлено клопотання від 23.11.2009 р. просив суд оголосити перерву до кінця грудня 2009 р. для вирішення спору шляхом мирової угоди.

Суд дійшов висновку вказане клопотання задовольнити.

Також сторонами по справі було заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи.

Суд вказане клопотання задовольнив та ухвалою від 23.11.2009 р. продовжив строк розгляду справи.

23.11.2009 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 21.12.2009 р. Після перерви судове засідання продовжено, представник позивача той самий, відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив.

Суд дійшов висновку, що не явка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті і вона може бути розглянута за наявними у неї матеріалами, відповідно до ст.. 75 ГПК України.

При розгляді справи оголошувалася перерва, в порядку ст.. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

Відповідно до ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст.. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Згідно зі статтею 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює в межах, наданих їй договором.

Стаття 14 Цивільного кодексу України містить положення про те, що цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором.

Відповідно до ст.. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

27.06.2008 р. між позивачем по справі ( Продавець ) і відповідачем по справі ( Покупець ) було укладено договір №408.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Продавець забовязався передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити товар ( танос - 711,20 кг.; акцент - 200 л.; топаз - 195 л. ) в номенклатурі, кількості і за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 3.2 вказаного договору право власності на товар і всі пов'язані з цим ризики переходять від Продавця до покупця в момент передачі товару Покупцю.

Відповідно до наявної в матеріалах справи витратної накладної №РН - 0002647 від 27.06.2008 р. позивачем відповідачу було поставлено передбачений договором товар на суму 253299,00 грн. Вказане підтверджується також наявними в матеріалах справи довіреністю №906611 і податковою накладною №2647 від 27.06.2008 р.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору №408 покупець забовязався перерахувати на розрахунковий рахунок продавця грошові кошти в гривнях на протязі 100 календарних днів з моменту отримання товару у розмірі 253299,00 грн., вказаної у витратної накладної на отримання товару.

Оскільки товар було отримано відповідачем 27.06.2008 р., то він повинен був сплатити товар 05.10.2008 р.

Позивачем було виписано рахунок - фактуру №СФ - 0002659 від 27.06.2008 р. на суму 253299,00 грн.

Судом встановлено, що відповідно до наявних в матеріалах справи банківських виписок відповідач частково сплатив товар 14.07.2008 р. у розмірі 37994,85 грн.; 150 000 грн. було сплачено 21.11.2008 р. у рахунок погашення заборгованості за договором №408; борг у розмірі 65304,15 грн. було сплачено 23.12.2008 р., в рамках перерахованої суми 153619,65 грн., в якої міститься частка сплати за іншим договором №440.

Відповідно до п. 5.2 договору №408 від 27.06.2008 р. у разі прострочення покупцем оплати товару, покупець повинен сплатити продавцю штраф у розмір 15% від суми поставленого товару, вказаної в п. 2.1 даного договору.

Відповідно до ст.. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

При таких обставинах, розмір штрафу складає 37994,85 грн. ( 253299,00 грн. х 15% ).

Відповідно до ст.. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При таких обставинах, розмір інфляційних втрат за період з 06.10.2008 р. по 23.12.2008 р. склав 8261,12 грн.

Таким чином, у стягненні інфляційних втрат у розмірі 43,05 грн. необхідно відмовити.

Розмір 3% річних за період з 06.10.2009 р. по 23.12.2008 р. склав 960,08 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача упущену вигоду у розмірі 50507,81 грн. Вказане обґрунтовує наступним.

01.06.2008 р. між колективним підприємством «Альянс» ( Продавець ) і позивачем по справі ( покупець ) було укладено договір №357/1905 купівлі - продажу.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Продавець у порядку та на умовах, визначених даним договором, забовязався передати засоби захисту рослин в асортименті у власність Покупця, а покупець забовязався прийняти і сплатити товар.

Відповідно до п. 4.5 вказаного договору умови оплати, порядок і строки платежів узгоджуються в специфікаціях до вказаного договору .

Відповідно до п. 4.6 вказаного договору покупець забовязався повністю розрахуватися за отриманий товар Постачальнику до 25.12.2008 р.

Відповідно до п. 2 Специфікації №1 до вказаного договору №357/1905 сторони дійшли згоди про те, що покупець забовязаний в строк до 10.10.2008 р. перерахувати на поточний рахунок КП «Альянс» 100% оплату за товар, отриманий по накладним, узгоджених в даної Специфікації.

Відповідно до п. 3 вказаної Специфікації сторони домовилися про те, що з моменту фактичного придбання товару по витратним накладним до даної специфікації і своєчасної оплати ( до 10.10.2008 р. ) за нього у розмірі 80% від загальної вартості придбаного товару, вважається, що Покупець повністю розрахувався по даній витратної накладної до Специфікації, оскільки здійснюється автоматичне коригування ціни на товар у бік зменшення, у розмірі 20% від суми всього товару по базовим цінам, які вказані у даній специфікації.

Відповідно до витратної накладної №1757 від 27.06.2008 р. КП «Альянс» поставив позивачу по справі товар на суму 252539,09 грн. Позивач вказує, що саме цей товар слугував в подальшому предметом продажу за договором №408.

Оскільки відповідач по справі не розрахувався з позивачем у повному обсязі за поставлений за договором №408 товар 05.10.2008 р., то, як вказує позивач, він був позбавлений можливості розрахуватися з КП «Альянс» за поставлений товар до 10.10.2008 р., а значить втратив скидку у розмірі 20% від вартості товару, в наслідок чого упущена вигода склала 50507,81 грн. ( 252539,09 грн. х 20% ).

Суд не може з вказаним погодитися в зв'язку з наступним.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з пунктом 1 статті 224 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

В даному випадку мова йдеться не про реальні втрати особи, які вона зробила або зробить, а про ті доходи, які вона недоотримає внаслідок порушення її цивільного права.

З указаних норм законодавства України випливає, що особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, повинна довести, що вона гарантовано отримала би відповідну вигоду у разі, якщо б її право не було порушено іншою особою, тобто у разі належного виконання зобов'язання іншою особою.

Позивач наполягає на тому, що якщо б відповідач своєчасно ( 05.10.2008 р. ) сплатив отриманий товар, то у нього була повна можливість розрахуватися з КП «Альянс» до 10.10.2008 р.

Однак треба вказати, що за договором №357/1905 правовідносини виникли тільки між КП «Альянс» і позивачем по справі. Якщо позивач мав намір сплатити вартість отриманого товару до 10.10.2008 р., то він повинен врахувати, що існують і інші джерела для погашення вказаної заборгованості, а не тільки сплата за товар від відповідача за договором №408.

Позивачем не було наведено доказів того, що він би обов'язково скерував кошти, отримані від відповідача по справі, на сплату товару, отриманого від КП «Альянс», а не на які - небудь інші цілі, враховуючи те, що як суб'єкт господарювання, він має і інші обов'язки.

Згідно статтям 43, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснювана суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів в одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі вільного вибору видів підприємницької діяльності, комерційного розрахунку і власного комерційного ризику.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В супереч вказаному вимоги позивача щодо стягнення упущеної вигоди будуються на одних припущеннях, які не можуть бути розцінені судом як докази.

При таких обставинах справи, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення у пущеної вигоди у розмірі 50507,81 грн. необхідно відмовити.

З урахуванням всього вищевказаного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, а саме витрати на послуги адвоката у розмірі 2532,00 грн.

Відповідно до ст.. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем було представлено договір про надання юридичних послуг №3-08 від 10.08.2009 р., укладений з адвокатом Кримської колегії адвокатів Куциковим М. Б. Відповідно до вказаного договору за надані юридичні послуги за даним позовом позивач забовязався сплатити адвокату гроші у розмірі 2532,00 грн. до 24.08.2009 р.

Факт надання послуг адвоката позивачу по вивченню, аналізу бухгалтерських документів по взаємовідносинах з відповідачем, підготовки матеріалів і даної позовної заяви підтверджується актом приймання - передачі виконаних робіт від 30.09.2009 р.

Відповідно до наявного в матеріалах справи платіжнього доручення №248 від 19.08.2009 р. позивач сплатив адвокату обумовлену договором суму у розмірі 2532,00 грн.

Відповідно до ст.. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Старокримський», Кіровський район, с. Первомайське, вул.. Советська, 3, ( р/р 26003001000230 в ЗАТ «Агробанк», МФО 307123, ЗКПО 00412731 ) на користь приватного підприємства «Крим - Єврострой», м. Сімферополь, пров. Февральський, 10, кв. 7, ( р/р 260010131939 в ВАТ «Ощадбанк Росії», м. Сімферополь, МФО 320627, ЗКПО 33187609 ) штрафу розмірі 37994,85 грн., 3% річних у розмірі 960,08 грн. та індекс інфляції у розмірі 8261,12 грн.

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Старокримський», Кіровський район, с. Первомайське, вул.. Советська, 3, ( р/р 26003001000230 в ЗАТ «Агробанк», МФО 307123, ЗКПО 00412731 ) на користь приватного підприємства «Крим - Єврострой», м. Сімферополь, пров. Февральський, 10, кв. 7, ( р/р 260010131939 в ВАТ «Ощадбанк Росії», м. Сімферополь, МФО 320627, ЗКПО 33187609 ) судові витрати по сплаті держмита у сумі 472,17 грн., витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 113,99 грн., а також послуг адвоката у розмірі 1222,83 грн.

4. В частині стягнення упущеної вигоди у розмірі 50507,81 грн. і індексу інфляції у розмірі 43,05 грн. у позові відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.

Попередній документ
9564958
Наступний документ
9564960
Інформація про рішення:
№ рішення: 9564959
№ справи: 5210-2009
Дата рішення: 21.12.2009
Дата публікації: 01.06.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір