Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207
Іменем України
16.12.2009Справа №2-2/3371-2009
за позовом Комунального підприємства "Житлово-Експлутаційне об'єднання Залізничного району м. Сімферополя" (95006, м. Сімферополь, вул. Дзюбанова, 13)
до СПД ОСОБА_2 (АДРЕСА_3; АДРЕСА_4; АДРЕСА_5; АДРЕСА_1)
про спонукання до виконання певних дій
Суддя Толпиго В.І.
Представники сторін:
Від позивача : Власова - ю/к, довіреність у справі.
Від відповідача :ОСОБА_2 - АДРЕСА_5. ОСОБА_1 - представник, довіреність у справі.
Прокурор Залізничного району - не з'явився
Суть спору:
Позивач - Комунальне підприємство "Житлово-Експлутаційне об'єднання Залізничного району м. Сімферополя" звернулось до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача - СПД ОСОБА_2 про зобов'язання звільнити приміщення, яке займає, та передати його за актом прийому-передачі позивачу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір оренди нежилого приміщення від 25.4.008 р. №236/2, відповідно до якого відповідач орендував нежиле приміщення, розташоване на першому поверсі буд. №2 по вул. Суворовський спуск в м. Сімферополі, площею 78,6 кв.м. Строк договору сплинув 24.4.2009 р. Відповідач, порушуючи вимоги договору, взяті на себе зобов'язання не виконав та користується нежилими приміщеннями, крім того, відповідач здійснив самовільну перепланіровку орендованого приміщення. Порушення відповідачем умов договору і стало підставою для звернення із позовною заявою до суду.
Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 10.7.2009 р., надав суду заяву, у якій зазначено, що позивачем не було спрямовано на адресу відповідача копії позовної заяви із додатком. Також, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача у судовому засіданні 10.09.2009 р. надав суду заяву від 10.9.2009 р., якою повідомляє, що ГС АР Крим 25.6.2009 р. винесено рішення по справі №2-5/2151-2009 р. за позовом СПД ОСОБА_2 до Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради про спонукання до виконання певних дій. Вказаним рішенням за СПД ОСОБА_2 було визнано право на продовження договору оренди нежилих приміщень №236/2 від 25.4.2008 р., визнано договір оренди №236/2 від 25.04.2008р. нежилих приміщень за адресою: вул.Суворовський спуск, 2 продовженим. Зобов'язано Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради (м.Сімферополь, вул. Толстого, 15) оформити продовження договору оренди нежилих приміщень по вул. Суворовський спуск, 2 з Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) строком на один рік на підставі переважного права на укладення договору оренди. Також відповідач зазначає, що рішення ГС АР Крим №2-5/2151-2009 р. є підставою для припинення провадження у дійсній справі.
14.10.2009 р. від прокуратури Залізничного району м. Сімферополя надійшло клопотання, яким просять суд допустити до участі у даній справі.
Ухвалою від 10.11.2009 р. господарським судом Автономної Республіки Крим було допущено до участі у справі прокурора Залізничного району м. Сімферополя Коваленко А.В.
Представник позивача 03.12.2009 р. у судовому засіданні надав суду заперечення від 03.12.2009 р. №13-13/2943, яким не погоджується з продовженням договору оренди, у зв'язку із тим, що порушуються права позивача як балансоутримувача, також просять суд відкласти розгляд справи та залучити до участі у справі у якості третьої особи Фонд комунального майна.
03.12.2009 р. у судовому засіданні оголошувалась перерва до 14.12.2009 р. та 16.12.2009 р.
Після перерв судове засідання було продовжено за участю тих самих представників сторін та за участю прокурора Залізничного району м. Сімферополя.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора суд встановив:
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст..759, 762 Цивільного кодексу України).
Між Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційне об'єднання Залізничного району м. Сімферополя", як орендодавцем, і Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, як орендарем, було укладено типовий договір № 236/2 від 25.04.2008р. оренди нежитлових приміщень, що знаходяться по буд. №2 по вул. Суворовський спуск в м. Сімферополі, загальною площею 78,6 кв.м.
Згідно пункту 1.1 договору орендодавець на підставі рішення Голови Сімферопольської міської ради № 1046 від 25.04.2008 року передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення, розташоване за адресою: вул. Суворовський спуск у м. Сімферополі під їдальню без здійснення продажу товарів підакцизної групи.
Згідно п. 6.2 договору відповідач має право з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованих приміщень (майна), проводити його реконструкцію, технічне переобладнання, що обумовлює підвищення його вартості.
Але суд вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства "Житлово-Експлутаційне об'єднання Залізничного району м. Сімферополя" не підлягають задоволенню виходячи з наступного:
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які пред'явили позов або в інтересах яких пред'явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.
Згідно статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.
Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).
Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до ст..64 Закону України «Про судоустрій України» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на території України.
Таким чином, обов'язковість виконання судового рішення виникає у момент набрання ним чинності.
Господарським судом АРК розглянута по суті справа №2-5/2151-2009 за позовом СПД ОСОБА_2 до Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради про визнання права на продовження договору оренди нежитлових приміщень від 25.4.2008 р. №236/2, який укладено між Комунальним підприємством "Житлово-Експлутаційне об'єднання Залізничного району м. Сімферополя" та СПД ОСОБА_2.
Рішенням ГС АРК від 25.6.2009р. у справі №2-2/2151-2009 визнано право Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 на продовження договору оренди нежилих приміщень № 236/2 від 25.04.2008р., визнано договір оренди №236/2 від 25.04.2008р. нежилих приміщень за адресою: вул.Суворовський спуск, 2 продовженим, зобов'язано Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради оформити продовження договору оренди нежилих приміщень по вул.Суворовський спуск, 2 з Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 строком на один рік на підставі переважного права на укладення договору оренди.
Вказане рішення набрало законної сили.
Підстав для зобов'язання відповідача звільнити приміщення, що знаходиться у м. Сімферополі по вул. Суворовський спуск, 2 та займається відповідачем на підставі договору № 236/2 від 25.04.2008р., немає.
Відносно доводів позивача про самовільне перепланування орендованого приміщення - даний довід не підтверджується належними доказами, навпроти, в матеріалах справи є локальний кошторис №2-1-1 на ремонтні роботи, підсумкова відомість ресурсів до локального кошторису №2-1-1 на ремонтні роботи, яка перевірена та підписана інженером Комунального підприємства "Житлово-Експлутаційне об'єднання Залізничного району м. Сімферополя", ремонт приміщень по вул. Суворовський спуск, 2 в м. Сімферополі, узгоджений з державним пожежним наглядом.
Враховуючи вищенаведене, позов не підлягає задоволенню.
Витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг судового процесу відносяться на позивача.
Згідно п.3.9.5 роз'яснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення.
У судовому засіданні були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення підготовлено та підписано 22.12.2009р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49,82,84,85 ГПК України
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.